Колишні в'язні "ЛДНР" розповіли про проблеми після звільнення
Шейтер не може працевлаштуватися в Харкові з-за постійних проблем з документами.
"Тепер про допомогу держави. Спочатку треба було відновити документи. Подзвонили з міністерства: "на Вас чекають у міграційній службі, але у нас немає машин". Знайомий таксист погодився під'їхати в "Лісову поляну" і відвіз кілька людей на "бусику". Я з заявою та за готовим паспортом в міграційну службу їздив сам. Водійські права відновлював, коли був у Циблях. Ми з хлопцями скидалися і їздили в Переяслав-Хмельницький", - поділився Шейтер.
"Інтересу тут до мене ніхто не проявляє. Хіба що раз в місяць телефонують від уповноваженого з прав людини і задають якісь уточнюючі питання. І все", - обурився він.
Також він не отримав матеріальної допомоги і в Харкові, куди поїхав після полону.
"Програма надання матеріальної допомоги від обласної адміністрації існує тільки для тих, хто прописаний в Харкові і області. Я ж прописаний у Мар'їнському районі, тому мені нічого не належить. Допомогти з житлом тут не можуть. А з роботою - тільки направити в центр зайнятості. Міністерство ветеранів взагалі перервало зі мною будь-який зв'язок з тих пір, як я виїхав з Києва", - сказав він.
Репетило, який живе з сім'єю в Маріуполі, розповів схожу історію. Йому обіцяли допомогу від Червоного Хреста, однак на ділі виявилося, що сподіватися нема на що. Влада Маріуполя також не погодилися допомогти.
"Відправився до районної адміністрації: "Я колишній полонений, мені сказали, що буде допомога якась. Чим можете допомогти?" Дівчина відповіла, що спочатку допомогу отримують потребують мешканці маріуполя, потім переселенці, "а потім ви", - розповів чоловік.
Коркішко же зіткнувся з ще більш складною ситуацією - всі його рідні залишилися на окупованих територіях.
"З 10 лютого перебуваю в Маріуполі. Живу на гроші, які сім'я примудряється присилати, щоб я оплатив хостел. У соцслужбі сказали: "чи Можемо поклопотати, щоб ви пожили при храмі. Якщо там будете виконувати якусь роботу, раз у день погодують". Я обурився: "Добре, що хоч не на паперті стояти. Люди, я ж не бомжувати сюди приїхав", - розповів чоловік.
Як повідомляла "ДС", незважаючи на заяву омбудсмена Людмили Денисової, що всі полонені, яких обміняли 29 грудня, отримали паспорти, Віталій Аникимов і Денис Коваль досі без документів. За словами Данильченко, у нього досі немає ідентифікаційного коду. І навіть якщо сьогодні міжвідомча комісія схвалить виплати 100 тисяч. грн. звільненим, Данильченко не зможе отримати гроші, поки не з'явиться код.