Облава на свято. Навіщо окупанти влаштували новорічну полювання на людей з українськими паспортами
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Подробиці від Асєєва неволю
З моменту великого обміну українців, що перебували в полоні у російських окупантів окремих районів Донбасу, на відвертих терористів і вбивць минуло вже два тижні, але страшні умови ув'язнення бранців "на підвалах" в ОРДЛО продовжують обростати новими подробицями, розказаних самими звільненими очевидцями. Так, 10 січня в ефірі "Радіо Свобода" вийшло годинне інтерв'ю з журналістом Станіславом Асєєвом (саме для цього медіа він писав про життя в окупації під псевдонімом Стас Васін). Станіслав перебував за ґратами на території окупованої частини Донеччини з травня 2017 року, звинувачений в "шпигунстві", і за його свободу усі останні два з половиною роки боровся, без перебільшення, весь цивілізований світ.
У своєму інтерв'ю Асєєв розповів дуже багато - і про те, як, власне, його заарештували чекісти у "день республіки" 11 травня, і про перебування в місцевих тюрмах маси російських "ихтамнетов", які з різних причин опинилися в немилості у своїх командирів, і про своєрідний статус "МГБ ДНР" в якості такого собі "дочірнього підприємства" російської ФСБ. До речі, Станіслав навіть "мав честь" спілкуватися з самим "заступник міністра держбезпеки ДНР", який, само собою, є громадянином Росії, прибув у Донецьк за эфэсбэшной лінії.
Втім, найбільш шокуюче розповідь журналіста стосувалося перипетій його перебування як в підвалі під будівлею, в якому зараз знаходиться "МГБ", і в сумно відомому гебістському концтаборі "Ізоляція" (там умови у в'язнів воістину садистські), так і у звичайному СІЗО та виправній колонії, де все-таки обходиться без зайвих знущань над засудженими. А кульмінацією розповіді Асєєва про свій полон стало його підтвердження практики тортур, які є де-факто дуже поширеним в окупації військовим злочином.
"Відразу після того, як мене привезли в "контору" і майже поспілкувалися півгодини, як я зрозумів, в лайтовом режимі, коли просто били палицею, потім одягли мішок на голову і повели вже в сусідній кабінет... Вас б'ють струмом... Там величезний тесак, який, як виявилося, був тупий, коли мені обіцяли відрізати частину носа, так черканули, і я зрозумів, що лезо - тупе. Воно більше для психологічного залякування. Величезний тесак, яким вас б'ють - просто удари в потилицю, струм. І організм просто кричить - зроби, що завгодно, лише б припинилося", - поділився своїм страшним досвідом "спілкування" із чекістами Асєєв. За його словами, тортури тривали тривалий час, але після них він був змушений підписати всі папери, які від нього вимагали.
Полювання на людей з українськими паспортами і автономерами
Тим часом минулого тижня стало відомо, наскільки російським окупаційним адміністраціям в ОРДЛО вдалося тільки за минулий місяць поповнити свій "обмінний фонд" за рахунок місцевих "диверсантів" і "шпигунів". Так, за даними "Східної правозахисної групи", в грудні 2019 року на донецьких "підвалах" опинилися "за шпигунство" троє чоловіків і одна жінка, а на луганських - троє жінок і троє чоловіків (ще один зміг відкупиться від чекістів на підписку про невиїзд). Плюс на окупованій Луганщині ще двоє вже отримали термін за "шпигунської" статті, а один - "за спробу диверсійної діяльності".
Тобто філію ФСБ у Донецьку з репресивним "планом" цілком справляється, а аналогічна "контора" у Луганську його взагалі перевиконує. Тому донецькі чекісти вирішили перевершити своїх луганських колег, впровадивши своєрідне "ноу хау" - саме під час новорічних і різдвяних свят, коли в містах ОРДО був пафосно скасовано комендантську годину, поліцаї стали масово нишпорити по вулицях, магазинах і ринках, перевіряючи документи у всіх зустрічних. І якщо випадково подвернувшихся під цю "святкову" облаву опинявся в наявності тільки український паспорт, а не російський або "паспорт ДНР", такий громадянин зізнавався неблагонадійним і відвозили в найближчу кутузку "для встановлення особи", що могло затягтися на кілька годин.
У підсумку, звичайно, потрапили під роздачу громадяни з "поліцейських" ділянок все ж відпускалися, але були не з чуток навчені гірким досвідом. Як результат - на головпоштамті Донецька після свят панує справжній ажіотаж і небувале стовпотворіння, бо тільки там видають "талони" на подачу документів для отримання паспортів ДНР". Таким чином, були вбиті відразу два зайці - тут тобі і народ пошугали, так би мовити, "для профілактики", і "план за паспортами" значно підтягнули. А до всього іншого - гарний новорічний подарунок для тіточок-"паспортисток", для яких відкрилася можливість для дріб'язкового, але додаткового корупційного заробітку на різних "талонах з-під поли" і "регулювання черг".
Аналогічно і з полюванням місцевих даішників на автомобілі з українськими автономерами. Спочатку власників таких машин просто затримували "для з'ясування обставин", помітно попортив їм нерви на всі свята. Але нагорі хтось, мабуть, дуже розумний вирішив розвинути успіх операції" і спустив ЦУ машини на українських номерах не тільки штрафувати, але навіть конфісковувати. Так що на цьому тлі "святковий тариф" у донецьких "даішників" злетів до небес.
Мільярдні борги із зарплат шахтарям ОРДО
А ось хто в окупації на свята залишився буквально без копійки, так це авангард пролетаріату Донбасу - місцеві шахтарі. Навіть на найкрутіших до війни вугільних підприємствах утворилася серйозна заборгованість по зарплатах. І це незважаючи на те, що лише на окупованій Донеччині в минулому 2019 році видобули близько 10 мільйонів тонн вугілля.
За наявними відомостями правозахисників, загальний поточний борг гірникам від монопольної в ОРДО південноосетинської фірми генералів ФСБ "Внешторгсервис" і "Газ-Альянсу" луб'янського зіц-голови Курченко вже перевалив за 1 мільярд рублів. Далі в "Східній правозахисній групі", посилаючись на свої джерела в трудових колективах, навели конкретні обсяги заборгованостей за всіма знаковим шахт регіону.
Так, на шахті імені Скочинського заборгували за листопад 2019-го 50% зарплат гірникам, а за грудень - всі 100%, аналогічна ситуація - на шахтах "Гірник-95" і "Комсомолець Донбасу", а на колись флагманську шахті імені Засядька заборгованість за листопад минулого року склала 75% (за грудень там, безумовно, ніхто нічого також не отримав). Але ще гірше ситуація на підприємствах "Макіїввугілля" і на "Ждановской" - два останніх місяці тамтешні шахтарі бачили тільки дірку від бублика, а не належну платню.
Між іншим, у сусідніх ОРЛО - явно не краще, адже там гірники ще восени спробували вибити літні борги по зарплатах старим дідівським способом, а саме: за допомогою страйку. Проте їх швидко прищучили, відправивши самих буйних на "військові збори", які відкривають чудові перспективи для відправки на фронт в якості свіжого "гарматного м'яса". Після цього страйкувати всім різко перехотілося, так і за погашення зарплатної заборгованості вже ніхто і не заїкався.
