Мінське контрнаступ. Як Путін зірвав всі нормандські домовленості по Донбасу

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Раптовий ступор в Мінську

Не встигли ще висохнути чорнило під підсумковим комюніке паризького саміту в Нормандському форматі і охолонути мікрофони після спільної прес-конференції в Єлисейському палаці лідерів України, Франції, Німеччини та Росії, а в Москві раптом вирішили досягнуті домовленості просто загальмувати. Благо у висновках зустрічі "нормандської четвірки" були спеціально прописані різні "підтримаємо, заохотити, нагадаємо", тобто дуже необов'язкові рекомендації сторін. Зате для імплементації свіжої "Нормандії" спеціально на минулому тижні зібралася в Мінську Тристороння контактна група, і ось тут-то Путін вирішив "всіх переграти", спустивши ЦУ своїм протеже в ТКГ всі геть "злити".

У підсумку 18 грудня багатогодинні мінські переговори закінчилися абсолютно нічим: і в питанні узгодження дати чергового припинення вогню, і в темі обговорення трьох нових ділянок на лінії зіткнення, де розведення сил і засобів, згідно вищезазначеного паризькому комюніке, має відбутися до березня майбутнього року. Втім, головний наголос у своєму мінському контрнаступ Кремль зробив на найчутливішу проблематику обміну утримуваними особами.

Спочатку представники російських окупаційних адміністрацій в ОРДЛО раптово вимагали внести в список обміну "всіх на всіх" співробітників "Беркута", звинувачених у злочинах проти Майдану. Потім з'ясувалося, що близько 40 осіб, яких Київ готувався передати в окуповані Донецьк і Луганськ, під різними приводами попросили виключити їх з обмінних списків. Іншими словами, спокійне перебування в українських в'язницях для них виявилося комфортніше, ніж уявна "свобода в народних республіках".

Представник України в ТКГ Леонід Кучма спробував було врятувати ситуацію, запропонувавши вирішити-таки питання по обміну 20 грудня вже не на очній зустрічі, а в режимі скайп-конференції, але Москва зі своїми донбаськими гауляйтерами пішла в повну відмову. В результаті вдалося домовитися про видеообщении сторін на задану тему лише на завтра, 23 грудня. Поки складно сказати, чи пов'язана була така заминка з паралельними газовими переговорами України, Росії та ЄС, що проходять 20 грудня, до речі кажучи, в тому ж Мінську. Але є всі підстави припускати, що такий підхід - сказати в Парижі тихе "так", щоб потім його підлеглі багаторазово і голосно прокричали "ні" - був затверджений Путіним від самого початку. Принаймні, це абсолютно в його знаменитому стилі "переигруна".

Сурковское напуття "ихтамнетам"

Ще за кілька днів до мінського ступору з реалізації нібито досягнуті в Парижі нормандських домовленостей офіційний путінський помічник і неофіційний куратор ОРДЛО Сурков спеціально зустрівся з наближеними до себе "ихтамнетами" у вигляді "Союзу добровольців Донбасу" колишнього "прем'єра ДНР" Бородая. На цьому рандеву він особисто обнадіяв своїх підвідомчих мегамесседжем: ніякої реінтеграції окупованих районів Донеччини та Луганщини в Україну не буде ні за яких обставин.

"Всім присутнім в черговий раз було сказано, що ніхто "зливати Донбас" не збирається, а у разі загострення ситуації потенціал "добровольчого руху Росії" готовий бути задіяний в максимально короткі терміни в необхідних для фронту обсягах", - процитував сурковское напуття один з пропагандистських телеграм-каналів. Також Сурков нібито додав, що між командою нинішнього президента України Володимира Зеленського та командою його попередника Петра Порошенка практично немає ніякої різниці.

У відповідь Бородай відрапортував своєму шефу: "Встановлення жовто-блакитного українського прапора на Донбасі, що б не говорилося в будь-яких дипломатичних приймалень, залах засідань, коридорах, кулуарах, - неможливо". Таким чином, стало остаточно зрозумілим актуальний кремлівський настрій - відступати з ОРДЛО Росія найближчим часом не має наміру, що б Путін і його прибічники не говорили міжнародній спільноті "у будь-яких дипломатичних приймалень, залах засідань, коридорах, кулуарах".

Та й сам господар Кремля 19 грудня під час свого щорічного багатогодинного монологу під назвою "велика прес-конференція" лише підтвердив таку "переговорну позицію", яка не змінюється всі роки російської агресії проти України. "В мінських угодах є пункт, який говорить про виведення найманців, іноземних військ і закриття кордону, але там немає іноземних військ, там є місцеві сили, вони складаються з місцевих. Звідки танки? Ймовірно, від структур і країн, які їм симпатизують, але це їх техніка", - заявив в "ихтамнетном" дусі Путін. І також традиційно закликав Київ до "прямого діалогу з Донбасом": "Немає бажання вирішувати питання в діалозі з людьми. Потрібно відновлювати інфраструктуру. Взяли і своїм рішенням запровадила блокаду територій, відрізали від решти України. Будуть намагатися силовим способом задушити. Думаю, навряд чи це можливо. Є така фраза: "Донбас порожняк не жене", фраза хуліганська, але там горді люди живуть".

Хоровий спів маріонеток

Тим часом свою обов'язкову "порожняковую" програму виконали, само собою, і ватажки окупаційних адміністрацій в Донецьку і Луганську, причому зробили це Пушилин з Пасічником спільно. Їх заготовлені ультиматуми Києву, ясна річ, не стали якоюсь особливою несподіванкою, просто таке хоровий спів доповнило весь поточний антураж реальної позиції Путіна в питанні війни на Донбасі. Насамперед, топ-колаборанти заявили, що прочитали конституційні ініціативи Зеленського щодо децентралізації і обурилися відсутністю в них "особливого статусу Донбасу".

Правда, на цьому шоу переважно виконував соло на більш солідний зовнішній вигляд чекіст Пасічник, зажадавши від українського президента надалі погоджувати з донбаськими маріонетками Кремля будь-які подібні законопроекти. "Нас категорично не влаштує і той факт, що Зеленський може запропонувати вдосконалену "формулу Порошенко", за якою українська влада може спробувати законодавчо закріпити особливий статус в перехідних положеннях, які носять тимчасовий характер", - вже заглядаючи в майбутнє в цілому і, зокрема, в такий бажаний "прямий діалог", додав з серйозним обличчям цей фейковий "генерал-майор МГБ ЛНР", а Пушилин йому тільки підтакував і кивав своєї модної борідкою.

Втім, щоб врівноважити у цій парі статус свого молодшого "колеги", Пасічник окремо оголосив про намір використовувати в своїх луганських пенатах пушилинский досвід щодо "встановлення меж ДНР" на всю Донецкою область - як окуповану її частина, так і звільнену ВСУ в 2014-м "Прийнятий "закон про держкордон ДНР" закріплює "волевиявлення" жителів усієї Донецької області. Найближчим часом аналогічний закон вступить у дію і в нас", - проанонсував 17 грудня Пасічник, а вже 18 грудня "парламент ЛНР" проголосував за цей "закон", що декларує "встановлення державного кордону" даної квазіреспубліки на всю Луганщину. Інакше кажучи, вся ця бандитська гоп-компанія одним махом озвучила те, що у Путіна дійсно на умі.