Кінець турборежиму. Чому парламент йде з-під Зе-контролю
Отже, завершилася друга сесія Верховної Ради IX скликання. Нардепи пішли на канікули, аби зібратися на третю сесію 4 лютого. Ми ж підведемо підсумки останньому пленарному тижні перед канікулами, яка пройшла з 14 по 17 січня.
Це була перша пленарний тиждень після новорічних свят. І вона показала, що у Зе-команди знову зламався її знаменитий турборежим. Банкова вже не має в парламенті необхідною кількістю голосів для просування своїх законопроектів. І тому змушена шукати договорняки з іншими політичними силами.
Конституція в тумані
Насамперед подивимося, як реалізуються плани Володимира Зеленського внести зміни в Конституцію. Як відомо, у нього вже трапилися три осічки. 20 листопада Конституційний суд України забракував законопроект №1016 "Про внесення змін до статті 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України)". 16 грудня КСУ поставив хрест на законопроекті №1014 "Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України та директора Державного бюро розслідувань)". 24 грудня КСУ відкинув законопроект №1027 "Про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)".
Крім того, виникли ще дві проблеми. По-перше, 13 листопада КСУ визнав відповідним вимогам статей 157 і 158 Конституції законопроект №1015 "Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)", проте в своєму рішенні висловив зауваження щодо цього проекту. Профільний комітет (з питань правової політики) 19 грудня рекомендував парламенту прийняти постанову про доопрацювання цього проекту. Але ні тоді, ні в січні Банкова не зважилася запропонувати ніякого рішення, і питання зависло.
По-друге, 16 грудня КСУ визнав відповідним вимогам статей 157 і 158 Конституції законопроект №1017 "Про внесення змін до статей 76 і 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України і закріплення пропорційної виборчої системи)", проте в тому ж рішенні вказав, що у разі ухвалення цього закону в межах Конституції виникне протиріччя. Незважаючи на зауваження КСУ, 13 січня профільний комітет схвалив цей законопроект для розгляду і ухвалення Верховною Радою. Але Банкова не зважилася виставити його на голосування, передчуваючи, що він буде провалений.
Беззастережного схвалення КСУ удостоїлися тільки два президентські законопроекти. Це проекти №1013 "Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)" та №1028 "Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)". 14 січня вони були винесені на попереднє голосування. І ось що вийшло. Проект №1013 набрав 295 голосів, №1028 — 249 голосів. Це означає, що рівень підтримки цих проектів помітно знизився, порівняно з 3 вересня, коли за направлення їх в КСУ проголосували відповідно 337 і 264 нардепа.
Банкова тепер опинилася перед перспективою, що на наступній сесії обидва ці проекту (або як мінімум другий з них) не наберуть 300 голосів. Це закріпить за Зеленським імідж самого невдачливого реформатора Конституції за всі роки незалежності — справді, стільки факапов ні в одного президента не було.
Цей імідж вже зміцнився 16 січня, коли Зеленський вдруге відкликав свій законопроект №2598 "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)". Перший варіант цього проекту було внесено 13 грудня. Він викликав критику з різних боків, у тому числі на сторінках "ДС", і був відкликаний 27 грудня. На наступний день йому на заміну з'явився другий варіант. Зеленський тоді придумав таке пояснення: "Кілька тижнів проходили змістовні та гарячі дискусії щодо законопроекту змін до Конституції, який робить децентралізацію реальною. Насамперед важливо було почути позицію місцевих громад, заради спроможності і майбутнього розвитку яких, власне, і робиться реформа. В результаті президент направив до парламенту новий вдосконалений проект з урахуванням найбільш важливих пропозицій з боку місцевого самоврядування та громадськості".
Але цей "вдосконалений" проект теж викликав критику з різних боків, в тому числі і на сторінках "ДС". 16 січня Зеленський оголосив, що спрямовує свій проект на доопрацювання, і пояснив це тим, що "внесення змін до Конституції щодо реформи децентралізації вимагає детального обговорення і консультацій з представниками всіх сторін". Чому це не було зроблено раніше, він пояснювати не став.
