Рейтинг губернаторів. Чому кадрова політика - слабкіше з місць у Зеленського

Про сенс цифр

11 червня в Україні розпочалася нова хвиля звільнень голів ОДА: змінилося керівництво Запорізької області. Мабуть, незабаром можна чекати і деяких інших кадрових рішень. Про те, що ця хвиля почнеться, Володимир Зеленський дав зрозуміти ще на пресконференції з приводу першої річниці свого правління. "Що стосується голів ОДА, всі висновки по них будуть після того, як закінчиться COVID-19, - сказав він. - Ця інфекція показує, як "хворий" наш держапарат. Відразу після COVID-19 почнуться рішучі кроки. Зараз цього робити не можна. Я не можу зараз звільнити кого-небудь з губернаторів, я боюся, що тоді завалиться весь процес".

Якщо задатися питанням, де у нинішньої влади найбільші провали і самі слабкі місця, то відповіді можна знайти в нашому традиційному рейтингу губернаторів. Зараз ми підводимо підсумки за перший квартал 2020 р.

Як і в минулі роки, порівнюються показники 23-х мирних регіонів (без окупованих АРК і Севастополя і наполовину окупованих Донеччини та Луганщини) по 20 суспільно значущими критеріями. Всі цифри беруться з відомостей Держстату та його територіальних органів. Методиці рейтингу присвячено окремий розділ, що розташований в самому кінці цієї статті.

А зараз, перш ніж приступати до самого рейтингу, ми відзначимо деякі важливі риси загальної картини. Насамперед, це той факт, що реальний ВВП у першому кварталі впав на 1,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Факт тим більш прикрий, що протягом усіх кварталів 2016-2019 рр. спостерігалося зростання ВВП.

Обсяг капітальних інвестицій у січні-березні впав у 1,55 рази, будівельна продукція - на 5,5% (у січні-квітні - на 8,7%), промислова продукція - на 5,1% (у січні-квітні - на 7,9%), продукція сільського господарства - на 1,8% (у січні-квітні - на 1,4%), чисельність штатних працівників - на 1% (у січні-квітні - на 1,3%), обсяг експорту - на 0,5% (зокрема, експорт товарів скоротився на 0,2%, послуг - на 1,8%).

У цих цифрах є три складові. Це, по-перше, об'єктивні глобальні обставини, такі як пандемія і світова економічна криза. По-друге, це політика нинішньої української влади в особі її центральних органів: президента Зеленського, парламентської монобільшості "слуг народу" і сформованої ними уряду. По-третє, це дії або бездіяльність керівників регіонів. І хоча голови ОДА часто схильні ховатися за загальними обставинами, але все-таки всі провали - це в першу чергу їх персональна відповідальність. Якщо вони взялися за цю роботу, то повинні мати план вирішення хоча б найбільш кричущих проблем своєї області.

1 Козицького радує харчопром

За підсумками першого кварталу верхній рядок рейтингу зайняв голова Львівської ОДА Максим Козицький. Він набрав найбільшу суму балів за 20 критеріями - 74,5 бали. Козицький очолює Львівську ОДА з 5 лютого 2020 р. До нього з 26 грудня 2019 р. виконував обов'язки голови ОДА Василь Лозинський.

Львівщина у першому кварталі зуміла уникнути великих провалів, за єдиним винятком - область увійшла до трійки регіонів з найвищою часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (2,7%).

Серед найважливіших успіхів зазначимо друге місце Львівщини за динамікою будівництва: у першому кварталі отримано зростання на 8,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками чотирьох місяців - на 5,4%, тоді як у середньому по Україні зафіксовано падіння на 5,1% і 7,9% відповідно. Основний внесок у цей успіх дав харчопром, що зумів наростити продукцію на 28,5%.

Львівщина також показала досить непогані результати в будівельній сфері. У першому кварталі область увійшла в число двох кращих регіонів за динамікою будівництва, показавши зростання на 15,4% (тоді як у середньому по Україні відбулося падіння на 5,5%). При цьому Львівщина увійшла в шістку кращих за обсягом будівельної продукції на душу населення, а по загальній площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів увійшла відповідно до п'ятірки і в сімку кращих.

2 Скальський задоволений аграріями

Другий рядок рейтингу відвоював собі голова Вінницької ОДА Владислав Скальський (64 бали). Вінниччина стала лідером по динаміці сільського господарства, показавши в першому кварталі зростання на 6,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками чотирьох місяців - на 7,1% (хоча в середньому по Україні вийшло падіння на 1,8% і 1,4% відповідно). Зокрема, виробництво м'яса зросло на 16,5%, яєць - на 6,8%.

Також область стала лідером за динамікою експорту товарів і послуг, показавши в першому кварталі зростання експорту товарів на 48% і послуг на 47,5% (тоді як у середньому по Україні зафіксовано падіння на 0,2% і 1,8% відповідно). Завдяки цьому область увійшла в шістку кращих за обсягом експорту на душу населення.

Крім того, область посіла перше місце по загальній площі прийнятих в експлуатацію нових нежитлових будівель на тисячу жителів, перевищивши середньоукраїнський показник у 4,48 рази. І ще Вінниччина увійшла у п'ятірку кращих за обсягом капітальних інвестицій на душу населення.

