Стравити пар до виборів. Головного суперника Лукашенка взяли в оборот

Вибори по-білоруськи виглядають саме так. З 15 осіб, які заявили про своє бажання поборотися за посаду президента, троє вже зняли свої кандидатури, а два найбільш рейтингових претендента - за ґратами у СІЗО КДБ і з "важкими" кримінальними справами.

Два тижні тому був заарештований Сергій Тихановський - той самий видеоблогер, який зумів підняти на політичний протест (вперше) білоруську глибинку, численні дрібні містечка і великі обласні центри. Зараз боротьбу намагається продовжувати його дружина Світлана - кандидатом у президенти зареєстрована саме вона. Але і вона вже в розпачі через численні загрози та арешти близьких людей.

На минулому ж тижні влада розправилася з найбільш високорейтинговим кандидатом, "представником істеблішменту", ексголовою Белгазпромбанку Віктором Бабариком. "Головним героєм" боротьби з ним став Іван Тертель, голова Комітету державного контролю (КГК), буквально тиждень тому переведений на цю посаду з білоруського КДБ. У четвер, коментуючи затримання претендента в кандидати на посаду президента і ексбанкіра Віктора Бабарика, Тертель заявив про якихось "ляльководів", що стоять за його діяльністю.

"Представляється, що Бабарико намагається пограти в благородство. Ми в свою чергу знаємо, що ляльководи, котрі стоять за його діяльністю, побоюються, що наші дії призведуть до отримання даних і підтвердження їх причетності до цієї протиправної діяльності. Такими особами є, ми знаємо, великі начальники в "Газпромі", а може бути, і вище", - сказав Іван Тертель у своєму виступі по білоруському державному ТБ.

Тертель заявив, що справи порушені за шістьма статтями Кримінального кодексу: ст. 243 (Ухилення від сплати сум податків, зборів), ст. 235 (Легалізація ("відмивання") коштів, одержаних злочинним шляхом), ст. 210 (Розкрадання шляхом зловживання службовими повноваженнями), ст. 209 (Шахрайство), ст. 430 (Одержання хабаря), ст. 431 (Дача хабаря). Всього по "справі Бабарика" вже затримано близько 20 осіб, і затримання тривають.

Сам Віктор Бабарико і його син Едуард (керівник його виборчого штабу) пропали вранці 18 червня, коли вирушили в Центрвиборчком, щоб відвезти чергову партію підписів. (У Білорусі, щоб бути зареєстрованим кандидатом у президенти, потрібно зібрати 100 тис. підписів громадян країни.)

Незабаром з'ясувалося, що вони знаходяться в СІЗО КДБ. А представники Комітету держконтролю заявили: Бабарико затриманий, так як був безпосереднім організатором протиправної діяльності, намагався впливати на свідків, приховати сліди раніше скоєних злочинів і буквально днями зняти велику суму грошей з підконтрольних йому рахунків. (Слова "підозрюється" або їм подібні в повідомленні не прозвучали, так як були зайві: білоруські суди виносять 0,2% виправдувальних вироків, так що якщо чоловік заарештований - майже напевно посадять.)

У свою чергу, сину банкіра Едуарду Бабарику пред'явлено звинувачення в ухиленні від сплати податків і шахрайстві. Він керує великою білоруською краудфандинговою платформою, на якій в останні місяці збирали гроші на підтримку жертв політичних репресій і для постраждалих від Covid-19 (яких офіційно в Білорусі немає).

Все почалося з того, що Олександр Лукашенко в одному з численних публічних виступів зажадав від правоохоронців "закликати до відповіді зарвалися буржуїв, які хочуть зруйнувати країну". І зажадав з'ясувати, "звідки у нього (Віктора Бабарика) взагалі вілла на Кіпрі і всі ці гроші".

11 червня в головному офісі Белгазпромбанку, яким 20 років керував нині головний суперник Лукашенка на виборах Віктор Бабарико, а також афілійованих з ним фірмах "Кампарі", "ПриватЛизинг" і страхової компанії "Кентавр" пройшли обшуки.

Департамент фінансових розслідувань КГК привів туди більше 50 своїх офіцерів, які перевіряли банк до пізньої ночі, - усі фінансові операції п'ятого за величиною банку Білорусі зупинилися на кілька днів. Ще близько 150 чоловік були направлені в компанії, пов'язані як з банком, так і з самим Бабариком.

12 червня в Могильові був затриманий координатор ініціативної групи Віктора Бабарика по Могильовській області Володимир Дударєв і член ініціативної групи, голова Могильовської філії Белгазпромбанку Сергій Кармизов. У той же день голова КДК Іван Тертель повідомив, що затримано 15 осіб: топменеджери Белгазпромбанку і колишні співробітники банку, які нині працюють у різних комерційних структурах. Порушено дві кримінальні справи: за ст. 235 КК (Легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом в особливо великому розмірі) та ст. 243 КК (Ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі).

По ходу справи слідчі вилучили понад $4 млн, а також цінні папери на суму понад $500 тис.

13 червня з'ясувалося, що стосовно затриманого Сергія Кармизова порушено кримінальну справу, його звинувачують у розкраданні в особливо великому розмірі.

14 червня у підсумковому випуску новин голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт розповів, що півтори сотні картин загальною вартістю близько $20 млн з колекції Белгазпромбанку "долучені до справи". На кадрах оперативної зйомки можна було побачити роботи білоруських художників зі світовим ім'ям. Ці картини банк протягом ряду років купував на світових аукціонах і привозив у Мінськ, запустив цю благодійну програму особисто голова "Газпрому" Олексій Міллер.

