Мова Разумкова. Коли в Україні почнеться другий мовний майдан
На думку Дмитра Разумкова, у мовному законі "є позиції, які будуть сприйматися позитивно, а є ті, які будуть сприйматися негативно". "Будь-який політик в умовах війни і непростої ситуації в державі, - продовжує він, - повинен думати не про те, як позитивно або негативно сприймуть його слова про мову, а розуміти - це об'єднає суспільство чи ні". При цьому спікер визнав, що у фракції "слуг" одностайної підтримки змін в закон про мову немає.
Нагадаємо, Разумков під час торішньої передвиборної кампанії нарочито говорив російською. Він пояснював це з позицій так званого "російськомовного патріотизму": мовляв, демонструє країни-агресора, що його "захищати" в Україні не треба. Виглядало це виправдання сумнівно, однак деяким подобалося. Тим більше що і Володимир Зеленський допускав перегляд мовного закону, і ці його наміри явно додали йому і "слугам" голосів на півдні і сході країни.
Обравшись, фаворит торішніх виборів не став торпедувати мову. На останній своїй прес-конференції у відповідь на запитання журналіста щодо закону про мову Зеленський відповів, що, можливо, треба переглянути квоти. Але про інших нормах не йшлося. Невже Разумков вирішив піти проти президента? Деякі експерти навіть припустили, що спікер намагається почати свою політичну гру, як би показуючи, що він, на відміну від Зеленського, готовий піти далі в питаннях згортання проукраїнської гуманітарної політики.
Втім, справа може бути не в Разумкове, а наміри "слуг" залучити на свою сторону виборців переважно російськомовних регіонів під час місцевих виборів. Як показують останні соцопитування, там президентська партія втрачає підтримку, чим користуються ОПЗЖ та інші проросійські політпроекти. А перегляд закону про державний мовою, за задумом ідеологів "слуг", може повернути симпатії виборців на півдні і сході.
"ДС" свого часу писала про те, як нинішня влада маленькими кроками проводить політику викорінювання з суспільного свідомості трьох ключових міфів - армія, віра, мова, - на яких базувалася ідеологія країни в часи Петра Порошенка. Тему віри, точніше, сприяння держави ПЦУ, як українському противаги УПЦ МП, яка є форпостом "русского мира" в Україні, просто зняли з порядку денного. А почати активний наступ на Православну церкву України поки не вирішуються, - зупиняє вплив Константинополя і Вашингтона. З армією теж не все так просто, адже різкий відкат від того, що робилося в Збройних Силах до приходу до влади "зелених", в тому числі і в плані ідеологічному, загрожує непередбачуваними наслідками. Армія повинна бути готова до відбиття агресії Росії, яка не відмовилася від планів повномасштабної війни з Україною, тому деморалізація у військах нинішньої влади ні до чого. Залишається мова.
Слід зазначити, що закон про державну мову вступив у дію відносно недавно, 16 липня минулого року. І за цей час його норми так і не заробили повноцінно, як замислювалося. Обрана на конкурсі уповноважена по захисту мови Тетяна Монахова місяць тому пішла у відставку. Причина - відсутність фінансування Секретаріату уповноваженого, з-за чого цю структуру неможливо створити. Крім того, цього тижня Нацрада по телебаченню і радіомовленню висловив стурбованість з приводу порушення мовних квот. В листі регулятора сказано, що виконання встановлених законодавством вимог мовниками відбувається в мінімальному процентному співвідношенні. Додамо: на тлі всіх цих проблем слова Разумкова будуть витлумачені порушниками як сигнал про готовність влади йти їм на поступки, замість того щоб вимагати виконання закону в повній мірі.
Але, крім того, що мовний темою представники влади потурають порушників закону і послаблюють країну в її протистоянні з Росією, вони ще й підживлюють сили націонал-патріотичної опозиції. Як показали антиземельные протести, акції підприємців проти карантинних обмежень, ні про яку масштабності мітингів мова йти не може. Як іноді жартують в соцмережах, оплачувати платіжки з високими тарифами громадянам у часи Порошенка було огидно, а при Зеленском вони це роблять з радістю. Хоча, насправді, рівень неплатежів за комуналку зріс, адже громадяни зрозуміли, що "зробити їх (владу) разом" можна не тільки на виборах, але й кожен день. Єдина тема, яка здатна на сьогоднішній день згуртувати патріотичну опозицію, - загроза повзучої капітуляції перед РФ по Донбасу.
І тут "слуги" спробою переглянути мовний закон самі підносять опозиції прекрасну можливість для мобілізації прихильників. Мабуть, забувши, що мовний майдан, що спалахнула в липні 2012-го після прийняття "регіоналами" та їх сателітами закону про мовну політику, був найбільш масовим виступом проти політики режиму Януковича до Евромайдана. Ці акції остаточно згуртували опозицію. Так може статися і цього разу.
Крім того, і про це треба добре пам'ятати, що послідували за прийняттям пріснопам'ятного закону Ківалова-Колесніченка віялові рішення місцевих рад на підтримку цього документа підтримували проросійські сили, які в 2014-му підтримали "російську весну". Спроби створити "народні республіки" були саме в тих регіонах, де місцеві ради в 2012-му підтримали наступ влади на українську мову. "Слуги", які надумали переглянути закон про мову, хочуть це повторити?
