Карантин почекає. Навіщо Путін використовує коронавірус
Пандемія коронавіруса Сovid-19 президента Росії Володимира Путіна не лякає, принаймні, в контексті її наслідків для простих росіян. Господар Кремля твердо має намір досягти повної легітимації гучних поправок до конституції, які забезпечують його довічне правління. Тому всі органи влади, точніше, всі органи-придатки влади ударними темпами виносять рішення.
Так, в один день і протягом декількох годин обидві палати російського парламенту, Державна дума і Рада Федерації, проголосували горезвісні поправки. Законодавчі збори всіх 85 регіонів також проявили небувалу спритність - за два дні їх схвалили. Совфед, у свою чергу, 14 березня скликав позачергове засідання для затвердження рішень регіональних "влади". У суботу закон отримав підпис Путіна, а на наступний день не менше екстрено, ніж Совфед, зібралися судді Конституційного суду. Залишається тільки уявити, яких зусиль коштувало центру змусити працювати всю неповоротку, проіржавілу бюрократичну машину.
Наступний і заключний етап цього бурлеску - так званий референдум, проведення якого Кремль запланував на день народження Володимира Леніна - 22 квітня. І тут могли б виникнути складності, зокрема, якщо б не коронавірус, який глава ради федерації Валентина Матвієнко не вважає перешкодою для голосування. Електронне голосування, зауважимо, у Росії, окрім Москви, як повідомила голова Центрвиборчкому Елла Памфілова, проводити теж не будуть. Тобто все на виборчі дільниці, незважаючи на коронавірус. Ну, а хто боїться...Що ж, ваше право. Яку завгодно явку в РФ давно навчилися малювати. А ось реальна, низька, Кремлю, як і Тегерану під час недавніх виборів, буде навіть на руку, оскільки виключає ризики і сумніви в правомірності проекту "Путін назавжди". Бюджетників і прихильників зженуть на виборчі дільниці, а що стосується критиків, то є ймовірність, що хоча б частина з них не з'явиться, побоюючись заразитися.
До речі, з цієї ж причини протести проти поправок могли б бути масштабнішою, наскільки це можливо для затиснутої в лещатах силовиків і пропаганди російського суспільства. Але і тут коронавірус виручає. Плюс в минулу неділю, коли поправками зайнявся Конституційний суд, в 41 місті РФ пройшли акції протесту, але екологічні акції, а саме проти будівництва сміттєвого полігону біля залізничної станції Шиес. Причина зібратися начебто благородна, але вкрай своєчасні ці масові мітинги, чи не правда?
Плюс влада особливо не напружувалася, в тому числі і не лякала демонстрантів пандемією Covid-19. Та й у цілому ставлення до простим смертним в Росії дуже показове. Все та ж Матвієнко заявила також, що, як і референдум, парад та святкування з нагоди Дня Перемоги в Москві скасовуватися не будуть. Ясна річ: Кремль стільки зусиль вбухав в те, щоб влаштувати свято победобесия за участю світових лідерів, включаючи президента Франції Еммануеля Макрона. Правда, Covid-19 відлякає багатьох президентів і прем'єрів, але не скасовувати ж настільки значуща пропагандистське дійство? А те, що люди 9 травня можуть позаражаться, - не біда. Як говориться, нових народять. Ще більш слухняних.
Примарна диктатура
На тлі того, що відбувається в Росії, ситуація в Україні виглядає ще пристойно і навіть превентивний карантин ввели. Хоча не можна не звернути уваги на певні епік-фейли. Наприклад, стосовно постачання регіонів експрес-тестами, закупівель ШВЛ, масок, які вивозилися за кордон і все норовлять "втекти" в тому ж напрямку. Окремо варто згадати закупівлі всього цього добра без тендерів, що, як зазначала "ДС", дуже схоже на дії уряду Юлії Тимошенко під час епідемії свинячого грипу.
Плюс відверто слабка, особливо на перших порах, інформаційна кампанія для українців, особливо для тих, хто не дивиться видосики в соцмережах. Наприклад, 11 березня головний санітарний лікар Віктор Ляшко каже, що нічого страшного і не варто панікувати. А вже 12 березня Кабмін запроваджує карантин, міністр охорони здоров'я Ілля Ємець обмовляється, що пенсіонери помруть, а також закликає закрити всі ТЦ, кафе і ще більше обмежити чисельність зібрань людей. Результатом чого стало або іронічне ставлення, або віра в те, що коронавірус - фікція. Причому не тільки серед громадян, з якими держава, якщо і розмовляла на цю тему, то явно недостатньо. Серед медиків теж поширені такі погляди на Covid-19, як розповіла автору знайомий лікар (з числа тих небагатьох, які спираються на доказову медицину, а не на уринотерапію укупі з декасаном). Чому немало сприяє відсутність нормальної захисту для медиків.
Лікарям (однієї київської лікарні так точно), які приймають більш ніж удвічі більше пацієнтів за день, захисні костюми не видавали до 16 березня. "На медиків взагалі всім паралельно - ніякого захисту. Ніхто не розуміє, що якщо медики все уражаються в першу чергу (а так і буде), то буде катастрофа", - резонно зауважила співрозмовниця "ДС". До речі, ще про захищеності: прикордонникам, зокрема, на київському вокзалі, за даними "ДС", взагалі видавали одну маску на день.
І це столиця. Що коїться в менших містах, де рівень комунікації представників влади з громадянами прагне до нуля, залишається лише припускати. І як і те, яким чином у Києві мають намір виправити ситуацію і заспокоїти людей, замість того, щоб скочуватися до рівня примітивних маніпуляцій і нагнітання паніки напередодні підписання в Мінську документа, де-факто свідчить про початок прямих переговорів з угрупованнями ЛДНР, що спровокувало багатотисячну акцію протесту в Києві. До речі, як і в Росії з мітингом Банкова нічого вдіяти не змогла, хоч і хотіла б, виходячи зі слів Володимира Зеленського: "Ситуація стабілізується, будемо мітингувати собі на здоров'я".
І тут, говорячи про протести в Україні та Росії, а також про заходи держав у зв'язку з пандемією, слід звернути увагу на цікаві тенденції. Наприклад, керівництво Китаю, є більш стабільною диктатурою, ніж Росія чи Іран, взяла на себе всю повноту відповідальності, використовуючи карантин для зміцнення довіри до влади. Але це не означає, що в Україні вибудувана аналогічна китайської диктатура. Певні ознаки колгоспного авторитаризму, безумовно, є. Проте більшою мірою Зеленський, оголошуючи про закриття кордонів, просто усувається від кризової ситуації, вважаючи за краще не брати на себе відповідальність. Втім, як і завжди, коли такі трапляються в Україні: починаючи від втрат на Донбасі, закінчуючи черепашачим поверненням в країну після авіакатастрофи в Ірані. Для цього у нього є армія хлопчиків для биття (прем'єр, міністри) і балакучих голів у Верховній Раді.
Російський режим, будучи все-таки менш стабільним, вирішує проблему зміцнення влади, ігноруючи карантин і супутні йому обмежень там, де це вигідно. Примітно, але такого ж курсу, хоча і з інших причин (побоюються реакції адептів "Covid-19 - міф" серед простих громадян і бізнесменів) дотримуються ліберальні демократії Великобританії і США. У той час як європейські країни на зразок Франції, Італії чи Іспанії, які відносяться до числа більшою мірою і по ряду ознак соціалістичних держав (Франція так точно), оголошують про карантин, Штати і Британія з такою крайнім заходом не поспішають, обмежуючись надзвичайним станом.
