Пацанська дипломатія. Чому Єрмак не почув Тейлора і що за це буде Україні
22 жовтня тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор дав свідчення на закритих слуханнях у Палаті представників у рамках процедури імпічменту Дональда Трампа, ініційованої комітетами по розвідці, закордонних справах, з нагляду та урядової реформи у зв'язку з імовірним примусом президента України до відновлення розслідування стосовно сім'ї Байденов.
6 листопада комітети оприлюднили стенограму показань. Цікаве чтиво, насправді. Зі слів Тейлора формується картинка української влади, причому не дуже-то і приваблива. Команда Зеленського, принявшаяся з азартом грати у велику дипломатію, постає не в кращому світлі. Тому як, не потрудившись адаптуватися до нових умов існування (і чому вчили в Трускавці?), намагається вирішувати міжнародні питання так, як звикла на місцевому рівні: запанібрата, лукавлячи, ігноруючи, а точніше, не підозрюючи про наявність якогось там дипломатичного етикету і т. п. Така ось пацанська дипломатія. На виході виходить епічний провал, обіцяє черговий скандал і погіршення відносин з головним партнером України.
Вільям Тейлор розповів дуже багато цікавих подробиць про діалог між Києвом і Вашингтоном. У тому числі про неодноразові бесідах, як своїх, так і інших американських дипломатів, з помічником Володимира Зеленського Андрієм Єрмаком. Повідав він і про цікавої зустрічі, що відбулася 14 вересня за участю (тепер колишнього) спецпредставника Держдепартаменту з питань України Курта Волкера, Андрія Єрмака та позаштатного радника президента Ігоря Новікова (якого Тейлор називає other Ukrainian — інший українець). Бесіда стосувалася, зокрема, екс-президента Петра Порошенка. За словами тимчасового повіреного у справах США Курт Волкер заговорив про те, що "було б гарною ідей" не проводити розслідування стосовно Порошенка. Він здогадувався, що Порошенко будуть переслідувати через атаки російських кораблів на українські катери і буксир під час проходження через Керченську протоку.
Як на цю рекомендацію Волкера відреагували Єрмак і Новіков? Вони... взялися за телефони. До речі, Тейлор під час слухань висловив невдоволення таким порушенням дипломатичного етикету: "...Дістали свої телефони... У мене, звичайно, не було телефону. — "ДС")... Дістали свої телефони і показали фотографії своїх родичів, один з них був братом і інший — двоюрідним братом, які були вбиті або поранені на сході". Показавши ці фото, Єрмак і Новіков заявили, що вина за це лежить на Порошенка. Тобто фактично підіграли кремлівській пропаганді, звинувативши п'ятого президента у розв'язанні та продовження війни на Донбасі.
"У них на емоційному рівні глибока злість на Порошенка", — констатував Тейлор, зазначивши, що це було одним з мотивів для його судового переслідування. Ще один привід, за словами дипломата, дав олігарх Ігор Коломойський. Волкер ж, продовжив Тейлор, повторив, що українській владі слід рухатися далі і не переслідувати Порошенко. Посил екс-спецпредставника проста: "Ви нова команда, так? Залиште це папередничество". На що Єрмак і Новіков запропонували ще раз поглянути на фотографії.
Начебто і все на цьому. Тобто прагнення посадити все і вся як можна швидше, тому що гарант обіцяв, очевидно. Однак сам Єрмак надав новий імпульс цій історії, коли заявив, що, мовляв, вину за початок війни на Донбасі Порошенка він не покладав, а просто обговорював з дипломатами його можливу причетність до корупційних скандалів. Таким чином, враховуючи стенограму показань Тейлора, помічник Зеленського фактично звинуватив у брехні американського дипломата, який давав свої свідчення під присягою.
До біса deep state
Які наслідки такого словесно-смислової кульбіту помічника президента України? Це новий скандал у контексті Украинагейта і того, як Київ (та при Зеленском, і при Порошенко) продовжує флюгерить у виборі сторін у внутрішній політиці Сполучених Штатів. При цьому добровільно, по недосвідченості або спираючись не своєрідну містечкову ушлость йде на конфлікт з американським deep state ("глибоким державою"), яке на рівні двох партій, чиновників, дипломатів, військових, співробітників спецслужб цілеспрямовано надає підтримку Україні у протистоянні з Росією.