15 червня Нацбанк Білорусі ввів у Белгазпромбанк тимчасову адміністрацію, відсторонивши керівників, призначених "Газпромом". У відповідь російські акціонери Белгазпромбанку - Газпромбанк і "Газпром" - заявили про порушення закону Нацбанком Білорусі: "Ці дії вчинені з грубим порушенням законодавства Республіки Білорусь і Договору про Євразійський економічний союз і безпосередньо зачіпають права і законні інтереси російських акціонерів ВАТ "Белгазпромбанк", а також інтереси клієнтів і вкладників".

Віктор Бабарико з самого початку розумів, що його будуть просто за визначенням сприймати як "креатуру "Газпрому", тому у всіх своїх численних інтерв'ю та публічних виступах він ретельно підкреслював, що є абсолютно незалежним кандидатом і ніякі російські гроші за ним не стоять.

18 червня команда Бабарика повідомила, що рахунок у Беларусбанку, на якому зберігаються кошти виборчого фонду претендента, заблокований. "Заарештовані видаткові операції за рахунком. Документи, що підтверджують арешт або наявність інших підстав для обмеження розпорядження коштами виборчого фонду, не були надані", - йдеться в повідомленні.

Також 18 квітня, коли стало відомо про арешт Віктора Бабарика і порушення проти нього ряду кримінальних справ, жителі Мінська вийшли на акцію протесту. Вони вишикувалися живим ланцюгом уздовж центрального проспекту Незалежності, а проїжджаючі машини сигналили на підтримку. Акція тривала більше шести годин, влада її не розганяла і публічно нікого не затримувала (учасників хапали потім, по одному, по дорозі додому). Втім в якийсь момент проспект просто перекрили і відключили на ньому освітлення. Протест втратив сенс.

Вже 19 червня генеральний прокурор Білорусі Олександр Конюк заявив, що "злочинні діяння" Бабарико і ко нібито "створили реальну загрозу інтересам національної безпеки Білорусі". З-за чого Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за ч. 2 і 3 ст. 285 КК (Створення організованого злочинного угруповання).

"З урахуванням того, що злочинні діяння відбувалися системно, протягом тривалого часу, з використанням транснаціональних протиправних схем, вони створили реальну загрозу інтересам національної безпеки нашої країни як у фінансовій, так і інших сферах, - підкреслив білоруський генпрокурор. - Тому подальше розслідування цієї кримінальної справи доручено слідчим підрозділам КДБ Білорусі".

Однак увечері 19 червня люди знову почали виходити на вулиці, вимагаючи звільнити Віктора Бабарика, вже в різних містах Білорусі. Петиція з тією ж вимогою всього за кілька годин набрала 150 тис. підписів. Однак на відміну від четверга в п'ятницю білоруська міліція вже почала активно "винтити" протестувальників - були затримані десятки осіб. Іноді це переростало в сутички з міліцією, в Молодечно натовп навіть зміг відбити затриманих. Проте в цілому поки ініціатива на стороні білоруських силовиків.

"Все це вже було - у 2001, 2006, 2010 роках. Винятком став тільки 2015-й, коли всім все було взагалі байдуже. А так кожні кілька років на президентських і на парламентських виборах ми бачимо, як опоненти Лукашенка намагаються зібрати підписи чесно, але їм це не дають зробити, потім їх поливає брудом держпропаганда і проти них заводять кримінальні справи. Нечисленні протестувальники виходять на вулиці, отримують кийками по голові і відправляються у в'язницю, чинний президент тріумфально переобирається з цифрами в районі 80% тих, хто проголосував за нього (або призначає "під себе" склад парламенту). Хоча ніхто особливо і не приховує, що голоси ніхто не рахує, а цифру малюють в ЦВК, - сказала "ДС" білоруський політолог Світлана Гречулина. - Алгоритм абсолютно однаковий щоразу, тільки силовики вчаться і з кожним разом діють дедалі ефективніше. У 2010-му влада необачно допустила "вольницю" в ході самої передвиборчої кампанії і ввечері після голосування отримала масові виступи в центрі Мінська. Тепер діють на випередження: найнебезпечніші кандидати вже за гратами, "пар" масових протестів стравлюють зараз, щоб на виборах був сам Лукашенко, пара-трійка безпечних кандидатів-"спойлерів" і зовсім апатичні виборці".

Швидке загострення ситуації навколо Белгазпромбанку і особисто Віктора Бабарика виглядало як "нагнітання" напередодні особистої зустрічі президентів РФ і РБ. 17 червня посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев повідомив журналістам, що Олександр Лукашенко прийняв запрошення Володимира Путіна взяти участь в урочистостях на честь 75-річчя Перемоги в Москві. До цього було неясно - поїде Лукашенко на московський парад чи ні. Занадто багато за останні тижні прозвучало з його вуст звинувачень, що Росія втручається в білоруські вибори, та і білоруська держпропаганда впевнено "осідлала" цю тему. Після цього не поїхати до "друга Путіна" виглядало цілком логічним.

З іншого боку, електорат Лукашенка цінує якраз хороші відносини з Росією, значить, треба їхати... А 19 червня в Мінськ приїхав голова МЗС РФ "сумна конячка" Сергій Лавров - і відразу підписав договір про взаємне визнання віз у межах Союзної держави Білорусі і Росії. Цей договір російська сторона підготувала ще чотири роки тому, але білоруська сторона "мурижила" і не підписувала.

Тепер Лукашенка чекає особиста розмова з Путіним. Виходячи з минулого досвіду, можна припустити, що Олександр Григорович в Москві слухняно підпише всі "дорожні карти" щодо інтеграції, отримає зниження ціни на газ і безмитну нафту, підтримку Кремля на майбутніх перевиборах. Тобто віддасть черговий шматок суверенітету, отримає продовження своєї влади ще на п'ять років. Білоруси все це вже проходили не раз.