Вбивство Гандзюк: суд обрав Мангеру запобіжний захід (ВІДЕО)
Печерський районний суд Києва заарештував голову Херсонського облради Владислава Мангера, підозрюваного в організації нападу на активістку Катерину Гандзюк
Суддя Печерського райсуду Києва Тетяна Ільєва заарештувала на півтора місяці, до 28 липня, без права внесення застави голову Херсонського облради Владислава Мангера, підозрюваного в організації нападу на херсонську активістку і чиновницю Катерину Гандзюк, повідомило видання "Грат".
Прокурори Синюк Андрій і Ярослав Ущаповський заявляли, що Мангер чинив тиск на двох свідків по справі. Це сталося після відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження. За словами обвинувачення, голова облради робив це через інших осіб. Зазначається, що тиск був у формі погроз під час дзвінків, в паперових листах та під час зустрічей, пише hromadske.
Прокуратура зазначає, що Мангер чинив тиск на свідка Павла Пилипенко, який зараз перебуває в ізоляторі тимчасового утримання СБУ. За інформацією видання, інший свідок, на якого міг чинитися тиск, - Сергій Брага. Він отримав підозру за участь у злочинній групі ще одного фігуранта справи Гандзюк - Ігоря Павловського під час спецоперації в Херсоні.
Мангер такі заяви прокурорів назвав неправдою. Він вважає підозру проти себе - сфальсифікованою.
Як повідомлялося, 12 червня суд почав обирати Мангеру запобіжний захід. Зокрема, через погрози свідкам прокуратура клопотала про арешт Мангера без права внесення застави. 11 червня розслідування продовжено до 29 липня у зв'язку з новими обставинами. Тоді ж прокуратура подала клопотання про арешт Мангера.
До сьогоднішнього дня щодо Мангера діяла запобіжний захід у вигляді застави. У лютому 2019 року, після того, як йому оголосили підозра в умисному вбивстві (частина 2 статті 115 КК), він вийшов під заставу в 2 млн 497 тисяч гривень. Пізніше йому перекваліфікували підозра на нанесення тяжких тілесних ушкоджень (частина 2 статті 121 КК) і зменшили суму застави до 1 млн 152 тисячі гривень.
Про смерть Катерини Гандзюк стало відомо вдень 4 листопада 2018 року. Інформацію про це оприлюднили в FB-співтоваристві "Хто замовив Катю Гандзюк?", яке створили і вели друзі активістки. Гандзюк, яка також працювала в Херсонській міськраді, облили концентрованої сірчаної кислотою 31 липня 2018 року в Херсоні. В результаті нападу вона отримала опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей.
Активістка, що займалася в тому числі антикорупційними розслідуваннями, після нападу перенесла 11 операцій з видалення омертвілих тканин і пересадки шкіри. Гандзюк поховали в Херсоні 7 листопада, їй було 33 роки.
Правову кваліфікацію справи про смерть Гандзюк під тиском громадськості змінювали кілька разів: "хуліганство", потім "умисні тяжкі тілесні ушкодження", згодом "замах на вбивство" (ст. 15 КК України стосується замаху на злочин, стаття 115 - умисного вбивства). Після смерті активістки справу було переквалифицированно у умисне вбивство.
Поліцією було затримано п'ять осіб, які підозрюються наслідком в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство Гандзюк. Серед затриманих є і колишні учасники АТО.
Крім того, за підозрою в причетності до нападу в розшук був оголошений Олексій Левін (Москаленко), який, за даними ЗМІ і родичів Катерини Гандзюк, мав тісні контакти з владою, в тому числі "з головою Херсонської ОДА, партійцем "Блоку Петра Порошенко", Андрієм Гордєєвим і головою Херсонської обласної ради, партійцем партії "Батьківщина" Владиславом Мангер". Останній раніше був затриманий підозрою в організації нападу на Гандзюк, однак за рішенням суду був відпущений з-під варти під заставу в розмірі 2,5 млн грн. 2 квітня суд постановив частково задовольнити клопотання сторони обвинувачення за Владиславу Мангеру, зобов'язавши його надіти електронний браслет.