Геть професуру. Коли звільнять викладачів, які не знають англійської
У Міністерстві освіти хочуть зобов'язати всіх викладачів, професорів, доцентів і асистентів вузів знати англійську мову і вміти працювати за комп'ютером. Це одна з норм нового професійного стандарту для викладача вищого навчального закладу, включаючи доцентів і професорів, яку днями опублікувало міністерства для громадського обговорення.
Як пояснили "ДС" в МОН, мета документа - дати орієнтир для професійного розвитку викладачів. Крім того, на базі нового профстандартів, якщо він буде прийнятий, керівники внз зможуть оцінювати компетентність викладачів і приймати кадрові рішення з усіма наслідками. "Сьогодні в Україні немає професійних стандартів для викладачів. Є тільки кваліфікаційні характеристики на посади. По суті проект є першою спробою розробити професійний стандарт з чітко визначеним описом професійних компетентностей, знань, умінь і навичок", - розповіла експерт директорату вищої освіти МОН Олена Панич.
Чого вимагає МОН?
За новим професійним стандартам викладачі (як і доценти, професори і асистенти) повинні вміти мислити абстрактно, аналітично і застосовувати знання на практиці, планувати час, знати свій предмет. Крім того, вони повинні вміти спілкуватися на одній з мов Ради Європи (це англійська або французька. - ред.) і працювати з інформаційними технологіями. Від викладачів також чекають креативності, вміння вирішувати проблеми і мотивувати людей з урахуванням гендерних та етнічних нюансів.
Вищий викладацький склад, крім стандартної роботи на заняттях і консультацій, повинен буде розробляти навчальні програми та займатися менторством (індивідуальна робота і коучинг студентів), проводити експертизи та подавати заявки на отримання патентів або грантів. Від викладачів це буде вимагати постійного підвищення кваліфікації. "Вчасно інтегрувати нові наукові дані в навчальну дисципліну. Аналізувати і враховувати вимоги та очікування студентів, роботодавців та інших стейкхолдерів з навчальної дисципліни", - йдеться в документі МОН.
У міністерстві пояснили, що сьогодні як таких KPI (Key Performance Indicators - ключові показники ефективності роботи. - ред.) у викладачів вузів і професорів немає. "Є тільки кваліфікаційні характеристики на посади.
Традиційно система KPI, яка включає в себе багато дрібних індикаторів, що використовується в бізнесі, щоб відстежити, наскільки добре працівник або цілий відділ впоралися з поставленими завданнями. По KPI можна виміряти не тільки кількість виконаних завдань, але і швидкість роботи працівника, рівень позитивних відгуків. Інше питання, що у творчих професіях, де оцінки часто бувають суб'єктивними, використовувати KPI в чистому вигляді досить складно, - як, наприклад, виміряти роботу співака або дизайнера інтер'єрів?
Лондон з зе кепітал...
В Міністерстві освіти підкреслюють, що знання англійської мови є необхідним для викладача, тому що переважна більшість сучасної наукової літератури з будь-якої галузі знань або предметної області видається англійською. При цьому питання, що буде керівництво вузів звільняти, наприклад, викладачів, які не знають англійської і не вміють серфити в інтернеті, - залишається відкритим.
В документі МОН зазначено, що викладач повинен вміти написати українською та іноземною мовами звіт, статтю, монографію за результатами наукового дослідження або творчого проекту. При цьому в Міносвіти немає статистики, скільки викладачів і професорів володіють, наприклад, англійською на достатньому для такої роботи рівні. Так і незрозуміло, де професорам і викладачам вузів вивчати англійську або французьку, - спеціальні курси МОН навряд чи запропонує. Так що викладачам, виходить, потрібно самим шукати і час, і кошти на вивчення мови або покращення його рівня. Між тим вартість хороших мовних курсів може дорівнювати зарплаті педагога. Приміром, у Києві місяць групових занять з носієм мови пропонують за 13 тис грн.
Від вищого викладацького складу також чекають "студентоцентристского" підходу в роботі, вміння "розробляти та запроваджувати інноваційні форми, методи і технології". Це означає, заохочувати на уроці студентів до дискусії, говорити про те, що цікаво аудиторії і активно користуватися новими медиаинструментами.
На початок 2018/19 навчального року в закладах вищої освіти працювало 40 877 викладачів з вченим званням доцента і 11 224 - з вченим званням професора. При цьому з науковим ступенем кандидата наук в цей час налічувалося 60 391 науково-педагогічний працівник, а доктора наук - 14 013 науково-педагогічних працівників. Всього викладачів 106 440 осіб. При цьому середній вік професора в Україні близький до пенсійного, приміром, за статистикою, КНУ ім. Тараса Шевченка середній вік професора - 58 років, викладача - 47.
Поки, заявила "ДС" Олена Пралич, нові вимоги не будуть обов'язковими, а отже, не призведуть до репресій та звільнень. Офіційний статус новий профстандарт для викладачів і професорів отримає після громадського обговорення та затвердження у Мінсоцполітики. Потім стандарт набуде статусу офіційного документа, однак скільки часу займе процедура - у МОН не говорять.
Вимога нових професійних стандартів фігурує і в законі про вищу освіту, який перед новим роком взяли депутати. У ньому також вводиться і поняття КРІ для ректорів вузів - так в міністерстві мають намір контролювати ефективність роботи керівників вищих навчальних закладів.
