Рак попятится. Як Моз збирається побороти онкологію за 10 років

Міністерство охорони здоров'я презентувало проект Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 р. Її основне завдання - знизити рівень захворюваності на рак в Україні, який сьогодні загрозливо високий. За даними Національного канцер-реєстру, станом на 2019 р. на обліку стояло більше 1,23 млн хворих злоякісними новоутвореннями. З них майже 6 тис. дітей. Зауважимо, що реальні цифри можуть бути вище, оскільки офіційну статистику збирають майже з річним запізненням.

Разом з тим в Інституті раку кажуть, що темпи приросту захворювання невеликі - 1,3% у рік. "У цьому плані Україна знаходиться в більш вигідному положенні, ніж, наприклад, Швеція. Там середня тривалість життя вище - до 85 років - і смертність від раку вище. Онкологія частіше зустрічається у літніх людей", - пояснив "ДС" завідуюча інформаційно-аналітичним відділенням Національного інституту раку Зоя Федоренко.

Проте дані Всесвітньої організації охорони здоров'я невблаганні - Україна займає друге місце в Європі за темпами поширення раку у віковій групі від 30 до 69 років. Рак є головною причиною смерті в країнах з високим рівнем ВВП, таких як США, Канада, Франція, Німеччина і Великобританія. В Україні та інших країн Східної Європи жителі помирають частіше від серцево-судинних захворювань, рак - на другому місці.

Для чого потрібна стратегія?

Національні стратегії та програми - це документи, які визначають політику та основні статті витрат у галузі. Зауважимо, що програми по боротьбі з онкозахворюваннями Моз брав регулярно аж до 2009 р., дія останньої завершилося в 2016 р. Потім "програмами онкології" стали називати централізовані закупівлі ліків для онкохворих через міжнародні організації, які супроводжувалися постійними затримками. Локальні програми боротьби з онкологією розробляли обласні держадміністрації, і лише останнім часом з'явилися послідовні кроки на рівні держави. "Чому після 2016 р. така стратегія не приймалася - це питання до колишнього керівництва Моз. Були локальні держпрограми, але вони майже не фінансувалися, і всі проблеми знову ж лягали на плечі хворих. Національна стратегія дозволить об'єднати заходи, фінансування та витрати по всіх регіонах", - пояснили "ДС" в Моз.

Національна стратегія включає кілька головних пунктів: профілактику захворювань серед населення; ранню діагностику; реаблитацию, догляд та паліативну допомогу онкохворим; підвищення кваліфікації лікарів і стимулювання наукових досліджень. Зараз документ перебуває в стадії обговорення, але коли його схвалить Кабмін, то на основі стратегії будуть створені держпрограми, по яких і стануть працювати лікарі. Але вже зараз в програмі медичних гарантій на 2020 р., яка має запрацювати з квітня, є пункт про ранній діагностиці онкозахворювань: гістероскопія (обстеження матки), езофагогастродуоденоскопія і колоноскопія (обстеження кишечника, прямої і товстої кишки), цистоскопія (обстеження сечового міхура), бронхоскопія (обстеження дихальних шляхів) і мамографія (обстеження грудей).

Проблема ранньої діагностики - це, мабуть, один з головних каменів спотикання у боротьбі з раком. Як мовиться, тут винні і лікарі, і самі пацієнти. "Лікарі первинної ланки, педіатри, терапевти не оглядають хворих, які приходять до них зі скаргами, на предмет онкології, хоча це нескладно - перевірити лімфовузли, промацати груди у жінок або направити на гінекологічний або ректальний огляд. Змусити їх зробити це за протоколом не можна, це тільки їх бажання і професійна свідомість. Та й люди у нас неохоче звертаються до лікаря і зазвичай тягнуть до останнього. Все це призводить до того, що рак діагностують вже на останніх стадіях, коли вилікувати практично не можна", - каже Зоя Фоменко.

