Мова за мир. Коли "слуги" знову зіллються в єдиному пориві з ОПЗЖ
Не встигли українці оговтатися від зміни уряду, початку пандемії коронавіруса і падіння курсу гривні, як представники монобольшинства знову почали обговорювати мовний закон. Щось з ним не так. Когось все ж він пригноблює. Ні, треба міняти, міняти терміново і безповоротно. Інакше справа не піде.
Ось і спікер Верховної Ради Дмитро Разумков в ефірі медведчуківського телеканалу "112 Україна" розповів про початок роботи в парламенті над внесенням змін в Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". За його словами, як мінімум один законопроект, що передбачає зміни у мовний закон, вже пройшов профільний комітет і буде спрямований на обговорення парламенту. Також Разумков додав, що Верховна Рада може переглянути квоти на використання української мови в ефірі радіостанцій і телеефірі.
Закон про функціонування української мови як державної Петро Порошенко вважав своїм останнім президентським подарунком. Він підписав його 15 травня - всього за кілька днів до офіційної інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського. Закон мав стати третім пунктом з обов'язкової програми обіцянок - "Армія! Віра! Мова!" - адже реформування армії та отримання Православною церквою України Томосу про автокефалію вже були реалізовані. А от щодо мови у Петра Олексійовича були сумніви: він був зовсім не впевнений, що Зеленський не заветує законопроект, тому п'ятий президент поспішив підписати його особисто.
Зазначимо, що для подібних побоювань у Порошенка були причини. Адже думка про те, що закон про мову потрібно змінювати, не покидала "слуг народу", з самого початку. Микита Потураєв делікатно зазначав, що деякі "баги" в документі треба виправляти, тому що "жоден закон не є священною коровою". Дмитро Разумков обережно пропонував підтримувати українську мову механізмом "пряника" (а мовний закон - це, мабуть, батіг). Президент Володимир Зеленський теж розмірковував на тему захисту прав нацменшин.
Були серед "слуг" і більш агресивні противники мовного закону. Ось Максим Бужанський, наприклад, вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про повне скасування закону про державну мову, так як він "спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, насамперед російської".
Але потім було обрано новий уряд, в крісло міністра культури сіл Володимир Бородянський, який хоч і вважав, що екстрасенси допомагають розкривати кримінальні справи, а з фейками потрібно боротися тотальною цензурою ЗМІ, але в питанні мови був цілком однозначна: ні про який перегляд закону не може бути й мови.
Але часи змінюються, і ось вже місце Бородянського в уряді зайняла його спадкоємиця - Світлана Фоменко - поки що в статусі в. о. А тут і економічна криза насувається долар повільно, але впевнено зміцнює свої позиції, рейтинги падають, ще й коронавірус цей... Чому б знову не підняти тему мови? Чому б знову не згадати про страшну дискримінації нацменшин? Тим більше, новим партнерам по голосуванню фракції "Опозиційна платформа - За життя" - теж потрібно підкинути щось приємне.
Мовний закон і квоти на частку української мови в теле - і радіоефірі були незручними для багатьох. Особливо вони не подобалися виробникам дешевих мильних опер, які в Україні завжди робилися за одним принципом: знімати російською мовою, з максимальним знеособленням місцевості, не дай Бог допустити в кадр хоч якусь деталь, яка могла б видати країну походження. Повністю стерильний фон, на якому розгортається любовна драма з усиновленими або викраденими дітьми, підлими ворогами і незмінним хеппі-ендом. Такий продукт було простіше продавати за кордон - в ту ж саму Росію, і отримувати немаленьку прибуток при мінімальному вкладенні коштів. А що з Росією у нас війна, так нічого - фільми про любов, а любов не має меж.
Топ-менеджери головних українських телеканалів викручувалися як могли. Ось продюсер "плюсів" Олена Єремєєва, наприклад, заявила, що українська мова більше підходить комедійного жанру, а мелодрами краще показувати російською. "За нашими спостереженнями, мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії. Подивившись комедії, потрапивши у вир подій, вони просто не помічають, якою мовою вони дивляться продукт. Продукти у весняному сезоні (мелодраматичні серіали. - "ДС") ми виробили російською мовою, тому що український складніше дається для цього жанру. Артистам поки ще важко працювати українською мовою. Це збільшує вироблення, що потім впливає на бюджет. З комедіями на українському простіше", - заявила вона.
Таке ставлення до української мови викликало справжній скандал і проти Єремеєвій навіть порушили кримінальну справу. Але, як це часто буває, відгримів скандал, продюсер заявила, що її неправильно зрозуміли, і про "плюси" всі забули. А телеканал, між іншим, навіть і не думав міняти сітку мовлення.
Тенденція повільне витіснення української мови з телеефіру спостерігалася протягом усього попереднього рік. Згідно з даними аналітичного огляду "Становище української мови в Україні в 2019 році", оприлюдненого рухом "Простір свободи", частка української мови у прайм-тайм провідних телеканалів за рік зменшилась з 64 до 40%. У той же час частка російської мови виросла в три рази - з 7 до 27%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми. Такий регрес став можливим через компромісних формулювань у Законі "Про телебачення і радіомовлення", які створюють лазівки для русифікації телеефіру.
Очевидно, що ніякого утиску російської мови в Україні немає - він вже цілий рік відвойовує свої позиції на українських екранах. Так навіщо піднімати тему перегляду мовного закону саме зараз? За тим же, навіщо, наприклад, говорити про відновлення постачання води в Крим. Враховуючи миролюбну політику українського керівництва і бажання досягти миру будь-якою ціною", перегляд мовного закону стане черговим свідченням готовності України до завершення конфлікту. Дарма, що ціною своєї незалежності.