Серед провалів області відзначимо входження у четвірку регіонів з найбільшим скороченням штатних працівників (на 3%) і в п'ятірку аутсайдерів по динаміці нефінансових послуг.

Як бачимо за результатами роботи, Скальський - далеко не найгірший з нинішніх голів ОДА. Тим не менш Зеленський вирішив змінити його на Сергія Борзова, який з 1 серпня минулого року (знову ж таки, за указом Зеленського) керує Головним управлінням справами. 12 червня Кабмін на своєму засіданні вже погодив звільнення Скальського з посади голови Вінницької ОДА та кандидатуру Борзова на цю посаду. Прем'єр Денис Шмигаль потиснув руку Скальському і особисто подякував за роботу. Так що питання це, судячи з усього, вже вирішене. Залишається незрозумілим інше: в чому сенс кадрової політики Зеленського, якщо він позбавляється від голови ОДА, який приніс чимало позитивів і економіці області, і іміджу самої Зе-команди. І напрошується відповідь, що вся справа у підготовці до місцевих виборів. І в тих специфічних завданнях, які будуть поставлені перед головою Вінницької ОДА, особливо якщо врахувати, що в цій області сильні позиції партії "Євросолідарність" Петра Порошенка - головного конкурента "слуг народу".

3 Кличко зберіг роботу

Третій рядок рейтингу дістався голові Київської міської держадміністрації Віталію Кличку (49 балів). Серед всіх успіхів столиці особливої уваги заслуговує ситуація з робочими місцями. У першому кварталі Київ став лідером по динаміці штатних працівників: їх чисельність зросла на 1,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як у середньому по Україні, навпаки, скоротилася на 1%. Варто підкреслити, що при цьому столиця втримала на низькому рівні вимушену неповну зайнятість. Серед всіх регіонів Київ показав найменшу частку працівників, переведених на неповний робочий тиждень (0,7%, тоді як у середньому по Україні - 2,1%). Також Києв у четвірці регіонів з найменшою часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (0,4%, тоді як у середньому по Україні - 1,3%).

Традиційно Київ лідирує по низці показників, розрахованих на душу населення. Але в нинішніх кризових умовах ці успіхи частково нівелювалися поганими цифрами динаміки, що цілком очікувано: дуже важко утримати високі результати в умовах загального падіння. Зокрема, столиця зберігає перше місце по таким показникам на одного жителя, як обсяг будівельних робіт, обсяг капітальних інвестицій, обсяг експорту товарів і послуг. Однак при цьому в Києві відбулося скорочення будівельних робіт на 8,3% (восьме місце знизу) і капінвестицій в 1,64 рази (11-е місце знизу), а зростання експорту ледь помітне (теж 11-е місце знизу).

Також столиця з великим відривом випереджає інші регіони за розміром зарплат. У першому кварталі середньомісячна зарплата в Києві склала 16 737 грн, за підсумками січня-квітня - 16 380 грн, тоді як у середньому по Україні цей показник склав відповідно 11 006 і 10 864 грн. Проте по динаміці реальної зарплати Київ опинився в першому кварталі в п'ятірці найгірших, а за підсумками чотирьох місяців - у трійці найгірших. До того ж Київ увійшов до вісімки найгірших регіонів за зарплатними боргами на одного штатного працівника на 1 квітня, а станом на 1 травня - в сімку гірших.

4 У Куцого аграрний спад

На четвертий рядок рейтингу пробився голова Одеської ОДА Куций Максим (41 бал). Його область за більшістю критеріїв перевищує середньоукраїнський рівень. Зокрема, у першому кварталі Одещина увійшла до четвірки лідерів за динамікою реальної зарплати, в п'ятірку регіонів з найнижчою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень, у шістку найбільш благополучних по динаміці капітальних інвестицій.

Однак за двома критеріями область опинилася на передостанньому місці. По-перше, це динаміка будівництва. У першому кварталі будівельна продукція скоротилася на 27,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Правда, за підсумками чотирьох місяців падіння зменшилося до 16,1%, що означає сьоме місце знизу.

По-друге, це динаміка сільського господарства. У першому кварталі сільгосппродукція скоротилася на 8%. Причому за підсумками чотирьох місяців ситуація якщо й поліпшилася, то ледь помітно: падіння склало 7,9%, і Одещина розділила друге-третє місце знизу із сусідньої Миколаївщиною.

5 Синєгубову допомогли інвестори

П'ятий рядок рейтингу зайняв голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов (38 балів). У першому кварталі Полтавщина посіла перше місце за динамікою капітальних інвестицій. У той час як в середньому по Україні обсяг капінвестицій зменшився на 35,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року (що означає скорочення в 1,55 рази), на Полтавщині зменшення склало лише 4%. Завдяки цьому область увійшла до трійки лідерів за обсягом капінвестицій на душу населення.

Також Полтавщина в двійці передовиків за обсягом будівельної продукції на душу населення, в п'ятірці кращих з загальної площі нових нежитлових будівель на тисячу жителів, за динамікою експорту товарів і послуг, за обсягом експорту на душу населення і по динаміці промисловості, у шістці кращих - по середньомісячній зарплаті, по динаміці роздрібної торгівлі і зростання нефінансових послуг.

