Позитив тижня. ЗСУ отримали перші серійні ракети "Вільха"

В армію поставлені ракети "Вільха", РЕБ "Мандат-Б1Э", "Нота", "Буковель-АД" і модернізовані Міг-29

В українську армію почали надходити перші серійні ракети "Вільха". Також для потреб артилерії закуплені 152-мм снаряди, а "Укроборонпром" найближчим часом організує серійне виробництво модернізованих реактивних систем залпового вогню "Верба". Також в ЗСУ надходять станції радіоелектронної боротьби Р-330УМ "Мандат-Б1Э", комплекси протидії технічним засобам розвідки "Нота" і "Буковель-ПЕКЛО". Про це повідомляє ArmyInform.

"Мандат-Б1Э" призначений для виявлення, пеленгування та аналізу сигналів сучасних засобів радіозв'язку, для визначення координат джерел радіовипромінювання і створення перешкод каналами зв'язку. При цьому він забезпечує постановку прицільних по частоті і часу, а також загороджувальних радіоперешкод наземним засобам зв'язку. Комплекс забезпечує в реальному часі розкриття і відображення радіоелектронної обстановки, контроль і придушення каналів зв'язку, дорозвідку нових каналів при постановці перешкод, документування та передачу отриманої інформації.

"Нота" здатна пригнічувати мережі стільникового зв'язку всіх стандартів, поширених в Україні, і протидіяти засобів РЕБ та контрбатарейным радарам, блокувати радіокеровані фугаси. Головний елемент комплексу "Буковель-ПЕКЛО" - наземна станція, що складається з модулів виявлення, управління і генерації сигналів завад. Станцію можна змонтувати на різних шасі і у варіанті на тринозі. Призначення - виявлення БПЛА противника і блокування сигналів передачі даних, управління, навігації за допомогою систем позиціонування GPS / ГЛОНАСС в радіусі до 15 км.

А українські льотчики на цьому тижні отримали два модернізовані винищувачі Міг-29. За обсягом оновлень ці літаки відрізняються від винищувачів, поставлених раніше: додатково інтегрований рідкокристалічний монітор для виводу параметрів польоту та бортових систем літака. На дисплей можна виводити й іншу інформацію, яка допоможе льотчику ефективно виконувати бойові завдання.

ЗМІ вперше показали головку самонаведення ракети Р-360 комплексу "Нептун"

Головка самонаведення протикорабельної ракети Р-360, комплексу РК-360МЦ "Нептун", вперше була публічно продемонстрована для кореспондентів Defense Express.

Ця деталь, що відповідає за точність попадання в ціль, є одним з найбільш складних елементів крилатої ракети, тому її характеристики тримаються в таємниці. Відомо, що крилата ракета "Нептун" оснащується нової комбінованої активної радіолокаційної дводіапазонною головкою самонаведення, яка створена в компанії "Радионикс". Ця новітня головка має надвисокі кути огляду, тому здатна побачити і захопити ціль на відстані до 50 км, а також стійка до радіолокаційних перешкод противника.

Ракета Р-360 має масу 870 кг, масу бойової частини - 150 кг, дальність пуску до 280 км, швидкість близько 900 км/год, а висота польоту над гребенем хвиль - від 3 до 10 м. Комплекс забезпечує одночасний пуск до 24 ракет (повний залп 6 пускових установок), з інтервалом пусків в залпі від 3 до 5 секунд. Комплекс може знаходитися на відстані до 25 км від берегової лінії, а необхідний час для його розгортання складає до 15 хвилин. Як повідомляло Міноборони, до кінця 2019 р. державні випробування комплексу РК-360МЦ повинні завершитися.

МОЗ планує до 2020 року запустити пілотні проекти страхової медицини

Міністерство охорони здоров'я планує запустити пілотні проекти по впровадженню страхової медицини. Про це заявила міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька, повідомляє "ДС".

"Я думаю, що в наступному році буде запропоновано для обговорення з парламентом, з медичною громадськістю, з громадськістю України модель, яка може бути додатковою до програми медичних гарантій і може допокрыть ті потреби, які виникають у громадян. В наступному році цей законопроект може бути розглянутий, щоб ми могли запускати хоча б в пілотному режимі страхову систему", - зазначила Скалецька.

За її словами, модель медичного страхування буде передбачати державне дофінансування для певних категорій громадян. При цьому вона додала, що держава гарантує певний набір медичних послуг для населення.

Також, за словами міністра, Кабінет Міністрів підтримає виділення додаткових 700 млн грн на покриття заборгованості з виплати зарплат лікарям в регіонах.

Комітет ООН схвалив проект резолюції про захист прав людини в Криму

Третій комітет Генасамблеї ООН прийняла оновлений проект резолюції про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації. Як повідомляє "Європейська правда", резолюція отримала 67 голосів "за" і 23 "проти".

Співавторами документа стали 38 країн. В резолюції міститься посилання на міжнародно-правове визначення агресії і застереження про те, що одержання території або іншої переваги в результаті агресії не може і не буде вважатися законним.

Резолюція вимагає від РФ припинити політику зміни демографічної ситуації в Криму шляхом переселення туди свого населення і примусового виселення. Документ засуджує масові затримання активістів і захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема, представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність".

Резолюція також закликає звільнити людей, затриманих за висловлення думок, і засуджує триваючу практику призову чоловіків в Збройні сили РФ і кримінального переслідування тих, хто відмовляється від служби в лавах держави-окупанта. Резолюція набуде чинності після того, як Генасамблея ООН прийме її в грудні.

У державному Бюджеті збільшено видатки на оборону, інфраструктуру, охорону здоров'я та освіту

Верховна Рада ухвалила закон "Про Державний бюджет України на 2020 рік". У ньому, зокрема, на розвиток дорожньої інфраструктури закладено 73,7 млрд грн, що на 37% більше ніж у минулому році. На освіту планується направити 145,1 млрд грн, що на 12,7% більше торішнього показника бюджету.

Загальні витрати на охорону здоров'я становлять 113,3 млрд грн, що на 15,1 млрд більше, ніж було закладено в бюджеті на 2019 рік. А на оборону і безпеку в наступному році буде витрачено 245,8 млрд грн (на 16% більше, ніж у 2019 році) з них Міноборони отримає 130 млрд грн, а МВС 93 млрд.

Нагадаємо, за даними Державної служби статистики, у II кварталі 2019 р. реальний ВВП зріс на 4,2% порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Зростання підтримувався як зовнішнім, так і внутрішнім попитом (споживчих та інвестиційних). Збереження високого споживчого попиту сприяло зростання заробітної плати, стійке споживче кредитування і поліпшення споживчих настроїв. З боку виробництва збереглися високі темпи зростання у сільському господарстві враховуючи високу врожайність окремих культур, зокрема, соняшнику і кукурудзи.

В цілому, за розрахунками Мінекономіки (за даними Держкомстату), зростання ВВП за 9 місяців 2019 р. складає 3,9%