• USD 41.4
  • EUR 43.5
  • GBP 52.1
Спецпроєкти

Буде несолодко. Чим загрожує податок на цукор і введуть його в Україні

Більш ніж у 20 країнах світу вже діє податок на підсолоджені безалкогольні напої. Вводять його в рамках боротьби з ожирінням
Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Один із лідерів на ринку харчових продуктів і побутової хімії, нідерландський виробник Unilever відмовився від реклами їжі і напоїв, розрахованої на дітей до 12 років. Офіційно в компанії заявили, що прийняли рішення в рамках боротьби з дитячим ожирінням. Виробник знизить калорійність і вміст цукру в продуктах для дітей, морозиві, і напоях.

До кінця 2020 року Unilever перебудує свою маркетингову стратегію і відмовиться від послуг знаменитостей і инфлюенсеров, що працюють на дитячу аудиторію. Крім того, маркетологи компанії будуть рідше використовувати мультиплікаційних персонажів у рекламі. Це торкнеться і просування продуктів в соціальних мережах. Перші зміни торкнуться лінійку морозива Wall's - на ній з'явиться логотип Responsible made for kids (Зроблено з відповідальністю для дітей). В Україні бренд Wall's не представлений, але ця ТМ морозива і заморожених десертів активно продається в Європі, Австралії, Азії та Африці. Виробник обіцяє, що кожне морозиво Wall's після "реформи" буде містити не більше 110 калорій і не більше 12 г цукру на порцію.

Ці показники революційні і для України - у нас калорійність морозива, в середньому, близько 300 кКал/100 г, а вміст вуглеводів - більше 20 г на порцію. Окремо вміст цукру українські виробники на етикетках вказують рідко. З 2019 року набув чинності закон "Про інформацію для споживачів харчових продуктів", який зобов'язує виробників вказувати скільки в продукті цукру, харчових добавок, барвників і алергенів. Ось тільки товари, марковані по-старому (без детальної розшифровки складу на етикетці) за законом можна продавати ще протягом трьох років.

В чому проблема?

Днями ООН та ВООЗ опублікували в медичному журналі The Lancet рейтинг дитячого процвітання. 180 країн світу оцінили за рівнем надмірних викидів вуглецю, показниками здоров'я, освіти та харчування дітей. Перше місце в рейтингу посідає Норвегія, Україна - 123-я між Венесуелою і Таїландом, найгірші пункти рейтингу займають країни з надзвичайно низькими доходами населення: Конго, Сомалі та Бурунді. Автори звіту відзначають, що діти по всьому світу піддаються впливу реклами продуктів, які можуть нанести шкоду їх здоров'ю - фаст-фуду, підсолоджених напоїв, алкоголю і тютюну. У рекомендаціях ВООЗ йдеться, що уряди можуть збільшити податкові надходження, зокрема, шляхом податків цукор, тютюн і алкоголь для того, щоб знизити споживання шкідливих речовин і поповнити бюджет на потреби охорони здоров'я.

Раніше ВООЗ оголошувала, що 41 млн дітей віком до 5 років страждають від ожиріння. У дітей з надмірною вагою в більш молодому віці може розвинутися діабет і серцево-судинні захворювання, що пов'язано з передчасною інвалідністю і смертністю. У категорії від 5 до 19 років ожиріння, за оцінками ВООЗ, спостерігалося у 124 млн чоловік. За даними Центру статистики Моз, в Україні щороку фіксують близько 15,5 тис. нових випадків ожиріння серед дітей. Станом на 2018 рік близько 9 тис. дітей в Україні хворіють на цукровий діабет, а на обліку з ожирінням коштують 70 тис. дітей і підлітків. Для боротьби з ожирінням Моз у 2017 році навіть змінив норми харчування для дітей, збільшивши кількість білків і жирів і зменшивши вуглеводів. Лікарі по всьому світу радять дітям їсти менше солодкого, оскільки цукор - основна причина зайвої ваги.

За рекомендацією ВООЗ, цукор повинен становити не більше 5% від загального раціону дорослого і дитини. А це означає не вживати більше 25 гр (6 чайних ложок) в день. Мова не тільки про цукор в чистому вигляді, адже цукор додають майже на всі продукти харчування, особливо, призначені для дітей. Так, за даними Гарвардської школи громадського здоров'я, 0,35 л апельсинової газованої води міститься 11 чайних ложок цукру.

Реклама на dsnews.ua

Боротися з понад-споживанням солодкого у багатьох країнах уже давно вирішила на державному рівні - шляхом акцизу. Додатковий податок призводить до подорожчання подібних продуктів та зниження рівня їх споживання. А самих виробників податок на цукор змушує перемикатися на цукрозамінники, тим самим знижуючи загальне споживання солодощів.