З іншого боку, Полтавщина виявилася в числі двох регіонів з найбільшою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень (4,4%), у п'ятірці аутсайдерів по динаміці реальної зарплати, в шістці відстаючих по динаміці сільського господарства.

6 У Балоня зупиняються будівництва

На шостому рядку рейтингу - голова Кіровоградської ОДА Андрій Балонь (36,5 бали). Його область має чимало успіхів. Так, у першому кварталі Кіровоградщина стала лідером по динаміці реальної зарплати (зростання на 15,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як в середньому по Україні - на 11,3%), увійшла в двійку передовиків по динаміці експорту товарів і послуг, у трійку кращих - по динаміці сільського господарства, у четвірку регіонів з найменшим скороченням капітальних інвестицій, найбільшим зростанням промисловості і найнижчою часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок; нарешті, область в п'ятірці найбільш благополучних регіонів по динаміці штатних працівників по зростанню роздрібної торгівлі.

Але є у Кіровоградщини і низка провалів. Особливо помітні вони у сфері будівництва. За обсягом будівельної продукції на душу населення область у п'ятірці найгірших. І ризикує опуститися ще нижче, оскільки за динамікою будівництва посіла останнє місце: падіння на 50,5%, тобто більш ніж удвічі (тоді як у середньому по Україні зафіксовано падіння на 5,5%). До того ж область на передостанньому місці по загальній площі нового житла на тисячу жителів.

7 Коваль гальмує падіння

Сьомий рядок рейтингу займає голова Рівненської ОДА Віталій Коваль (28 балів). В його області можна відзначити низку негативів. Зокрема, у першому кварталі Рівненщина опинилася в трійці аутсайдерів за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, в четвірці відстаючих за обсягом капітальних інвестицій на одного мешканця.

Однак за багатьма критеріями Рівненщина показує результати вище середньоукраїнського рівня. Так, область увійшла в трійку регіонів із найменшим падінням капінвестицій, найбільшим зростанням будівництва і найнижчою заборгованістю із зарплати на одного штатного працівника. Також Рівненщина в четвірці регіонів з найменшою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень. Це створює передумови для того, щоб кризові явища в галузі були менш помітними, ніж у середньому по Україні.

8 Володін захопився житлом

З 28 жовтня 2019 р. Київську ОДА очолював Олексій Чернишов. 4 березня 2020 р. він отримав посаду міністра розвитку громад і територій, після чого т. в.о. голови ОДА став Василь Володін (27,5 бала).

У першому кварталі Київщина показала відносно непогані результати в будівництві. Зокрема, із загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів область посіла відповідно перше і друге місця, перевищивши середньоукраїнські показники в 4,66 і 4,04 рази. Також Київщина стала п'ятою за обсягом будівельної продукції на душу населення і за динамікою будівництва.

Крім того, область лідирує по динаміці роздрібної торгівлі, входить в двійку регіонів з найвищою середньомісячною зарплатою і найменшою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень, займає четверте місце по динаміці штатних працівників і за обсягом капітальних інвестицій на душу населення.

Однак у той же час Київщина увійшла в двійку регіонів з найгіршою динамікою смертності населення, в трійку аутсайдерів по динаміці нефінансових послуг (падіння на 10,4% в ринкових цінах у порівнянні з аналогічним періодом минулого року), у четвірку регіонів з найвищою часткою працівників, відправлених у неоплачувані відпустки (2,3%), найвищою заборгованістю по зарплаті на одного штатного працівника і найгіршою динамікою промисловості (падіння на 9,3%), а також до шістки регіонів з найгіршою динамікою капінвестицій (падіння в 1,81 раз). Зараз точно можна сказати: Київщина - область контрастів.

9 У Стадніка погано аграріям

На дев'ятіому рядку рейтингу - голова Миколаївської ОДА Олександр Стаднік (23,5 бали). Його область у першому кварталі відзначилася непоганими демографічними показниками. Зокрема, на Миколаївщині зафіксовано найбільше скорочення смертності населення - на 12,4% (тоді як у середньому по Україні - лише на 6,4%). А по динаміці народжуваності область у п'ятірці кращих.

Також область у двійці лідерів за динамікою реальної зарплати, в трійці передовиків по динаміці промисловості і за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, в п'ятірці кращих з середньомісячній зарплаті і в шістці - за динамікою будівництва.

Але в той же час Миколаївщина має дуже погану динаміку сільського господарства. У першому кварталі область допустила скорочення сільгосппродукції на 8,4% (останнє місце), а за підсумками чотирьох місяців - на 7,9% (друге-третє місця знизу разом з Одещиною).

Крім того, область у трійці аутсайдерів із загальної площі нового житла на тисячу жителів, у п'ятірці найгірших - по динаміці капітальних інвестицій (падіння в 1,82 рази), в шістці гірших - по зарплатним боргам на одного штатного працівника.

10 Габінет втрачає індустрію

Замикає десятку лідерів рейтингу голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет (14,5 бала). Його область у першому кварталі увійшла в число двох регіонів, де менше всього скоротилися капітальні інвестиції (на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року), у четвірку - з найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного штатного працівника.