Одним із сумних прикладів може стати випадок журналістки Наталії Орлянської. Дівчині, жаловавшейся на болі в спині, більше року не могли поставити правильний діагноз і направляли на різні аналізи, а потім виявили аденокарциному легкого четвертого ступеня. "За кордоном в кожному сумнівному випадку перевіряють на рак. А тут дотягли до четвертої стадії. Якщо б лікарі нормально прочитали знімки відразу, то метастази не розійшлися по всьому тілу. Тобто це була б і близько не така важка історія", - розповіла журналістка.

Але, з іншого боку, велике питання - як можна змусити українців стежити за своїм здоров'ям і не боятися обстежитися. Адже інформування населення, діагностика та ранні скринінги затверджувалися і в попередніх програмах Моз, а результат один - в 2018 р. в Україні було зареєстровано близько 170 тис. нових випадків раку і 98 тис. смертей від раку.

Лікування дітей

В Україні щорічно близько 1000 дітей виявляють рак. Автори стратегії планують поліпшити діагностику та лікування цієї недуги. Зокрема, передбачається створити кілька Центрів передового досвіду (Centers of Excellence), які будуть акумулювати інновації у цій сфері; організувати педіатричну паліативну допомогу, на базі національної лікарні "Охматдит" запустити неспоріднену трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, а також почати аутологичные трансплантації ГСК (гемопоетичних стовбурових клітин) дітям в регіонах України.

Якщо стратегію приймуть, для дітей у календарі вакцинації також може з'явитися нова обов'язкове щеплення проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Експерти вважають, що це дуже корисне нововведення. "Раннє виявлення захворювання дуже важливо, адже на початкових стадіях більше шансів одужати і лікування менш затратно. А вакцинація проти ВПЛ може значно знизити захворюваність на рак шийки матки та інші види раку, які можуть виникати", - каже співзасновник ГО "Афіна. Жінки проти раку" Вікторія Романюк.

Скільки грошей виділять

Так вже історично склалося, що програми по боротьбі з туберкульозом, ВІЛ та онкологією фінансувалися в Україні за залишковим принципом. Наприклад, за програмою 2009-2016 рр .. в перший рік на боротьбу з трьома смертельними захворюваннями виділялося з бюджету 617 млн грн. Але і тут були серйозні затримки. Як розповідає Вікторія Романюк, гроші на програму начебто і виділялися, але пацієнти ліків не бачили. "Безкоштовні ліки з'явилися тільки тоді, коли закупівлі ліків Моз почав здійснювати через міжнародні організації. За програмою закупівель ліків на дорослу онкологію ці закупівлі здійснювали Програма розвитку ООН і британське агентство Crown Agents. Саме завдяки міжнародним закупівель була усунена корупційна складова. Це дозволило забезпечити значна кількість пацієнтів безкоштовними ліками", - розповіла активістка.

Поки що невідомо, скільки грошей виділять на боротьбу з онкозахворюваннями в 2020 р. Окремою рядка бюджету під це немає. У держскарбниці передбачено 1,1 млрд грн на спеціалізовану медичну допомогу, та ще 106 млн грн на державний інвестиційний проект "Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні". "Розподілу коштів між програмами ще не було. Тому невідомо, чи достатньо коштів для закупівлі ліків. Ще одна проблема, що в номенклатурний список ліків, які закуповуються за державний рахунок, входять тільки основні базові препарати хіміотерапії і кілька таргетних препаратів. Багато інноваційні та дієві препарати недоступні пацієнтам", - каже Вікторія Романюк.

На тлі скандалів з держзакупівлями, корупції в Національному інституті раку, де затримали завідувача відділення та лікаря за те, що продавали пацієнтам безкоштовні препарати, хворим залишається сподіватися тільки на увагу держави та допомогу небайдужих в соцмережах. А владі слід все ж врахувати прогнози Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) про те, що в найближчі два десятиліття число випадків раку в світі збільшиться на 60%, і активізувати всі онкологічні служби.