Добрі самаритяни і "Централь-103". Що чекає систему швидкої допомоги в Україні

Кабмін затвердив черговий план реформування екстреної медичної допомоги
Фото: УНІАН

Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. Гіркий жарт Ільфа і Петрова ризикує прикинутися в життя в Україні вже найближчим часом. У країні, як відомо, з 2018 р. йде медична реформа, яка в тому числі має поліпшити роботу екстреної медичної допомоги. У 2019 р. пілотний проект щодо реформи швидкої запустився в п'яти областях - Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській та Тернопільській. А днями Кабмін затвердив чіткий план того, що потрібно зробити для поліпшення системи екстреної медичної допомоги по всій країні. У плані міститься перелік завдань для Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти і ряду держслужб.

Розмови про реформу системи екстреної медичної допомоги ведуться в Україні не один десяток років. Приміром, про те, що треба прискорити приїзд швидких в селах, говорив ще в 2008 р. міністр охорони здоров'я Василь Князевич. У 2013-му Рада прийняла Закон "Про екстрену медичну допомогу", під який в бюджеті було виділено 922 млн грн. Але через сім років реформа так повноцінно і не запрацювала, а в бюджеті на її реалізацію заклали стільки ж коштів. Свіжий план від Кабміну мало чим відрізняється від намірів, які уряд декларував останні кілька років. Так що питання, чи запрацює реформа на цей раз, поки що риторичне.

У бюджеті-2020 передбачено 923 млн грн на розвиток системи екстреної медичної допомоги.

Фінансувати реформу будуть через субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. І гроші отримають не всі області.

Виділять кошти Волинській області (43,8 млн), Дніпропетровській (128 млн), Житомирській (25 млн), Закарпатській (35 млн), Запорізької (33 млн), Івано-Франківській (63 млн), Київської (60 млн), Кіровоградській (38 млн), Луганської (36 млн), Львівської (66 млн), Миколаївській (40 млн), Рівненській (51 млн), Сумській (28 млн), Харківської (100 млн), Херсонській (21 млн), Хмельницькій (32 млн), Черкаській (48 млн), Чернівецькій (38 млн), Чернігівській (34 млн).

Добрі самаритяни

Моз доручено розробити законопроект, який зобов'язує звичайних громадян, які опинилися на місці події, допомагати постраждалим до приїзду швидкої. Це так званий "закон про доброго самаритянине", який давно і успішно працює в багатьох країнах. Наприклад, у США це цілий звід законів. Їх головний меседж - потерпілий не може пред'явити позов за неправильно надану першу допомогу, якщо вона виявлялася сумлінно, а "рятувальник" діяв в межах своїх знань і досвіду.

Подібні закони працюють у Франції, Іспанії, Ізраїлі, Японії. У Франції на цій підставі було відкрито справу проти папарацці, фотографували загибель принцеси Діани, замість того, щоб надавати допомогу постраждалим. У Німеччині злочином вважається Unterlassene Hilfeleistung (незабезпечення допомоги), а громадяни непідсудні, якщо допомога, яку вони чинили з добрими намірами, заподіяла шкоду.

В Україні розробка "закону самаритянина" почалася ще в 2018 р. при Уляні Супрун. Документ був винесений на громадське обговорення, автори пропонували ввести поняття "імунітету від відповідальності". Мова йшла про те, що якщо потерпілому надавав першу допомогу людина без медичної освіти, то він не буде нести відповідальність за свої дії. Проте в зал Ради законопроект так і не потрапив, а зараз його текст взагалі зник з сайту Моз.

Поки що в Україні людина, який надавав першу допомогу, але потім постраждалий помер чи отримав травми, може бути притягнутий до відповідальності у відповідності зі ст. 119 Кримінального кодексу "Вбивство з необережності". В результаті законодавчо підкована людина, навіть якщо і хотів би допомогти потерпілому, часто вважає за краще цього не робити.

Всеукраїнська мережа

Виклики швидких по Україні з 2018 р. фіксуються в єдиній електронній системі "Централь-103". Проект діє в 16 областях, незабаром до нього повинні будуть підключитися абсолютно всі диспетчерські служби екстреної медичної допомоги. Програма не тільки збирає інформацію, але і аналізує її онлайн. В системі фіксується кожен виїзд, причина, час виклику, своєчасність доїзду до пацієнта і час прибуття в лікарню. У перспективі бригади швидких також отримають доступ до електронної історії хвороби пацієнта, щоб ще до приїзду зорієнтуватися, наприклад, немає у нього алергії на якісь ліки.