Але при цьому небезпечна ситуація складається в промисловості області. У першому кварталі Хмельниччина показала скорочення промислової продукції на 0,8%, а за підсумками чотирьох місяців - вже на 4,7%. Варто врахувати, що у цих цифрах ховається протилежно спрямована динаміка переробної промисловості та енергетики. Виробництво електроенергії в січні-квітні показало зростання на 13,7% (це результат відновлення роботи першого енергоблоку Хмельницької АЕС з 10 квітня після завершення ремонтних робіт, які тривали ще з листопада 2018-го). А ось у переробній промисловості у ті ж місяці відбувся спад на 9,4%; зокрема, у квітні випуск продукції переробних галузей впав на 31,5% у порівнянні з торішнім квітнем. І це одні з найгірших показників по Україні.

Крім того, Хмельниччина в першому кварталі опинилася в п'ятірці найгірших регіонів за динамікою будівництва (падіння на 16,2%), за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, за часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень (2,9%) і по динаміці штатних працівників (скорочення на 2,4%).

11 Прокопенко піднявся на будівництві

Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко теж заробив позитивну суму балів (13). Його область стала лідером за динамікою будівництва, показавши в першому кварталі зростання на 22,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками чотирьох місяців - зростання на 38,3% (тоді як у середньому по Україні зафіксовано, навпаки, спад на 5,5% і 8,7% відповідно). Це було забезпечено зростанням робіт на будівництві інженерних споруд в 2,7 рази, нежитлових будівель - на 24%, житла - на 3,3%. Більше двох третин (66,8%) всієї будівельної продукції вироблено в процесі реконструкції та технічного переоснащення об'єктів, більше п'ятої частини (20,5%) - в ході капітальних і поточних ремонтів, решта (12,7%) — у ході поточного будівництва.

Також у першому кварталі Чернігівщина увійшла в число двох регіонів з найбільшим скороченням смертності населення і в четвірку лідерів за динамікою експорту товарів і послуг.

Однак у той же час область опинилася в четвірці аутсайдерів за динамікою нефінансових послуг (падіння на 10,1% у ринкових цінах) і середньомісячної зарплати, у п'ятірці найгірших по динаміці роздрібної торгівлі і загальної площі нового житла на тисячу жителів, у шістці найгірших по динаміці штатних працівників (скорочення на 2,2%).

12 У Погуляйка мало платять

Посередині рейтингу розташувався голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко (-0,5 бала). В його області особливо помітно падіння зарплат. Якщо в першому кварталі Волинь з середньомісячною зарплатою була на п'ятому місці знизу (8692 грн), то вже за підсумками чотирьох місяців опинилася в трійці аутсайдерів (8462 грн). За динамікою реальних зарплат область була в першому кварталі передостаннюю, а за підсумками чотирьох місяців - вже останньої (зростання лише на 3,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як у середньому по Україні - зростання на 8,3%). Якщо подивитися на помісячні результати, то в квітні середня зарплата на Волині впала на 7,9% у порівнянні з квітневою зарплатою в минулому році. І це гірше, ніж у всіх інших регіонах (у середньому по Україні це падіння склало 0,5%).

Також у першому кварталі Волинь увійшла у п'ятірку аутсайдерів по динаміці промисловості (падіння на 8,1%), у сімку гірших - за обсягом будівельної продукції на душу населення, за динамікою будівництва (падіння на 9,7%) і за динамікою капітальних інвестицій (падіння в 1,79 рази).

Правда, за обсягом капінвестицій на душу населення область поки що залишилася в шістці кращих. Також область поки що в трійці кращих по загальній площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів.

13 У Бондаренка колапс металургії

Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко (-7 балів) уособлює собою серйозність тих проблем, з якими зіткнулася українська економіка за нинішньої влади. Насамперед, Дніпропетровщина демонструє оглушливе падіння промисловості. У першому кварталі промислова продукція скоротилася на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року (друге місце знизу), а за підсумками чотирьох місяців - вже на 18,2% (друге-третє місця знизу разом з Закарпаттям). Випуск продукції скоротили всі найбільші промислові галузі Дніпропетровщини: металургія - на 20,3%, добувна промисловість - на 21%, виробництво електроенергії - на 22,4%, харчопром - на 7,7%, машинобудування - на 20,7% і т. д.

До того ж область у трійці найгірших за зарплатними боргами на одного штатного працівника, у четвірку-п'ятірку найгірших по динаміці народжуваності і смертності населення та загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів, у шістці гірших - по динаміці експорту товарів і послуг (падіння на 6,7%, зокрема, експорт товарів впав на 7,3%).

Але деякі успіхи в області ще залишаються завдяки спадку від більш благополучних часів. Область поки ще зберігає друге місце за такими показниками на душу населення, як обсяг експорту і обсяг капітальних інвестицій, третє - за обсягом будівельної продукції на одного жителя та з середньомісячної зарплати (11 326 грн). Також у першому кварталі Дніпропетровщина увійшла в двійку кращих по динаміці роздрібної торгівлі.

14 У Кучера демографічна криза

На десятому рядку знизу в рейтингу - голова Харківської ОДА Олексій Кучер (-11 балів). Його область у першому кварталі відзначилася дуже поганими демографічними показниками. Харківщина увійшла в число двох регіонів з найгіршою динамікою народжуваності (кількість новонароджених скоротилася на 13,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як у середньому по Україні спостерігалося скорочення майже вдвічі менша - на 7,4%). А по динаміці смертності населення область увійшла в трійку найгірших регіонів.

