Заліт "Чорного Леніна" з ОРДЛО. Кому ще вручать чорну мітку Кремля
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Архангельські пригоди "Чорного Леніна"
Все йде тиждень живуть в окупації на тлі їх вкрай сумного існування в ОРДЛО хоч якось забавляли несподівані вісті з далеких російських просторів. Ці екстрені новини навіть можна було вважати з розряду "донецької світської хроніки", які, до речі кажучи, геть посварили між собою місцевих "топ-блогерів" та інших пропагандистів. А всьому виною своєрідні канікули в Архангельській області Росії справжнього "селебріті" окупованого Донбасу - Бенеса Айо на прізвисько "Чорний Ленін", відомого також під прізвиськами "Гуталиновый фюрер" і "Божевільний угольок".
Цей, м'яко кажучи, неврівноважений персонаж, добре запам'ятався і Донецьку і Луганську своїми ексцентричними виступами на різних сепаратистських мітингах ще зразка 2014-го, раптом відбув в далекі поморские краю, щоб підтримати жителів селища Шиес, протестуючих проти будівництва сміттєвого полігону (даний протест - один із знакових у сучасній путінській Росії). Але через три дні після долучення Айо до протестувальників архангельські поліцейські "Чорного Леніна" благополучно затримали (виявляється, він був у федеральному розшуку РФ, а наявність у нього паспорта ДНР" стало, швидше, обтяжуючою обставиною), погрожуючи екстрадувати його або в Україну або Латвію, яка також давно цього чекає свого неблагополучного громадянина з розпростертими обіймами. Правда, на наступний день "уголька" таки відпустили, але урок зі своїх архангельських пригод він, мабуть, отримав по повній, незважаючи на все своє показне божевілля, так як більше ні на які шиесские протести не потикався.
Тут варто коротко нагадати, а хто ж такий цей Айо. У часи пізнього брежнєвського застою він народився в Латвії в родині вихідця з африканської Уганди і латвійської жительки російського походження, успішно закінчив ризький внз, потім навчався в Британії, але душа "Чорного Леніна" від такого нудного європейського благополуччя не знала спокою. У підсумку він набрав латвійське відділення "Націонал-більшовицької партії" Лимонова, називаючи себе то комуністом, то більшовиком, і став брати активну участь у Латвії у всіляких акціях на захист російськомовних. Поки в грудні 2005 року не був засуджений латвійським судом до дев'яти місяців позбавлення волі за заклики до повалення державної влади".
Однак комфортне перебування за ґратами в країні ЄС лише розохотило "Гуталинового фюрера" - в розпал "російської весни"-2014 по особовому заклику свого верховного партійного боса Лимонова він приїхав у Крим, щоб підтримати "опір київської хунті". А далі транзитом відбув у окуповані Росією райони Донбасу, де, нарешті, поповнив "ихтамнетные" ряди "батальйону Прілепіна", тобто виявився розшукуваним Україною військовим злочинцем. І тепер уже в Росії "Чорний Ленін", незважаючи на свої минулі заслуги перед "російським світом", одержав у нагороду від влади справжню чорну мітку і нагальну рекомендацію забратися подобру-здорові або "ДНР" або "ЛНР" - на вибір. А заодно Кремль на яскравому прикладі бойовика-комуніста Айо відправив всім "ополченців", "добровольцям" і іншим своїм "ихтамнетам" більш ніж чіткий сигнал: якщо зуміли вирватися з ОРДЛО в РФ, то сидите тут тихо і не отсвечивайте, інакше вам буде непереливки.
У черзі за чорною міткою
Втім, вся ця історія з "Божевільним вуглинкою" поки розвивається більше в жанрі комедії, ніж трагедії, а отримана ним кремлівська мітка не така вже абсолютно чорна. Чого не скажеш про інших випадках вручення окремим суб'єктам навіть відносно високого рангу відвертих "вовчих квитків" вже безпосередньо на окупованій території, що сталися якраз на минулому тижні. Так, 10 лютого, коли горезвісний "чорний лебідь" почав свій політ в Архангельську область до "Чорного Леніну", на неконтрольованому ділянці українсько-російського кордону в ОРДО сталося одне маленьке, але дуже знакова подія.
