Прикордонний стан. Що стоїть за кремлівської провокацією про "нової кордоні ДНР"
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Останні "преднормандские" приготування
Як показали події минулого тижня, підготовка до запланованого на 9 грудня паризького саміту лідерів країн "нормандської четвірки" йде повним ходом. Наприклад, подивитися на речовий доказ виконання Україною своїх "преднормандских" обіцянок у вигляді нового мосту через Сіверський Донець спеціально приїжджав у Станицю Луганську чинний керівник ОБСЄ, глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак і побаченим, схоже, залишився задоволений. На мажорній ноті, судячи з усього, закінчився і телефонне спілкування українського президента Володимира Зеленського з канцлером ФРН Ангелою Меркель, присвячене майбутній зустрічі в Нормандському форматі, правда, про деталі розмови ніхто не поширювався.
Зате в Москві продовжили публічно мусолити свої старі платівки про "прямому діалозі з Донбасом" і про пролонгацію закону про особливий статус ОРДЛО. Однак, щоб залучити до своїх камланиям куди більшу увагу, ніж зазвичай, тим більше, що на носі - важливі переговори, тобто пора підвищувати ставки, Кремль вирішив провести улюблені атаки гібридного спрямування, причому як з фронту, так і з тилу. Єдине, до військової ескалації на Донбасі це, на щастя, не призвело, усі поки обмежилося суто інформаційної складової.
Отже, в "тиловий" акції Путіна традиційно зіграв першу скрипку путінський кум Медведчук, який вже на правах нардепа від ОПЗЖ тепер вніс до Верховної Ради свій проект змін в закон про особливий статус. Головне в ньому те, що "особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" діяв би не тимчасове, а вічне. Плюс у заключні положення документа Медведчук пропонує закріпити так звану "формулу Штайнмайера" і взагалі вилучити пункт про "виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України". Зрозуміло, що медведчуківські законодавчі ініціативи - це поки лише якась "декларація про наміри", щоб, так би мовити "поговорити", а там - як на паризькому саміті і після нього карта ляже. До речі, говорити про "новому законі про особливий статус Донбасу" тут же активно взялися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську представники ОРДЛО.
Провокація про "нової кордоні ДНР"
Що ж стосується "фронтальної" атаки, то мова йде про видачі на-гора російської окупаційної адміністрації в Донецьку "сенсації". 29 листопада "парламент ДНР" встановив "державний кордон ДНР в межах Донецької області до початку війни на Донбасі в 2014 році".
Тобто з Маріуполем, Краматорському, Слов'янському, Бахмутом та іншими населеними пунктами Донеччини, звільненими від російської окупації вже більше п'яти років тому. У результаті стало тхнути цим прикордонним станом - це коли психіатри починають фіксувати психічний розлад, але ще слабо виражене і не доходить до патології.
Проте при пильному розгляді новий "закон" виявився хоч і голосним, але "білим шумом", адже вся Донецька область була оголошена територією квазіреспубліки ще фейкової "конституцією ДНР" зразка 2014 року. Нині ж Путін таким ходом банально хотів отримати від Києва офіційної реакції на фейкотворчество своїх гауляйтерів, а потім за переговорним столом у Парижі тикати цим Зеленському: мовляв, раз ви самі почули, нарешті, "голос Донбасса", то не капризничайте, а сідайте з "представниками Донбасу" за стіл і ведіть з ними "прямий діалог".
Віджимання майна ахметовца Гуменюка
Багаторічні переговори з бойовиками, які вів про свою донецької власності великий місцевий бізнесмен Гуменюк, нарешті, підійшли до кінця. На минулому тижні ватажок російської окупаційної адміністрації в ОРДЛО Пушилин підписав "указ", яким "постановляється застосувати спеціальну персональну санкцію щодо Гуменюка Ігоря Миколайовича, 1961 року народження, у вигляді переведення майна, що належить йому на підставі приватної власності, у державну власність". Причому "оперативне управління" цим віджатим майном відходить "адміністрації глави ДНР", тобто розпоряджатися ним на свій розсуд особисто Пушилин і його підручні.
Тут варто нагадати, а хто такий Гуменюк і чим він, власне, володіє в Донецьку. Цього колишнього нардепа-"регіонала" в свій час просунув у команду Януковича і його партійний список олігарх Ахметов як давнього особистого друга. Адже вже на початку 1990-х Гуменюк представлявся генеральним директором першого ахметівського бізнесу - фірми "АРС", яка торгує вугіллям з державних шахт. Між іншим, подейкували, що дана абревіатура розшифровувалась як "Алік, Ринат і Самсон", де зараз в живих залишився тільки Рінат. Чого не скажеш про "Алике" (Ахате Брагіні) і "Самсона" (Якова Погоди), вбитих ще в 1995 році.
Але повернемося до Гуменюку та його донецької власності. Так от, основний його донецької нерухомістю є ТРЦ "Донецьк-Сіті" загальною площею близько 115 тисяч квадратних метрів, а також місцева готель "Вікторія" та інші активи дрібніші. Плюс, само собою, особистий особняк у Донецьку, який окремі бойовики вже сватають в якості "посольства" якоїсь "дружній республіці". І тут, швидше за все, мається на увазі аж ніяк не "ЛНР", а самопроголошена на території Грузії "республіка Південна Осетія", так як саме через неї йдуть в окупований Донецьк практично всі гроші з Росії. І як раз південноосетинську прописку має компанія "Внешторгсервис", що контролює практично всю важку промисловість не тільки в ОРДО, але і в сусідніх ОРЛО.
До слова, на цьому тижні чолобитну самому Путіну направили дружини шахтарів окупованій Донеччини. В адресованому господареві Кремля листі йдеться, що "вугілля та інші багатства ДНР безкоштовно вивозяться мародерами ЗАТ "Внешторгсервис", а на вимоги погашення багатомісячних боргів по заробітним платам представники інтересів мародерів з "Внешторгсервиса" Пушилин, "міністр вугілля" Дубовський та інші офіційні особи починають розповідати нашим чоловікам казки про тягар воєнного стану, а самі жиріють і багатіють з кожним днем". Втім, шахтарським дружинам ніхто не пояснив, що реальними бинефециарами "Внештогсервиса" є давні путінські друзі, генерали ФСБ Чемезов, Бесіда та інші. Тому їх скарга - точно не за адресою.