Також на Харківщині небезпечні тенденції на ринку праці. Після приїзду Володимира Зеленського в Харків 6 листопада минулого року, коли він представляв Кучера на посаді голови ОДА, багато наївніих харків'ян вірили, що тепер борги по зарплаті перед працівниками підприємств вже не будуть рости. В дійсності ж протягом перших чотирьох місяців 2020 р. зарплатний борг на Харківщині зріс з 366,8 до 444,6 млн грн, або на 21,2%. Це означає 811 грн недоплаченої зарплати на одного штатного працівника, що є другим з найгірших показників по Україні і майже вдвічі вище середньоукраїнського рівня заборгованості. До того ж область у першому кварталі виявилася в сімці найгірших регіонів (а за підсумками чотирьох місяців - у шістці гірших) за динамікою реальних зарплат, у трійці найгірших - за часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень (4,1%), у вісімці гірших - за часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (1,6%).

Ще один провал - передостаннє місце області за загальною площею нових нежитлових будівель на тисячу жителів.

У той же час за обсягом будівельної продукції на душу населення Харківщина увійшла в четвірку передовиків. Це говорить про те, що стан справ з новими будівлями в подальшому ще може покращитися. Також область опинилася в трійці лідерів по зростанню роздрібної торгівлі, в п'ятірці кращих по динаміці капітальних інвестицій та зростанню нефінансових послуг.

15 У Труша кадрові проблеми

Менше п'яти місяців протримався на чолі Тернопільської ОДА Ігор Сопель - з 31 жовтня 2019-го по 18 березня 2020 р. З 19 березня головою ОДА є Володимир Труш (-18 балів).

Одна з найбільш проблемних сфер Тернопільщини - ринок праці. У першому кварталі область посіла передостаннє місце з середньомісячної зарплати - 8456 грн, що в 1,3 рази менше, ніж у середньому по Україні. І хоча по динаміці штатних працівників область потрапила в двійку кращих, але уникнути великих скорочень вдалося лише завдяки вимушеній неповній зайнятості. Зокрема, Тернопільщина допустила найбільшу по Україні частку працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок: 3,9% (в середньому по Україні - 1,3%, тобто втричі нижче).

Також область допустила стрімке падіння промисловості. У першому кварталі промислова продукція скоротилася на 10,2% (третє місце знизу), а за підсумками чотирьох місяців - вже на 16,1% (четверте місце знизу). Зокрема, різко знизили виробництво обидві найбільші промислові галузі Тернопільщини - харчова і енергетична. Продукція харчової промисловості скоротилася на 30,8%, виробництво електроенергії - на 20%.

Крім того, в першому кварталі область увійшла в четвірку аутсайдерів за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення і по динаміці капінвестицій (падіння в 1,84 рази), а за обсягом капінвестицій на одного жителя виявилася у вісімці гірших.

З іншого боку, Тернопільщина увійшла у четвірку найкращих регіонів за динамікою будівельної продукції. А щодо загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів область опинилася відповідно у вісімці і шістці кращих.

16 До Федоріва не йдуть інвестори

З 10 лютого 2020 р. Івано-Франківську ОДА очолює Віталій Федорів (-20,5 бали). Спочатку він був т.в.о., а з 24 квітня є повноцінним головою ОДА. До нього цю посаду обіймав Денис Шмигаль, який 4 лютого пересів у крісло віцепрем'єра - міністра розвитку громад і територій, а з 4 березня займає крісло прем'єра.

Найбільш сумно виглядають показники Прикарпаття у сфері капітальних інвестицій. У першому кварталі область посіла по динаміці капінвестицій передостаннє місце, допустивши падіння в 1,98 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, тобто майже вдвічі (тоді як у середньому по Україні відбулося падіння в 1,55 рази). При цьому за обсягом капінвестицій на душу населення Прикарпаття потрапило в п'ятірку аутсайдерів.

Також область у п'ятірці аутсайдерів по динаміці експорту товарів і послуг (падіння на 6,9%, зокрема, експорт товарів впав на 8,2%), у шістці гірших за обсягом експорту на душу населення, по динаміці роздрібної торгівлі, по динаміці реальної зарплати за часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (2,1%). Крім того, область у трійці аутсайдерів із загальної площі нових нежитлових будівель на тисячу жителів.

Але в той же час з житловим будівництвом справи йдуть більш благополучно. З загальної площі нового житла на тисячу жителів області у двійці кращих. Також Прикарпаття увійшло в число двох регіонів з найкращою динамікою сільського господарства, у трійку регіонів із найбільшим скороченням смертності населення і найбільшим зростанням нефінансових послуг.

17 У Гусєва погано на селі

На сьомому рядку знизу в рейтингу - голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв (-28,5 бали). В його області теж сумна ситуація з капітальними інвестиціями. У першому кварталі Херсонщина за обсягом капінвестицій на душу населення опинилася на третьому місці знизу. У подальшому вона може провалитися ще нижче, оскільки по динаміці капінвестицій вона показала найгірший результат: падіння в 4,07 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (тоді як у середньому по Україні відбулося падіння в 1,55 рази).