На підтвердження важливості збереження відносин саме з deep state, з державною машиною, а не окремими політичними силами, не одним конкретним республіканцем або демократом, наведемо приклад з наданням Києву військової допомоги, яку заблокував Трамп, імовірно, домагаючись відновлення справ на Байденов і Burisma Holdings. Як би ні були стривожені цим рішенням в команді Зеленського, про що вони, виходячи з тих же показань Тейлора, повідомляли американських дипломатів, Банкова так і не достукалася до господаря Овального кабінету. Військову допомогу, всупереч розпорядженням Трампа, як повідомило агентство Bloomberg, розблокував Держдепартамент.
І зауважте, зовнішньополітичне відомство очолює дуже навіть лояльний до Трампу екс-директор ЦРУ Майк Помпео. Але юристи Держдепу повідомили йому, що президент і бюджетне управління Білого дому не мають права блокувати допомогу, і Помпео, очевидно, не пручався. Спрацювали горезвісне "глибоке держава" і система стримувань і противаг. Причому в особі співробітників Держдепартаменту, так і окремих чиновників Білого дому. А саме радника з нацбезпеки Джона Болтона, який незадовго до свого звільнення передав в Держдеп повідомлення про те, що фінансування України може бути продовжено. Що стало неприємним сюрпризом, ясна річ, для президента і для в. о. голови адміністрації Трампа Міка Малвейни, який, за даними ЗМІ, і ініціював заморожування військової допомоги.
Сам Болтон поки не лізе на рожен: демократи прагнуть бачити його в Конгресі, але адвокат екс-радника заявляє, що на слухання він з'явиться тільки за рішенням суду. Умова зрозуміло. Таким чином Болтон захистить себе від гніву Трампа. Однак, безумовно, він, враховуючи зазначене вище повідомлення про допомогу Україні, не в захваті від дій Трампа і щодо нашої країни, і в Туреччині, і в цілому. У приватних бесідах він цього не приховує. Учасники однієї з таких зустрічей на умовах анонімності розповіли NBC News, що, на думку колишнього радника президента, турецька політика Трампа обумовлена особистими або фінансовими інтересами. Мало того, Болтон також розкритикував підхід колишнього боса до зовнішньої політики в цілому, зазначивши, що до неї не можна ставитися так само, як до укладання угод по нерухомості, коли в разі провалу просто можна зайнятися новою угодою. Тому Болтон більшою мірою є представником якраз deep state, ніж людиною Трампа.
На жаль, він позбувся посади, а такий "яструб" зараз Україні був би дуже потрібний. Особливо в контексті метання Банковій з боку в бік на геополітичній арені і готовність заради сьогочасної сумнівної вигоди відмовитися від довгострокових перспектив відносин з США. Тому що в Офісі Зеленського, судячи з усього, не слухали настійними рекомендаціями того ж Тейлора. Дипломат розповів конгресменам, що невпинно у бесідах і з Зеленським, і з Єрмаком повторював: двопартійна підтримка України — це "ваш найцінніший стратегічний актив". Тобто хороші стосунки з президентом Трампом особисто, а з американським істеблішментом в цілому.
Але немає. Помічник Зеленського, спростувавши слова Тейлора, надав Трампу, який вважає процедуру імпічменту результатом змови демократів і державних структур, відмінну можливість для того, щоб звинуватити в брехні не просто представників Демпартії, а "глибоке держава" в цілому. Тим самим "друзі" України з обох партій отримали черговий сигнал про ненадійність київських партнерів. А адже демарш дипломатів і співробітників спецслужб вельми показовий і очевидний. Банковій варто було б зробити правильний висновок і тримати ніс за вітром.
На даний момент Офісу Зеленського слід піти на ряд кардинальних заходів, спрямованих на регулювання механізму ведення діалогу з союзниками. І в першу чергу відмовитися від кулуарної дипломатії у виконанні вирішував і дилетантів. Той факт, що Трамп узгоджував свої українські справи з допомогою особистого адвоката Руді Джуліані, не означає, що Зеленському потрібно копіювати абсолютно всі методи американського колеги і обзаводиться своїм Джуліані в особі Андрія Єрмака, який взяв за якої причини і з незрозумілим статусом на себе американський вектор зовнішньої політики.
В іншому випадку Банковій пора готуватися до чергового скандалу, а швидше низці скандалів, наслідком яких стане втрата або в кращому випадку послаблення підтримки з боку американського deep state. Трамп президентствувати буде обмежений відрізок часу. Якщо переможе на виборах, що аж ніяк не гарантовано, то до 2024 р. А це не так вже й багато. Вибудовувати відносини з його адміністрацією, безумовно, потрібно, але без фанатизму, як наслідок, перетворюється в фаталізм.
