Прем'єра на нари. Чому Кремль забув про свого французького друга
Колишньому голові французького уряду загрожує два роки ув'язнення
"Пенелопагейт", скандальна справа про сімейне корупції, для Франсуа Фійона, колишнього прем'єр-міністра Франції і одного з перших осіб (донедавна) правої партії "Республіканці", завершилася трагічно. З точки зору як майбутнього його політичної кар'єри, так і майбутнього в цілому.
Паризький суд 29 червня засудив його до п'яти років ув'язнення, з них до трьох років умовно, і з забороною займати виборні посади протягом десяти років.
Його дружина Пенелопа отримала три роки умовно і дворічна табу на виборні посади.
Помічник Фійона, його заступник у Національному зборах, Марк Жуло засуджений до трьох років умовно.
Крім того, як пише RFI, Фийоны повинні будуть кожен виплатити 375 тис. євро штрафу, а Жуло - 20 тис.
У той же час, Le Figaro наводить інші цифри: Фийоны - 401 тис. євро разом, Пенелопа Фійон і Жуло - 679 тис. євро.
В чому суть скандалу
Подружжя і помічника визнали винними у розтраті державних коштів - для Пенелопи Фійон створювалися фіктивні робочі місця в період з 1998 по 2013 р.
Вона отримувала грошову винагороду за роботу, яку не робила. Згідно з матеріалами справ, за 15 років, які вона значилася помічницею депутата, вона отримала з бюджету 613 тис. євро.
У загальній же складності на Пенелопу Фійон їх дітей держава витратила близько 1,156 млн євро.
Суд визнав їх винними не тільки в розтраті держкоштів, але і гранично жорстко розкритикував за те, що вони підірвали довіру громадян до політиків.
Втім суду з подружжя не відправилися за грати, пішовши все ще вільними людьми, оскільки адвокати оскаржили рішення суду і сподіваються виграти апеляцію.
Падіння
Однопартійці обурені і засмучені. Парламентарії-"республіканці" в інтерв'ю французьким ЗМІ натякають на політичне підґрунтя справи і невпинно нахвалюють незворушного Франсуа (його візитна картка як політика) і його кар'єру.
Складно тут не погодитися. Кар'єру Фійон побудував дійсно непогану - почав з роботи помічником депутата, потім був місцевим законодавцем, мером і головою ради двох кантонів (Сабль-Сюр-Сарта і Пеи-де-ля-Луар), а на рубежі тисячоліть доріс до міністерських портфелів.
У свій час Фійон займав пости міністра вищої освіти та наукових досліджень, зв'язку та інформаційних технологій; соціального забезпечення та праці.
У 2007 р. з рук свого однопартійця - тодішнього президента Ніколя Саркозі - отримав посаду прем'єр-міністра.
З Саркозі ж, і іншими "республіканцями", через 10 років зіткнувся в ході президентської кампанії. Що стало, з урахуванням наслідків рішення суду Парижа, піком його політичної кар'єри.
У 2017 р. газета Le Canard Enchaine поставила на ній хрест, опублікувавши розслідування про фіктивне працевлаштування Пенелопи Фійон. Матеріал журналістів запустив процес кримінального розслідування.
"Пенелопагейт" поховав плани Фійона висуватися на посаду президента. Тоді він був на коні - виграв праймеріз Республіканців", обійшовши не тільки Саркозі, але і ніби як фаворита перегонів серед правих - Алена Жюппе.
І тут його скинули з неба на землю - прямо в обійми Феміди. А тріумф був так близький. Соціалісти були слабкі через "фланби" Франсуа Олланда (гра слів: фламби - пудинг з карамеллю), а новачок Емманюель Макрон ще не набрав повну силу.
Один за всіх і всі за одного
Фійон ще до розслідування активно підтримував нормалізацію відносин з Москвою. В тому числі, обіцяв "зробити все, щоб зняти санкції щодо Росії" в разі своєї перемоги.
У Путіна вже передчували це. Ще в листопаді 2016 р., коли Фійон виграв праймеріз в партії, рупор Кремля Дмитро Пєсков нагадував про те, який взагалі Франція партнер Росії, які у них "добрі стосунки" і які "добрі стосунки" особисто у Фійона і Путіна.