Пригнічує і картина в будівництві. За обсягом будівельної продукції на душу населення область посіла четверте місце знизу, з загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу мешканців - відповідно шосте знизу і четверте знизу.

Крім того, за динамікою сільського господарства область у першому кварталі увійшла в четвірку аутсайдерів (падіння на 6,7%). А за підсумками чотирьох місяців опустилася на останнє місце (падіння на 8,1%, тоді як в середньому по Україні - на 1,4%).

До того ж область на третьому місці знизу по середньомісячній зарплаті, посіла передостаннє місце по динаміці нефінансових послуг (падіння на 11,2% у ринкових цінах, тоді як в середньому по Україні спостерігалося зростання на 5,5%) і за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення.

Правда, за динамікою експорту область увійшла в трійку кращих, показавши зростання на 24,5% (зокрема, експорт товарів зріс на 25,1%, послуг - на 18,4%). Також область у трійці кращих по динаміці реальних зарплат і в четвірці регіонів з найнижчим рівнем вимушеної неповної зайнятості (як за часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок, так і за часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень).

А найвищим досягненням Херсонщини стало перше місце за динамікою промисловості. У першому кварталі промислова продукція зросла на 14%, за підсумками чотирьох місяців - на 10,4% (тоді як у середньому по Україні спостерігався спад на 5,1% і 7,9% відповідно). Зокрема, найбільша галузь промисловості Херсонщини - харчова - дала зростання на 20,7%.

18 У Петрова обвалилася торгівля

Продовжують наростати проблеми на Закарпатті (-32 бали). Тут і пів року не втримався в кріслі голови ОДА Ігор Бондаренко, призначений 5 липня 2019 р. Вже 26 грудня Зеленський звільнив його, після чого обов'язки голови ОДА виконував перший заступник Олексій Гетманенко. Тільки 22 квітня область отримала нового голову ОДА - ним став Олексій Петров (при цьому Гетманенко залишається на посаді першого заступника).

Одним з явних провалів Закарпаття за нинішньої влади стало найбільше по Україні падіння роздрібної торгівлі. У першому кварталі її обороти скоротилися на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками чотирьох місяців - на 11,5% (тоді як у середньому по Україні спостерігалося зростання на 10,6% і 3,2% відповідно).

Також область у першому кварталі показала найбільше в Україні падіння промисловості - на 14,7%. За підсумками чотирьох місяців результат став ще гіршим - падіння на 18,2%, але тут вже Закарпаття виявилося не самотнім: воно пропустило вниз Буковину і розділила друге-третє місця знизу з Дніпропетровською областю. Випуск продукції скоротили всі найбільші галузі переробної промисловості Закарпаття: машинобудування (на 22,9%), харчопром (на 10,2%), виробництво текстилю та одягу (на 31,2%), виробництво дерев'яних виробів та паперу (на 18,9%), а також хімпром (на 39%).

Крім того, область у першому кварталі стала останньою за обсягом будівельної продукції на одного жителя, показавши результат у 3,42 рази нижче середньоукраїнського рівня. До того ж Закарпаття виявилося найгіршим за динамікою реальної зарплати (зростання лише на 6,6%, тоді як в середньому по Україні - на 11,3%), другим знизу по динаміці штатних працівників (їх кількість скоротилася на 4,8%, тоді як в середньому по Україні - на 1%), за динамікою експорту товарів і послуг (падіння на 15,4%, зокрема, експорт товарів знизився на 19,1%, тоді як в середньому по Україні падіння становило лише 0,5% та 0,2% відповідно) і за обсягом капітальних інвестицій на душу населення, а по динаміці капінвестицій увійшло в трійку аутсайдерів (падіння в 1,97 рази, тобто майже вдвічі, тоді як в середньому по Україні - в 1,55 рази).

Утім, за кількома критеріями Закарпаття відзначилося в кращу сторону. Зокрема, область єдина серед усіх регіонів показала зростання народжуваності (кількість новонароджених зросла на 4,7%, тоді як в середньому по Україні вона впала на 7,4%). Також Закарпаття має найнижчу заборгованість по зарплаті - як в абсолютних цифрах (3,45 млн грн на 1 квітня і 4,2 млн на 1 травня), так і в перерахунку на одного штатного працівника (по 23,28 і 28,85 грн відповідно, що на 17,1 і 14,1 рази нижче середньоукраїнського рівня заборгованості). Крім того, область у двійці лідерів за динамікою реалізованих нефінансових послуг: їх обсяг зріс на 15,2% у ринкових цінах, тоді як в середньому по Україні - лише на 5,5%.

19 У Бунечка експортне піке

Сьомий рядок знизу в рейтингу зайняв голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко (-33,5 балів). Його область має досить неблагополучну ситуацію в експорті товарів і послуг. У першому кварталі за обсягом експорту на душу населення Житомирщина опинилася на сьомому місці знизу і ризикує впасти ще нижче, оскільки по динаміці експорту вона в трійці аутсайдерів - падіння на 8,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, експорт товарів знизився на 8,8%, послуг - на 4,9%.

