Заразна паспортизація. Як в ОРДЛО запустили коронавірус з Росії
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Передвеликодній обмін
Однією з ключових новин минулого тижня стало узгодження на видеозаседании Тристоронньої контактної групи майбутнього обміну утримуваними особами між Україною і російськими окупаційними адміністраціями в ОРДЛО. Отже, пізно увечері 8 квітня прес-служба Офісу президента Володимира Зеленського повідала про результати відеоконференції ТКГ, де, крім безрезультатних дискусій на рахунок питань припинення вогню і нових ділянок розведення сил і засобів, відбулося-таки досягнення принципових домовленостей щодо списків для взаємного звільнення, а також дати обміну - не пізніше Великодня. Більше ніяких подробиць повідомлено не було, хоча окупаційні адміністрації і в Донецьку, і в Луганську тут же відрапортували про затверджених обмінних форматах: в першому випадку - 10 на 8, а у другому - 11 на 8.
Пізніше міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в ефірі одного з провладних телеканалів уточнив, що остаточно списки на обмін не сформовані до цих пір, так як ОБСЄ чекає від Росії підтвердження дати обміну, так і кількості та поіменного переліку. При цьому Резніков додав, що місця для прийдешньої обсервації полонених українців вже готові, де майбутніх звільнених забезпечать усім необхідним, у тому числі медичної допомогою і зв'язком з родичами. Тим самим міністр в цілому випромінював з цього приводу оптимізм.
А ось вже кілька місяців як звільнений з катівень окупантів журналіст Станіслав Асєєв в спілкуванні з іншими, але непровладним телеканалом був не такий оптимістичний, швидше навпаки. "Це більше політична акція, ніж якась якісна. Бо жодної людини з цих списків, які зараз в мережі продемонстрували бойовики, я не знаю. Там немає прізвищ тих, які я передав президенту, а я передав 81 людини", - розповів Асєєв. Таким чином, після анонсу передвеликоднього обміну фактично виникло більше питань, ніж відповідей.
Заразна паспортизація
Тим часом нинішня життя в окупації все більше концентрується навколо однієї головної проблеми, яка є, по суті, питанням виживання. Мова, звичайно ж, йде про серйозне поширення в ОРДЛО коронавіруса, що вже не здатні приховати "влади" окупованих районів Донеччини та Луганщини. Наприклад, за офіційними даними мінохоронздоров'я ДНР" на вечір 10 квітня в цій квазиреспублике зареєстровано 18 випадків зараження коронавирусной інфекцією. При цьому з підозрою на Covid-19 в лікарнях ОРДО вже знаходяться понад 200 пацієнтів, а всього на домашній самоізоляції - понад 15 тис. осіб. І майже всі вони - люди, які повернулися з Росії, а також їх близьке коло вже на місці.
Тобто цілком зрозуміло навіть з цієї оприлюдненої статистики (а вона, ясна річ, занижена до межі), що на сьогоднішній момент почалося масштабне внутрішнє інфікування які живуть на територіях Донбасу, захоплених РФ, причому сам вірус був запущений саме з країни-агресора. Більш того, найважливішим актуальним фактором зараження регіону Covid-19 стала безперервна російська паспортизація місцевого населення, з якою постійно підганяли прямо з Москви.
Так ось, за даними української розвідки, з початку квітня спеціальними автобусними рейсами з ОРДЛО в пункти оформлення паспортів Росії, що перебувають у російської Ростовської області, були перевезені туди і назад понад 2 тис. осіб. А що це реально означає, розглянемо на одному конкретному прикладі. Нещодавно у важкому стані був госпіталізований житель Луганська якийсь Мусієнко, у якого підтвердили коронавірус як раз після групової поїздки в Гуково Ростовської області для отримання вже оформленого російського паспорта. Так що дуже багато хто, з ким Мусієнко був у "паспортному турі" і спілкувався після цього, найімовірніше, вже заражені коронавірусом.
Усвідомивши всю катастрофічність ситуації, окупаційні адміністрації і в ОРДО, і в ОРЛО в спішному порядку призупинили з 13 квітня пропуск спраглих громадянства РФ місцевих жителів через неконтрольовані Україною ділянки українсько-російського кордону. Але, мабуть, дане рішення вже не врятує плачевне становище з глобальної пандемією коронавирусной інфекції в окупації.
Закриття міст
Також на минулому тижні у зв'язку із загрозою поширення коронавіруса "надзвичайна санітарно-протиепідемічна комісія ЛНР" ввела обмеження на пересування жителів і транспорту в Кришталевому (колишньому Красному Лучі) і Антрациті, а на в'їздах у ці окуповані міста навіть були встановлені спеціальні блокпости. Причиною ж такого їх закриття на тотальну самоізоляцію стало банальне повернення із заробітків всього двох мешканців Антрацита, підхопили на московських будівництвах Covid-19.
Але поки обидва не відчули нездужання, вони активно пересувалися не тільки по всіх скупченням народу в рідному місті, але і відвідували сусіднє Кришталевий, розносячи коронавірус і там. А паралельно дружина одного з цих злощасних гастарбайтерів (її коронавирусное інфікування вже також офіційно підтверджено), що є вихователькою антрацитівського дитячого садка "Сонечко", весь цей час ходила на роботу. Так що тепер в ізоляторі інфекційного відділення місцевої лікарні перебувають і діти з її групи, і інші виховательки, хто безпосередньо з нею контактував. Решта - на домашній самоізоляції, як в принципі і все місто.
До того ж разом з поліцаями "МВС ЛНР" до охорони блокпостів на в'їзди в Антрацит і Кришталевий залучені так звані "козачі дружини", які також перевіряють "дотримання карантинного режиму" і на міських вулицях (тільки на одній зміні - до 30 козаків). До речі, така практика не обмежується лише Антрацитом і Кришталевим. Так, з вечора 10 квітня вона поширена і на сусідній Должанск (колишній Свердловськ), а опівдні 11 квітня "козачі дружини" сталі "посилено патрулюватимуть" і окупований Алчевськ, кошмаря місцевих жителів божевільними штрафами за "порушення санітарно-епідеміологічних правил".
