Їжачок в тумані. Стартувала насправді медреформа
Після досить успішного реформування "первинки" - системи роботи сімейних і дитячих лікарів - настав час починати другий етап медреформи. Зокрема, він передбачає перехід на систему "гроші йдуть за пацієнтом" для спеціалізованої медичної допомоги - наприклад, консультативно-діагностичних центрів, районних та міських лікарень. Починаючи з 1 квітня всі ці медустанови більше не будуть отримувати гроші з бюджету субвенцій, тепер кошти будуть направлятися через Національну службу здоров'я України (НСЗУ). План був такий: лікарня укладає договір з НСЗУ на надання пакета послуг, а вже потім служба виділяє фіксовану ставку "за пролікований випадок" і "на медичну послугу", тобто за кількістю скоєних консультацій, маніпуляцій і операцій в цій конкретній лікарні.
Інші гроші, наприклад, вартість ліків, які закуповуються централізовано, оплата комунальних послуг, переоснащення лікарні, закупівля медичного обладнання, необхідний ремонт та інше повинні виділяти місцеві бюджети. От тільки з-за карантину та пандемії коронавіруса місцеві бюджети збираються досить серйозно урізати, і де взяти гроші на підтримку життєздатності лікарень - незрозуміло.
У перший місяць роботи другого ланки надання медичної допомоги НСЗУ обіцяє видавати лікарням "аванси" - кошти на проведення середньостатистичного для цього лікувального закладу числа операцій або маніпуляцій. Таким чином, вже в цьому місяці лікарні повинні будуть отримати стандартні гроші на утримання плюс авансовий платіж до травня на надання послуг.
За даними НСЗУ, з початку прийому заяв договору зі службою підписали 1732 спеціалізованих медичних установ - це майже 90%. Медустанови подали понад 9 тис. заяв на 27 пакетів гарантованих медичних послуг. Тобто тих, які сплатить держава, - інші маніпуляції лікарні зможуть надавати на платній основі. Пацієнту доведеться заплатити за стоматологію, поліпшені умови лікування (окрема палата, особливе харчування), щеплення поза календаря, масаж і ряд інших процедур. Однак отримати гроші від НСЗУ не так просто - лікарня повинна була бути підключена до єдиної медичної мережі (з квітня, до прикладу, передбачена видача електронних лікарняних листів), на певному НСЗУ рівні має бути технічне обладнання, повністю укомплектований штат лікарів. Такі можливості були далеко не у всіх медустанов.
Важливо також відзначити, що під "вторинку" входять і інфекційні лікарні, питання роботи яких постало дуже гостро з початком пандемії коронавіруса. Спочатку допомога при інфекційних захворюваннях не входила в плани держави щодо відшкодування вартості лікування - це питання відклали на наступний рік. Але з приходом в країну коронавіруса в один момент всі звернули увагу на те, що українські "инфекционки" перебувають у жалюгідному стані, а забезпечити якісну та ефективну допомогу хворим здатні далеко не в кожній лікарні. За даними НСЗУ, 18 інфекційних лікарень подали заявки на укладення договору зі службою, 14 з них ці угоди вже підписали. На фінансування цих інфекційних лікарень у Програмі медичних гарантій передбачено 101 млн 248,1 тис. грн. Додатково, враховуючи пандемію, НСЗУ перерозподілила 905 млн 800 тис. грн за програмою медичних гарантій. Рішенням Кабміну вони були спрямовані в субвенцію в регіони - на підтримку діяльності лікарень під час пандемії. З цих коштів місцеві влади можуть підтримати ті лікарні, які визначить, в тому числі, і інфекційні. Також НСЗУ пообіцяла підготувати окремий пакет медпослуг для пацієнтів з COVID-19.
Однак з впровадженням другого етапу медреформи в життя існує цілий ряд проблем. Ті лікарні, які не змогли домовитися з місцевою владою, не зробили дооснащення, не встигли завершити ремонт або реструктуризацію, не змінили спеціалізацію закладу, контракту з НСЗУ не отримають, а значить, не отримають грошей - ні від Служби здоров'я, ані безпосередньо з бюджету.
