Медіа на повідку. Навіщо Зе-команда вирішила прирівняти блогерів до телеканалів
"Слуги народу" вважають, що допрацьований законопроект "Про медіа" допоможе боротися з поширенням неправдивої інформації і скоротить кількість фейків. Проте журналісти впевнені, що їм просто хочуть закрити рота
1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти у першому читанні доопрацьований законопроект "Про медіа". Навколо цього документа палають пристрасті вже не перший місяць: представники монобільшості до хрипу в горлі запевняють, що новий закон - це благо, журналісти ж вважають його злом.
Тільки за останній тиждень з'явилося дві відкриті заяви від представників Національного союзу журналістів України, Асоціації медіа-юристів, шеф-редакторів інтернет-видань, телеведучих, блогерів та представників регіональних ЗМІ, які закликають депутатів не підтримувати законопроект. На їхню думку, після прийняття закону, влада отримає нові важелі тиску на незалежні медіа і зможе ввести справжню цензуру. Не в захваті від запропонованого законопроекту і блогери: побоювання на рахунок того, що тепер за вказівкою влади почнуть закривати незручні Telegram-канали не озвучив тільки ледачий. "ДС" спробувала розібратися, наскільки виправдані побоювання журналістів і чи принесе закон "Про медіа" нові проблеми для онлайн-ЗМІ.
Чи стане "Темний лицар" повноцінним медіа
Одним з головних завдань, яке стояло перед авторами законопроекту, було врегулювання сфери онлайн-медіа. Однак стовідсоткову ясність у врегулювання блогосфери внести так і не вдалося. З одного боку, в документі дано досить широке визначення онлайн-медіа, згідно з яким цей статус може отримати практично будь-який користувач соцмереж, який регулярно публікує щось на своїй сторінці. Викладаєш фото з акцій протесту? Висловлюєш свою думку щодо "корабельних сосен" і "дітей низької якості"? Постиш котиків і смішні меми? На думку авторів закону, ти цілком можеш вважатися онлайн-ЗМІ.
Водночас, у визначенні онлайн-медіа в законопроекті зазначено, що ЗМІ обов'язково має здійснювати редакційний контроль. Здавалося б, "охрана-отмєна", блогери вже не ЗМІ. Адже про який редакційний контроль може йтися в анонімному Telegram-каналі? Однак визначення знову досить широке. "Редакційний контроль - вирішальний вплив суб'єкта у сфері аудіовізуальних медіа, суб'єкта у сфері друкованих медіа та/або суб'єкта в сфері онлайн-медіа на створення або підбір, організацію та поширення відповідним суб'єктом масової інформації". Оскільки автори блогів і Telegram-каналів все ж мають "вирішальний вплив" на свій же контент, при бажанні їх теж можна вважати онлайн-ЗМІ.
Чи варто боятися умовному "Темному лицареві"? Швидше за все, ні. Згідно з новим законопроектом, Національна рада телебачення і радіомовлення має право звертатися до платформ (у тому числі - іноземних) з вимогами блокування сторінок, які порушують законодавство. Однак рішення про блокування буде приймати сама платформа, а Facebook і Telegram подібні звернення найчастіше ігнорують.
Реєстрація медіа: добровільно-примусово
Ще одне питання, яке викликало занепокоєння медійників, - реєстрація онлайн-медіа. У першому варіанті законопроекту вона була обов'язковою, однак пізніше цю норму прибрали - у новому документі ЗМІ пропонують реєструватися добровільно. Однак така "добровільність" викликає сумнів. Відповідно до законопроекту, зареєстровані і незареєстровані медіа несуть однакову відповідальність перед законом, а ось права у них різні. Якщо медіа вирішило не проходити реєстрацію, його співробітники не зможуть користуватися правовим статусом журналіста, зокрема правом на акредитацію, на відвідування приміщень суб'єктів владних повноважень, вони не будуть отримувати правовий захист при кримінальних правопорушеннях проти журналістів.
Крім того, незареєстровані медіа не можуть претендувати на державну підтримку та укладення договорів про висвітлення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. В таких умовах, швидше за все, репортажів у стилі херсонських ЗМІ стане значно більше.
Штрафи та анулювання ліцензій
Новий законопроект розширює повноваження Нацради з ТБ і радіо. Тепер карати за різні порушення будуть не тільки телеканали і радіостанції, але і всі ЗМІ. Крім прописаних у законодавстві пунктів (наприклад, про дискримінацію, розпалювання релігійної ворожнечі, приниження гідності тощо), штраф можна буде отримати за розміщення контенту 18+ без відповідного маркування. Онлайн-медіа повинні будуть в обов'язковому порядку робити попередження в заголовку або ж встановлювати спеціальні плагіни, які будуть виводити на екран інформаційне вікно, яке попереджає про вікові обмеження.
Також Нацрада буде стежити за правильним розміщенням рекламних матеріалів в ЗМІ: вони повинні бути марковані словом "реклама" або "на правах реклами", а не їх синонімами кшталт "PR", "партнерський матеріал" і так далі. Крім того, якщо законопроект приймуть, введуть штрафи і за розміщення політичної джинси в передвиборчий період.
Якщо медіа вже отримало від Нацради три штрафи за порушення, то рада може подавати в суд і вимагати блокування або позбавлення ЗМІ ліцензії.
Інформаційна війна проти держави-агресора
Окремо в законопроекті прописані правила, які повинні захищати український медіа-простір від впливу Росії. Документ забороняє медіа розміщувати будь-які матеріали, які популяризують країну-агресора, її чиновників і Збройні сили. Не вийде більше показувати парад в Москві і супроводжувати його ностальгічними коментарями про "велику перемогу" або транслювати кремлівський концерт до якого-небудь Дня міліції. Також заборонено транслювати заяви, що виправдовують збройну агресію проти України і окупацію Криму або ж публічне їх заперечення.
Нацрада зможе стежити, щоб в ефір не виходили програми і матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи з "чорного списку" Мінкульту. Таким чином, кіно з Михайлом Пореченковим або Іваном Охлобистіним теж доведеться відкласти на потім.
Законопроект забороняє російським громадянам володіти медіа в Україні, за винятком осіб, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання в Україні. Крім того, фірми, зареєстровані в Росії чи ті, кінцевим бенефіціаром, ключовим учасником або власником істотної частки на кожному рівні ланцюга володіння корпоративними правами яких є громадянин або резидент держави-агресора, теж не зможуть мати своє медіа. Ліцензію не отримають також організації, які отримують будь-яке фінансування з Росії - кредити, позики, інвестиції, внески спонсорів, благодійні внески. Хоча наявність російських грошей ще потрібно буде довести.
Втім, далеко не факт, що законопроект "Про медіа" зможе стати повноправним законом. Монобільшості в будь-якому випадку доведеться шукати голоси для його прийняття: фракція вже давно розколота, і далеко не всі депутати від "Слуги народу" погодяться підтримати документ. Чи вдасться домовитися з представниками інших фракцій - велике питання. ОПЗЖ, яка час від часу допомагає зеленій команді з голосуваннями, навряд чи підтримає такий "антиросійський" законопроект, "ЄС" після судів над Петром Порошенком теж не буде поспішати на допомогу, "Батьківщина" і "Голос" можуть "спіткнутися" об громадську думку, яка аж ніяк не на боці законопроекту. Доля закону ще не вирішена, тож блогери поки можуть розслабитися.