Європу від нацизму і фашизму звільняли не тільки росіяни, - український посол

У Європі повинні не забувати, що її звільняли не тільки росіяни, а й мільйони представників інших народів Радянського Союзу, в тому числі і українці

Про це йдеться в статті посла України в Австрії Олександра Щерби, опублікованій до Дня Перемоги у головній газеті Верхньої Австрії OÖNachrichten, передає "ДС".

"І так, визволяли Європу не тільки росіяни, а й мільйони представників інших народів Радянського Союзу - українці, білоруси, євреї, кримські татари... Багато з них віддали життя, щоб зламати хребет гітлеризму. Ця перемога - їх спільний подвиг. Так чому так часто місця їх поховань називаються "руськими кладовищами"? Чому часто Європа поводиться так, ніби це була перемога тільки Росії, до якої інші пострадянські держави не мали відношення?" - зазначив Щерба.

У зв'язку з цим він висловив подяку "Чорному Хресту" австрійської землі Тіроль, який на його прохання перейменував радянську частину солдатського кладовища Амрас в Інсбруку: "Тепер там написано: "Тут лежать солдати Червоної Армії". Гідно і справедливо. Справедливість - це найменше, що заслужили ті, хто віддав життя у боротьбі з фашизмом".

Посол вказав на те, що війна не оминула і його сім'ю - два його двоюрідних діди загинули під час визволення Європи від нацизму.

"Колись я прочитав, що з покоління 1923 року війну пережили лише 3% радянських чоловіків. Ми називаємо цих людей "покоління переможців". Без їх жертви не було б Перемоги. Без них історія розвивалася б зовсім інакше", - йдеться в статті.

Посол України констатував, що зараз ми живемо "в той час, коли сумні роздуми більш доречні, ніж гучні святкування", а "нащадки "покоління переможців", українці і росіяни, розділені новою війною".

"Після анексії Криму і неоголошеної війни на Донбасі ми вже не "наші" один для одного. Як це сталося? Як Європа знову опинилася в реальності, де анексії і концтабори стали можливими? Чому агресія, правий популізм і неонацизм знаходяться на підйомі в усьому світі?" - підкреслив він.

На думку українського дипломата, "є деякі речі, які ми так і не зрозуміли після тієї війни".

"Наприклад, що війна - це екстремальне зло, яке росте зі зла банального, повсякденного. Зокрема, з мови ненависті на телебаченні і в мережі, з боязні, жадності і політичного лицемірства. І чим чесніші ми будемо в боротьбі з банальним злом, тим менше потім доведеться зупиняти зло екстремальне", - зазначив Щерба у своїй статті під назвою "Відлуння війни".