Особливо гостро ця проблема стоїть у сільській місцевості і небагатих райцентрах, де можливостей для додаткового фінансування для лікарень немає ні у місцевих рад, ні у жителів. До того ж багатьом установам належить процес оптимізації та реорганізації, що в нинішніх умовах часто означає скорочення штатів або ліквідацію. Оскільки принцип "гроші йдуть за пацієнтом" передбачає, що лікарні будуть фінансувати не за кількістю ліжкомісць, а за кількістю наданих медпослуг. А якщо в райцентрі, приміром, народжують раз в тиждень, то містити таке відділення лікарня просто не зможе - отриманих від держави грошей (тариф на пологи, до речі, 8 тис. грн незалежно від складності) не вистачить навіть на зарплати персоналу.
У Миздраве запевняють, що лікарі, медичні сестри, середній медичний персонал будуть звільняти в останню чергу, а під оптимізацію найближчим часом потраплять працівники харчоблоків, пралень, адміністративної частини. У той же час в інтерв'ю "ДС" голова комітету з охорони здоров'я Верховної Ради Михайло Радуцький запевняв, що ніяких звільнень не буде. "Змінюється форма власності медустанов. Якщо вчора це називалося лікувальний заклад, то сьогодні це називається ВПП - комунальне некомерційне підприємство. Коли змінюється форма власності, люди повинні бути звільнені зі старого підприємства та прийняті на роботу в нове", - запевнив він. Якою буде ситуація з фактом, поки нікому не відомо.
Ще одна величезна проблема із запуском другого етапу медреформи - глобальний провал комунікації. За останні півроку в країні змінилося три міністри охорони здоров'я (причому двоє всього за місяць), і всім їм було "не до того". Зоряна Скалецька якщо і пробувала говорити про запуск "вторинки", то якось розпливчасто і неясно, спираючи скоріше на приказку "якось воно буде, бо ніколи не було, щоб ніяк не було", а потім і зовсім поїхала на самоізоляцію в Нові Санжари. Ілля Ємець волів і зовсім не комунікувати з суспільством зайвий раз, а коли говорив, то про пенсіонерів-"трупах" і Уляні Супрун, яка винна у всіх злочинах у світі. Максима Степанова на посаду призначили 30 березня, і повноцінно пояснити объятому панікою через коронавіруса суспільству механізм роботи другого етапу медреформи у нього просто не було часу.
Крім того, 21 лютого президент Володимир Зеленський затвердив склад тимчасової робочої групи з реформування системи охорони здоров'я, яка повинна була проаналізувати хід медреформи. Очолив робочу групу голова комітету з охорони здоров'я Михайло Радуцький, а до складу увійшли Ілля Ємець, Борис Тодуров, Андрій Безносенко, Олександр Усенко, представники медичних закладів та профільних вузів. Комісія повинна була надати пропозиції щодо реформування медицини до 1 березня 2020 р., однак про що конкретно домовилися її члени, невідомо досі. Втім, відкласти старт медреформи при всьому бажанні вже не вийшло б - для цього довелося б вносити зміни до держбюджету, а наші нардепи днями, приміром, провалили секвестр держбюджету, в результаті якого планувалося підтримати економіку в часи коронавіруса.
В результаті в день запуску другого етапу медреформи все блукають, як їжачки в тумані. Готові до реформування лікарні? Будуть скорочувати лікарів? Потрібно тепер пацієнтам записуватися на УЗД за кілька місяців? За що заплатить держава лікарням? Як сильно уріжуть місцеві бюджети коронавіруса? Вистачить на всіх грошей? А якщо не вистачить - де брати кошти на утримання лікарень? Відповідей на ці питання немає ні у пацієнтів, ні лікарів. Але реформа вже стартувала, державна субвенція на фінансування ліжкомісць лікарень з другого кварталу 2020 р. не передбачена. Так що відступати нікуди. Бредемо в тумані далі.