Також Житомирщина у трійці аутсайдерів за динамікою будівництва. Будівельна продукція скоротилася на 20,2%, а за її обсягом на душу населення область опинилася на передостанньому місці. І ще Житомирщина потрапила в трійку аутсайдерів по динаміці реальної зарплати, а з середньомісячної зарплати тримається в шістці гірших.

Серед успіхів відзначимо четверте місце області за динамікою сільського господарства і попадання в число п'яти регіонів з найнижчою заборгованістю із зарплати на одного штатного працівника.

20 У Боднара спад народжуваності

На четвертому рядку знизу в рейтингу розташувався голова Черкаської ОДА Роман Боднар (-40 балів). Його область у першому кварталі показала найгіршу динаміку народжуваності населення: число новонароджених скоротилося на 13,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, тоді як у середньому по Україні спостерігалося скорочення майже вдвічі менше - на 7,4%. Залишається лише здогадуватися, чому українці стали рідше заводити дітей: чи то через те, що 2020-й - високосний рік, чи то боялися, куди заведе країну новий президент (жарт).

Також на Черкащині високий рівень вимушеної неповної зайнятості. Область у числі двох найгірших регіонів за часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (2,9%), а також у дев'ятці гірших - за часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень (1,7%).

Крім того, область пасе задніх за результатами в будівництві. За обсягом будівельної продукції на душу населення Черкащина посіла шосте місце знизу, з загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу мешканців - відповідно восьме знизу і шосте знизу.

До того ж область у п'ятірці найгірших по динаміці сільського господарства (падіння на 6,4%), у сімці гірших - за зарплатними боргами на одного штатного працівника.

Серед успіхів області не можна не назвати перше місце за динамікою реалізованих нефінансових послуг: їх обсяг зріс на 27,4% у ринкових цінах, тоді як в середньому по Україні - лише на 5,5%.

21 В Осачука загнулася промисловість

Третій рядок знизу в рейтингу зайняв голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук (-67 балів). За підсумками першого кварталу Буковина на останньому місці за п'ятьма критеріями.

По-перше, по динаміці експорту товарів і послуг - падіння на 22,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року; зокрема, експорт товарів знизився на 28,1% (тоді як у середньому по Україні падіння було невеликим - на 0,5% та 0,2% відповідно).

По-друге, за обсягом експорту товарів і послуг - як в абсолютних цифрах ($54 млн), так і на душу населення (60 $/чол., що в 6 разів нижче середньоукраїнського рівня).

По-третє, по капітальним інвестиціям - знову ж, як в абсолютних цифрах (356 млн грн), так і на душу населення (395 грн/чол., що в 4,65 рази нижче середньоукраїнського показника).

По-четверте, з середньомісячної зарплати - 8284 грн, що в 1,33 рази менше, ніж в середньому по Україні.

А по-п'яте, за динамікою штатних працівників - їх чисельність скоротилася на 6,2%, тоді як в середньому по Україні - на 1%. Додамо, що на Буковині також високий рівень вимушеної неповної зайнятості. Область у п'ятірці найгірших регіонів за часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (2,3%), і в шістці гірших - за часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень (теж 2,3%).

До цього списку вже додалося ще одне останнє місце за динамікою промисловості. У першому кварталі Буковина була за цим критерієм у шістці аутсайдерів, допустивши падіння на 7,8%, а за підсумками чотирьох місяців виявилася гірше: падіння досягло 20,3% (тоді як у середньому по Україні промислова продукція скоротилася на 5,1% і 7,9% відповідно). Випуск продукції впав у всіх основних галузях промисловості Буковини: виробництво електроенергії скоротилося на 15%, продукція харчової промисловості - на 12,8%, пластмасових виробів - на 23%, продукція машинобудування - на 21,8%, дерев'яних виробів і паперу - на 21,9%, текстилю та одягу - на 34,2%.

До того ж Буковина на передостанньому місці по динаміці роздрібної торгівлі: у першому кварталі оборот зріс лише на 0,7%, а за підсумками чотирьох місяців - впав на 9,9% (тоді як у середньому по Україні спостерігалося зростання на 10,6% і 3,2% відповідно).

Серед досягнень Буковини відзначимо низький рівень заборгованості із заробітної плати на одного штатного працівника. Втім, тут ситуація погіршується: якщо на 1 січня і на 1 березня область була за цим критерієм найкращою серед усіх регіонів, то до 1 квітня опустилася на одне місце, а до 1 травня - ще на одне.

Як відомо, Буковина найбільшою мірою постраждала від пандемії коронавірусу. Згідно з офіційною статистикою МОЗ область лідирує і за кількістю інфікованих, і за кількістю смертей від Covid-19. Однак навряд чи це може розглядатися як обставина, що виправдовується, якщо оцінювати діяльність Чернівецької ОДА. Швидше нездатність ОДА запобігти розгулу пандемії слід назвати ще одним провалом голови ОДА Сергія Осачука.

22 Боговін успадкував силу-силенну проблем

На передостанньому рядку рейтингу - Запорізька область (-76 балів). 11 червня голова Запорізької ОДА Віталій Туринок звільнений за власним бажанням, замість нього Володимир Зеленський призначив співвласника BKW Group Віталія Боговина.