У той день на прикордонний КПП "Успенка" приїхала підозрювана у державній зраді українська громадянка Мастикашева, видана терористам ОРДЛО в рамках великого обміну в грудні 2019-го. Дана коллаборантка, яку в 2017 році СБУ накрила на організації виїзду ветеранів АТО на заробітки в Росію для їх подальшого використання російськими спецслужбами у всіляких диверсії та провокації, сама збиралася виїхати в РФ. Але не тут то було - Мастикашеву співробітники ФСБ загорнули і відправили прямо в свій власний донецька філія, закамуфльований під "МГБ ДНР". Поки до кінця незрозуміло, посадили її в Донецьку "на підвал" або повернули в лікарню, де вона більше 40 днів була замкнена під приводом необхідності лікування, якого насправді й не було. Проте факт залишається фактом: виміняним "героям Донбасу" залишати ОРДЛО просто не дозволено, така установка "верхів".
Ну а більш дрібних екземплярів в окупації чорні мітки видаються з постійною регулярністю і навіть цим хваляться, особливо коли провинилися здуру "рамси попутают". Наприклад, на цьому тижні "генпрокуратура ДНР" направила в місцевий "суд" звинувачення проти чотирьох бойовиків "прикордонної охорони МДБ ДНР", які з листопада 2017 року по березень 2018-го пропускали через ввірений їм КПП "Горлівка" всіх бажаючих за окрему винагороду. І навіть тих, виїзд яких за межі "народної республіки" був суворо заборонений. Детальні обставини цих розглядів російських контррозвідників, само собою, засекречені, проте тепер "погранцам", з "кримінальним кодексом ДНР", світить ні багато, ні мало, а смертна кара.
Підозріла різноголосся
Останнім часом "чорні лебеді" інтенсивно кружляють у ОРДЛО як над самими пересічними чинушами, так і над ватажками окупаційних адміністрацій Пушилиным з Пасічником. Більш того, окремими московськими товаришами вже запущений мегаслух: нібито "в недалекому майбутньому" новим главою ДНР" може стати екс-керівник українського МВС Захарченко, а "головою ЛНР" - взагалі колишній прем'єр України Азаров. І це при тому, що два вищезгаданих втікачів топ-чиновника режиму Януковича могли б дати фору будь-кому і за ступенем токсичності для Києва із Заходом, і за непопулярності для всіх без винятку нині сущих на окупованому Донбасі. Одним словом, ті кандидати, але такий пробний шар запущений в інформпростір навряд чи без чийогось серйозного наміру.
До речі, в активному тиражуванні цієї псевдоинсайдерской плітки особливо відзначилися телеграм-канали з орбіти перебуває в "глибокій медитації" Суркова. Чий натяк цілком зрозумілий - мовляв, поки мене немає на кремлівській службі, раніше підвідомчих мною ОРДЛО чорти що діється, а "в недалекому майбутньому" буде й гірше. До речі, путінський указ про звільнення Суркова з Кремля досі не виданий, про що не втомлюється повторювати Пісків. Чергове нагадування про це рупор Путіна зробив і на тижні, що минає, також відзначивши особливу кураторство "українського питання" з боку заступника глави адміністрації президента РФ Козака. Виходить так, що останній поки не став абсолютним кремлівським верховодом всіх ОРДЛО, і йому продовжує дихати в спину сурковська компанія разом з їх медитирующим гуру. Або, простіше кажучи, господар Кремля остаточне рішення в цьому питанні не прийняв і продовжує думати.
Тим часом конкуренти і Козака, і Суркова з Луб'янки вирішили повернути в Донецьк свого "прем'єра ДНР" Ананченко. Точніше, ніде живцем він так і не з'явився, просто на сайті "уряду ДНР" 14 лютого з'явилося його звернення "з нагоди 31-ї річниці виведення радянських військ з Республіки Афганістан". Якщо ж говорити не про віртуальну, а про реальної складової, то на всіх "урядових нарадах" продовжує очолювати Пашков (також представник ФСБ), тільки тепер не у статусі "в. о. прем'єра", а, як і раніше, в ранзі заступника голови уряду ДНР". Мабуть, все це зроблено з суто формальної причини, щоб, так би мовити, не дратувати зайвий раз США і ЄС. Адже Ананченко для світового співтовариства все ж має українське громадянство, а Пашков - громадянин РФ, то є типовий "ихтамнет".