Де вводився "цукровий" податок?

Перший в історії "солодкий" акциз з'явився у Норвегії в 1922 році. Правда, там цю міру вводили для підвищення доходів держскарбниці, а не для скорочення споживання цукру. Але в січні 2018 року норвезький уряд з метою оздоровити населення підвищило старий податок до 83% (36,92 крони) за кілограм для цукровмісних продуктів і на 42% до 4,75 крони за літр для солодких напоїв. В кінці 2019 року управління охорони здоров'я в Осло заявив, що норвежці їдять менше цукру, ніж коли б то не було за останні 44 роки.

У Данії податок на цукровмісні напої з'явився в 1930 році він становив 1,64 датської крони за літр, а у 2013 році його скасували. Критики стверджували, що податки були неефективними, а самі данці просто їздили в Швецію і Німеччину, щоб купувати морозиво і газовану воду.

На Близькому Сході теж борються з ласунами. В Омані, Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах податок на солодкі напої становить 50%. У США це питання регулюється місцевими властями, наприклад, Західна Вірджинія і Арканзас ввели податки на солодкі напої в 1951 по 1992 році відповідно, в 2017-2018 року такі ж податки ввели Берклі, Окленд і Сан-Франциско.

Польща вирішила з 2020 року приєднатися до країн sugar-free. Очікується, що це принесе в бюджет 3 млрд. злотих (18,4 млрд. грн) на рік. Але експерти вже попередили, що у зв'язку з введенням податків на цукор солодощі подорожчають. Наприклад, за напій, підсолоджений одним речовиною, доведеться заплатити на 70 грошів більше (4,20 грн), а з двома речовинами - на 80 грошів (4,80 грн).

А як у нас?

Розумно припустити, що "солодкий" податок в Україні буде вигідний і населенню, і бюджету. Але поки в залі під куполом такі питання розглядати не збираються - розповіли "ДС" в бюджетному комітеті парламенту. "Це важлива тема, але поки в комітеті це питання не обговорювалося. З іншого боку вміст цукру в напоях і продуктах безпосередньо впливає на здоров'я наших громадян, тому цим питанням треба займатися. Для того, щоб зрозуміти яким механізмом регулювати цей момент, якась статистика, як він повинен був прописаний в Податковому кодексі, треба зібрати робочу групу та провести підготовчу роботу, щоб документ вийшов у зал. Нам, безумовно, треба обмежувати споживання цукру і займатися здоров'ям своїх громадян", - заявив "ДС" голова підкомітету з питань акцизного податку, законодавчого регулювання ринку спирту, алкоголю і тютюну ВР Олексій Ковальов.

За останні 8 років українці скоротили споживання цукру на 21%. Якщо у 2005 році українці спожили 1,79 млн тонн, то в 2017 році споживання склало 956 тис. тонн. За даними на 2017 рік, щорічно українець з'їдав близько 30 кг цукру. Виробництво цукру також знизилася, і в 2018/2019 рр. склало 1820 тис. тонн, що на 15% менше, ніж у 2017/18 рр. Правда це пов'язано не з захопленням ЗСЖ, а з скороченням площ посіву цукрових буряків.

Що замість цукру?

Відмовляючись від цукру, виробники повсюдно переходять на підсолоджувачі начебто аспартама (Е951), цикламата (Е952) і сахарину (Е954). Ці добавки, т. зв. "єшки" теж викликають суперечки про їх безпеку та вплив на здоров'я споживачів. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, доза сахарину в 5 мг на 1 кг маси тіла в день є небезпечною для здоров'я. А, наприклад, цикламат заборонений в США ще з 1969 року з-за звинувачень в канцерогенності.

Крім того, по всьому світу активізувалося і цукрове лобі - багато громадські організації та галузеві почали публікувати дослідження про неефективність податків на цукор та їх слабкий вплив на зниження споживання. Наприклад, Інститут з питань економіки Великобританії опублікував дослідження, в якому говориться, що газовані напої складають лише 1,6 % від усього обсягу калорій, споживаних людиною, так що скорочення їх споживання не вплине на добовий калораж. А в США Міжнародна рада асоціацій виробників напоїв теж стверджує, що введення податків на цукор не має позитивного ефекту. А в доповіді Global Burden of Disease взагалі кажуть, що найбільше цукру їдять в Ізраїлі - майже 165 г в день на людину. При цьому Ізраїль країна з найнижчим рівнем смертності від проблем зі здоров'ям, пов'язаних з неправильним харчуванням. Так що податок на цукор - зовсім не універсальний спосіб допомогти людям правильно харчуватися і скинути вагу.

    Реклама на dsnews.ua