Новому голові ОДА дісталося у спадок безліч проблем. Зокрема, це погана ситуація на ринку праці. У першому кварталі саме в Запорізькій області зафіксована найвища частка працівників, переведених на неповний робочий тиждень (7,5%). При цьому область у числі семи найгірших регіонів за часткою працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (1,8%); восьми гірших - по динаміці штатних працівників (скорочення на 1,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року).

Також область має погані показники в будівництві. Вона в шістці аутсайдерів по динаміці будівельної продукції (падіння на 12,9%) та у вісімці гірших за обсягом будівельної продукції на душу населення. З загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів область посіла відповідно останнє місце і восьме місце знизу.

Крім того, Запорізька область на останньому місці за динамікою нефінансових послуг: падіння на 16,5% у ринкових цінах, тоді як у середньому по Україні спостерігалося зростання на 5,5%. До того ж область у трійці регіонів з найгіршою динамікою сільського господарства (падіння на 7,1%) і народжуваності населення (падіння на 12,9%), у п'ятірці регіонів з найбільшою заборгованістю по зарплаті на одного штатного працівника. Ще область у четвірці найгірших по динаміці експорту товарів і послуг (падіння на 7,2%, зокрема експорт товарів впав на 5,2%, послуг - на 35,5%).

Однак за обсягом експорту на душу населення Запорізька область поки ще залишається в четвірці кращих. Також у числі досягнень області відзначимо її четверте місце з середньомісячної зарплати (10 994 грн) і зростання роздрібної торгівлі.

23 У Грищенка неоплатний борг

Останній рядок рейтингу зайняв голова Сумської ОДА Роман Грищенко (-76,5 бала), призначений на цю посаду 11 березня 2020 р. Одна з головних проблем Сумщини - заборгованість по зарплаті. На 1 січня сума боргу склала 330,2 млн. грн. На 1 березня вона зросла до 362,1 млн; на 1 квітня, вже при Грищенку, - до 384,3 млн. І хоча на 1 травня вона трохи скоротилася - до 375,6 млн, але все одно це дуже багато - по 1982 грн на одного штатного працівника, що є найгіршим показником по Україні та в 4,86 рази вище середньоукраїнського рівня заборгованості.

Також дуже проблемною на Сумщині є сфера будівництва. У першому кварталі область увійшла в трійку найгірших за обсягом будівельної продукції на душу населення і в четвірку аутсайдерів за динамікою будівельної продукції (падіння на 17,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року). З загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів Сумщина посіла сьоме місця відповідно знизу і останнє.

Крім того, область у четвірку аутсайдерів по динаміці роздрібної торгівлі і найгірша по динаміці смертності населення. Також область на третьому місці знизу по динаміці штатних працівників (скорочення на 3,1%) і у четвірці найгірших регіонів за часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень (3%).

Правда, при цьому на Сумщині зафіксована найнижча по Україні частка працівників, відправлених у відпустки за свій рахунок (лише 0,1%). Також досягненням області слід визнати входження в шістку кращих за динамікою реальної зарплати.

Підкреслимо, що голови ОДА, які зайняли в рейтингу три останніх рядки, дуже сильно відстають від основної групи - більш ніж на 30 балів. Тому їм потрібно докласти дуже серйозні зусилля, щоб поліпшити свої показники.

Про що розповідає рейтинг

Як і в попередні роки, рейтинг "ДС" ґрунтується тільки на загальнодоступних даних Держстату та його територіальних органів. Порівняння регіонів проводиться за 20 критеріями.

З них 11 критеріїв, тобто більше половини, характеризують зміни (у відсотках) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Це динаміка народжуваності та смертності населення, чисельності штатних працівників, реальної зарплати, капітальних інвестицій, будівельної, промислової і сільськогосподарської продукції, нефінансових послуг, обороту роздрібної торгівлі, експорту товарів і послуг. Перелічені показники дають уявлення про те, як поліпшується або погіршується стан справ у відповідних сферах у різних регіонах і в поточному році.

Решта дев'ять критеріїв описують нинішню ситуацію безвідносно до торішніх цифр. З них чотири критерії стосуються штатних працівників юридичних осіб. Це середньомісячна зарплата за період з початку року, заборгованість по зарплаті на одного працівника на кінець періоду, процентна частка працівників, відправлених у відпустки без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт), і процентна частка працівників, переведених з економічних причин на неповний робочий день (тиждень). Крім того, п'ять критеріїв говорять про досягнення на душу населення за звітний період. Це капітальні інвестиції, загальна площа прийнятих в експлуатацію нових житлових і нежитлових будівель, обсяг будівельної продукції і обсяг експорту товарів та послуг. Ці показники характеризують досягнутий рівень і подальші перспективи соціально-економічного розвитку регіонів.

При цьому "ДС" була змушена виключити з аналізу такий цікавий критерій, як приплив (зменшення) прямих іноземних інвестицій у перерахунку на душу населення за звітний період. З цього року дані про ПІІ буде публікувати вже не Держстат, а НБУ, і зробити це в розрізі регіонів новий відповідальний орган збирається лише 15 липня. Та й на Держстаті низка показників за звітний період, які раніше публікувалися з затримкою в один місяць, тепер публікуються із затримкою в два місяці і більше. Саме цим пояснюється те, що рейтинг за перший квартал "ДС" підготувала тільки до середини червня.