Міністр спорту Вадим Гутцайт: кар'єра, скандали і цитати

Команда президента Володимира Зеленського розділила Міністерство культури, молоді та спорту України на два відомства. Міністром спорту став Вадим Гутцайт
Фото: УНІАН

Гутцайт найбільш відомий як олімпійський чемпіон з фехтування 1992 року. Він також брав участь ще у двох Олімпіадах - в 1996 і 2000 роках. Також він працював тренером і навіть очолював Федерацію фехтування України. "ДС" зібрала всі цікаві факти про ймовірне міністра спорту.

Детальніше про новий склад Кабінету міністрів України читайте тут: Кабмін Шмигаля. Хто ці старі-нові міністри

Освіта

У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури за спеціальністю "фізична культура". В результаті Гутцайт отримав кваліфікацію викладача-тренера з фехтування.

Досвід роботи

Вже в 1991 році Гутцайт брав участь у Чемпіонаті світу з фехтування, де в індивідуальному заліку завоював бронзу. Також він виступав у складі Об'єднаної команди, яка завершила змагання на другому місці.

Також Гутцайт відомий як учасник трьох Олімпіад - в 1992, 1996 і 2000 роках. На своїй першій Олімпіаді в складі Об'єднаної команди він завоював командне золото.

Після того, як спортивна кар'єра Гутцайта була завершена, він вирішив стати тренером. Під його керівництвом жіноча збірна українських шаблісток взяла золото на Олімпіаді 2008 року в Пекіні. Також він очолював Федерацію фехтування України.

За свої спортивні досягнення Гутцайт був нагороджений низкою державних нагород. Зокрема, в 1997 році він отримав орден "За заслуги" ІІІ ст. з формулюванням "За видатні спортивні досягнення, вагомий особистий внесок в утвердження авторитету України в світі". У 2004 році він став заслуженим працівником фізичної культури і спорту України, таке звання він отримав за підготовку та забезпечення високих спортивних досягнень національної збірної команди України на XXVIII Олімпійських іграх в Афінах.

Вже в 2008 році Гутцайта нагородили орденом "За заслуги" II ст. - за розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні. Ще через чотири роки, в 2012 році, він отримав орден "За заслуги" I ст. в цей раз - за підготовку спортсменів до ХХХ літніх Олімпійських ігор у Лондоні.

Нагороджував Гутцала і п'ятий президент Петро Порошенко - в 2016 році йому вручили ювілейну медаль "25 років незалежності України".

Пізніше Гутцайт вирішив проявити себе у виконавчій владі і пішов у чиновники. Деякий час він керував Олімпійським учбово-спортивним центром "Конча-Заспа", а також працював начальником Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації.

Зазначимо також, що крісло міністра спорту йому пророкували ще в 2014 році - його обговорювали як одного з кандидатів, який підійшов би уряду Арсенія Яценюка. Однак тоді міністром Гутцайт не став.

Скандали і зв'язку

За останні роки ім'я Гутцайта фігурувало в низці скандалів. Зокрема, він працював помічником на громадських засадах народного депутата від Партії регіонів Ельбруса Тедеєва у Верховній Раді п'ятого і шостого скликань.

Крім того, після призначення головою Департаменту молоді та спорту столиці його конкурент за конкурсом активіст Філіп Альид звинуватив його в плагіаті і заявив, що призначення було несправедливим, а конкурс - нечесним. Гутцайт всі звинувачення в свою сторону спростовував.

А ось ще один цікавий факт - за словами Альида, Гутцайт в 2018 році був одним з співвласників російського ТОВ "Альтаїр" (СТО "Чемпіон" в Лубне під Москвою) разом з двома відомими російськими фехтувальниками Ильгаром Мамедовим (тренер російської збірної, полковник Збройних сил РФ) і Станіславом Поздняковим (екс-депутат від партії влади "Єдина Росія" в Новосибірському облраді, підполковник ЗС РФ, президент Олімпійського комітету РФ).

Важливо також встановити, що в даний момент імені Гутцайта немає серед співзасновників "Альтаїр". За даними російських реєстрів, він передав свою частку Мамедову.

Цитати

Гутцайт міг стати народним депутатом - на позачергових парламентських виборах 2019 року він мав балотуватися у Верховну Раду від партії "Слуги народу", у списку якої він значився під номером 81. Однак ще перед початком виборчої кампанії він відмовився від місця в списку.

"Я не йду на вибори Ради. Я вдячний президенту Володимиру Зеленському, голові партії "Слуга народу" Дмитру Разумкову і всій команді в цілому за надану довіру. Я пишаюся і дякую за те, що ви оцінили мою роботу, за те, що ви вважали мене гідним бути частиною сильної команди. Але я людина справи, я не політик. Я ніколи ним не був", - заявив він.

Також Гутцайт додав, що "на жаль, парламент, не тільки український, а будь-який інший, це - політика, чвари, розмови".

У той же час, він підкреслив, що бачить себе у виконавчій, а не законодавчої влади. "Чи То в Києві як керівник департаменту спорту, то в Міністерстві молоді та спорту", - уточнив він місце своєї бажаної роботи.

Також Гутцайт виступав за введення квот на показ спорту на телебаченні. "Погано, що у нас немає спорту на телебаченні. Канали кажуть, що спорт - це не рейтингово. Але може є сенс ввести квоти і зрозуміти, що рейтинг рейтингом, а здоров'я нації - важливіше. Потрібно зробити квоту, розрахувати час, який буде безболісним для каналу, повернути хоча б спортивні новини", - підкреслив він.