Автори нововведення переконані, що "Централь-103" скоротить час обробки дзвінків до однієї хвилини (зараз до п'яти хвилин), до хворого швидка буде добиратися за 9-12 хвилин в місті та 20 хвилин у сільській місцевості (зараз 16-20 хвилин в місті, в селах - від 40 хвилин) і машина на виклик буде відправлятися автоматично.

Керівник проекту з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб (ОДС) Моз Ланський Роман розповів "ДС", що реформу зустріли в багнети із-за скорочення персоналу. "Важко було, були і скорочення робочих місць диспетчерів за рахунок оптимізації. Близько половини диспетчерів потрапили під скорочення. Також багато хто саботував з-за того, що ОДС - це сильний інструмент контролю, не можна робити жодних тіньових дій", - каже Ланський.

31 січня до "Централі-103" підключилися Житомир і Чернівці. "Черкаси завершують будівництво; Кропивницький, Донецька область та Закарпаття підключають райони; Дніпро і Кривий Ріг нарешті починають об'єднувати оперативно-диспетчерські служби; Волинь оновлює програмне забезпечення", - повідомив Ланський. Але більш ніж тримільйонний Київ поки залишається непідключеним до нової системи. "Причина - саботаж з боку КМДА, вони провалили терміни за тендером у 2019 році і не закупили необхідне обладнання, на яку виділив кошти Моз", - додав Ланський.

У Києві реформа викликала хвилювання. Співробітники столичної швидкої допомоги навіть вийшли на акцію протесту до будівлі Верховної Ради проти скорочення кількості виїзних бригад. За словами фельдшера Лайми Гейдар, з 1 лютого за наказом Центру екстреної медичної допомоги та медицини число бригад скоротили з метою оптимізації та економії ресурсів зі 150 до 100, а це дуже мало для величезного міста.

Команди рятувальників

Після реформи в систему швидкої допомоги планується об'єднати всі екстрені служби, які можуть приїжджати на виклик (поліція, пожежники, рятувальники і т. д.). Така практика поширена в США, Японії та інших країнах. Пожежники за кордоном часто проходять базову підготовку EMT (Emergency Medical Treatment) і забезпечуються базовим набором медикаментів, так що здатні надати необхідну допомогу на місці або провести підтримуючу терапію до прибуття медиків.

А до 2025 р. планується перенавчити всіх фельдшерів, медбратів і медсестер на парамедиків. У складі екіпажу швидкої, крім парамедика, буде і екстрений медичний технік - це водій швидкої. "До 2025 року всі водії повинні перевчитися і отримати кваліфікацію "екстрений медичний технік". Це людина без медичної освіти, але зі спеціалізованою підготовкою. Вони допомагають лікарям і парамедикам надання професійної медичної допомоги пацієнтові", - пояснили в Моз.

В залежності від кожної конкретної ситуації керівник Центру екстреної медичної допомоги може відправити на виклик додаткових медичних працівників, а також стажиста, студента-практиканта, лікаря-інтерна або резидента.

Курс молодого бійця

Міносвіти і Моз Кабмін доручив розробити курс першої допомоги для старшокласників. Зараз таких курсів у школах немає. Учні з третього по дев'ятий класи обов'язково вивчають предмет "Основи здоров'я", дітям розповідають про шкідливість тютюнопаління, небезпеки ВІЛ, як вести себе на льоду, біля ополонки або чого побоюватися пішоходам, які йдуть по тротуару біля проїжджої частини.

Загальні поняття про медичної допомоги старшокласники отримують на уроці "Захист вітчизни", який входить у варіативну складову шкільних програм. "На одному з уроків дітям розповідають, що повинно входити в аптечку, як накласти джгут, але цьому присвячено один-два уроки, приділяється дуже мало часу, так і викладачів на цей предмет складно знайти", - розповіла "ДС" завуч однієї зі столичних гімназій.

Експерти переконані, в Україні щорічно можна врятувати життя 50 тис. осіб за умови своєчасного надання домедичної допомоги. Шанси людини на виживання при зупинці серця рівні 80% за умови надання допомоги протягом першої хвилини після зупинки і 5%, якщо допомогти надана протягом десяти хвилин.

У деяких містах України вже є центри, навчальні надання першої допомоги, але платні - від 400 до 2500 грн за базовий курс. А це означає, що мало хто з випадкових "добрих самаритян" здатний надати грамотну медичну допомогу. Але ситуацію можна виправити, якщо такі курси будуть обов'язковими. В якості прикладу тут можна розглядати США, де тижневий тренінг з надання першої медичної допомоги обов'язковий при отриманні диплома про вищу освіту. Або зробити, як в ЄС - хочеш отримати водійські права, навчися спочатку надавати першу допомогу.