Але разом з президентськими амбіціями екс-прем'єра "Пенелопагейт" поховав надії Кремля на дружбу з Парижем і скасування європейських санкцій.
Принаймні, так здавалося в той період. Макрон, оскаженілий роботою росіян в соцмережах і в ЗМІ проти нього на виборах, був неймовірно різкий з Москвою. Його заяви були приємні вуху Києва.
Втім, вже через рік він заговорив про діалог з РФ і про "мертвому мозку НАТО".
Особливо це властиво французьким правим: Саркозі, Фійону, Жюппе, Олену Жюйе, Домініка де Вільпена. Всі вони пов'язані між собою і мають тривалу історію взаємодопомоги сходження на політичний Олімп.
Жюппе, нехай і критикував Путіна під час гонки 2016 р., тепло приймав того будучи мером Бордо у 2003 р., відвідував РФ заради вигідних контрактів в аграрному та інфраструктурному секторі.
Жюппе також допоміг кар'єр нинішнього прем'єра і соратника Макрона Едуара Філіпа, разом з яким створив для Жака Ширака партію "Республіканці"; а також де Вільпена (ще один прихильник діалогу і "друг Кремля"), посприявши його зближенню з покійним нині Шираком.
Де Вільпен в свій час "обмінювався з Саркозі постом глави МВС. Жюппе підтримував Саркозі в 2007 р. Фійон в свою чергу працював у Саркозі в уряді.
А екс-глава зовнішньої та економічної розвідки Ален Жюйе, в цьому році став ведучим кремлівського телеканалу RT, працював при Шираку і Саркозі, а також в уряді де Вільпена.
Прощай, Франсуа. Здрастуй, Маню
Загалом, всі вони одним миром мазані. І в тому числі "російським".
Як і ще одна вірна подруга Кремля - лідер ксенофобського "Національного руху" (колишній "Національний фронт") Марін Ле Пен, з тріском програла не одні вибори.
До речі, в контексті теми між нею і Фійоном проглядається паралель. І не одна.
Обидва погоріли на фінансових махінаціях. Фійон працевлаштував дружину, Ле Пен - двох помічників в Європарламент, які також отримували зарплату за красиві очі.
Фійону загрожує термін, Ле Пен позбавили недоторканності 15 червня 2017 р. До речі, захід обох проросійських політиків, як бачимо, настав в один і той же рік.
І про обох Москва забула. Навіть більше: Марін Ле Пен Кремль змусив повернути 9,4 млн євро "кредиту", виданого в 2016 р. Першим чесько-російським банком.
Що ж до Фійона, то в Росії на вердикт взагалі ніяк не відреагували.
А адже він був таким "перспективним малим". Ще й підробляв організатором зустрічей бізнесменів з президентом РФ.
Все та ж Le Canard Enchaîné писала, що в 2015 р. його консалтингова фірма 2F Conseil за 50 тис. євро допомогла побачити Путіна під час Петербурзького міжнародного економічного форуму ліванському мільярдерові Фауду Махзуми і голові правління французької компанії Total Патріку Пуянне.
Між іншим, у 2017 р., коли правоохоронці вже взялися за Фійона, журналісти Le Canard Enchaîné, а також газети Mediapart (також писала про звідництві екс-прем'єра) і Le Journal du Dimanche поскаржилися на загрози життю, які надходять на їх адресу.
Дуже по-кремлівськи.
Хоча, судячи по всьому, коли стало ясно, що на Франсуа Фийоне можна ставити хрест, він перейшов в розряд "відпрацьованого матеріалу" - і Москва до нього охолола.
Та й ні до чого Кремлю політик з каменем кримінальної справи на шиї і без доступу до влади, коли є Емманюель Макрон, який нещодавно, 27 червня, заявив, що рветься найближчим часом в Росію побачитися з Путіним.
Кейси ж Фійона і Ле Пен - це чіткий сигнал апологетам дружби з Кремлем як у Франції, так і у всій Європі. Включаючи Макрона.
Сигнал простий за своєю суттю: путінському режиму не потрібні друзі-невдахи. Які б ні були їхні колишні заслуги.
Можна було б говорити і про те, що вся ці спільні з РФ ґешефти в майбутньому можуть призвести до серйозних наслідків. Але поки французький бомонд шукає розташування російського самодержця, це уявити складно.