Договорняки з "Довірою"
Фракція партії "Слуга народу" (СН) налічує 247 депутатів. Здавалося б, Зе-команда повинна легко знаходити 226 голосів, необхідних для прийняття звичайних законів, не зворушує Конституцію. Однак тепер це вже проблематично навіть для президентських законопроектів.
Виявилося також, що Банкова вже не може покладатися на те, що проекти Зеленського будуть підтримані групою "За майбутнє", що орієнтується на Ігоря Коломойського. Тому президентський Офіс обзавівся інший підпорою — в особі депутатської групи "Довіра", яку нещодавно збили 17 нардепів-мажоритарників. Залишається тільки здогадуватися, які бонуси їм за це обіцяно.
14 січня парламент остаточно ухвалив законопроект Зеленського №2589 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо Фонду розвитку підприємництва". Ця законодавча ініціатива, яка передбачає виділення 2 млрд грн на дешеві кредити для малого бізнесу, є гучною піар-ходом, але навіть всередині фракції СН вона не знайшла повної підтримки. За проект проголосував 261 нардеп, в тому числі 230 "слуг народу", 16 членів групи "Довіра", чотири члени групи "За майбутнє", три нардепа з ОПЗЖ і вісім позафракційних.
15 січня Верховна Рада остаточно прийняла законопроект Зеленського №2314 "Про внесення змін у Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку". Як зазначають юристи, цей закон фактично нівелює право на доступ до суду. Його підтримали 237 нардепів, у тому числі лише 217 "слуг народу", 14 членів групи "Довіра", два члени групи "За майбутнє" та четверо позафракційних.
Ще 2 вересня Зеленський оголосив, що до 1 жовтня буде направлений до парламенту і до 1 грудня прийнятий законопроект про легалізацію грального бізнесу. На виконання цієї обіцянки уряд розробив законопроект №2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор". Але Верховна Рада 19 грудня його не підтримала. Замість нього на голосування було винесено законопроект №2285-д "слуги народу" Олександра Дубинського, однак цей проект отримав лише 213 голосів і був направлений на повторне перше читання. І ось 16 січня його таки прийняли у першому читанні — 260 голосами, з яких 231 голос "слуг народу", 15 — групи "Довіра", дев'ять — групи "За майбутнє" і п'ять — позафракційних нардепів.
Просто побоялися
Також ще 2 вересня Зеленський доручив новопризначеному Кабміну до 1 жовтня направити у Верховну Раду проект закону про Службу фінансових розслідувань, а парламенту — прийняти цей закон до 1 грудня. Не будемо переповідати всі подальші пригоди цієї ідеї, згадаємо лише, чим все закінчилося. 2 жовтня був прийнятий у першому читанні розроблений "слугами народу" законопроект №1208-2 "Про Бюро фінансових розслідувань". Однак він налякав бізнес і був підданий настільки нищівній критиці Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради, що парламент був змушений 17 січня відхилити його. Таким чином, гучну обіцянку Зеленського обернулося гучним пшиком.
Крім того, Банкова побоялася наполягати на реалізації обіцянки Зеленського про якнайшвидшому введенні ринку землі. Розроблений "слугами народу" законопроект №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" був прийнятий в першому читанні 13 листопада. Профільний комітет доопрацював його і 28 грудня рекомендував до прийняття парламентом у другому читанні і в цілому. 14 січня нардепам було вручено таблицю поправок, проте проект так і не був включений до порядку денного. Страх перед протестами "Батьківщини" і "Нацкорпуса" виявився сильніше страху, що обивателі дізнаються про це страху Зеленського.
Варто відзначити також безславний кінець законопроекту №2691 "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення законодавчої процедури", розробленого головою фракції СН Давидом Арахамией і ще шістьма "слугами народу". Сенс цієї ініціативи було в тому, щоб максимально полегшити турборежим парламенту на користь Банкової. 15 січня регламентний комітет рекомендував парламенту включити цей проект до порядку денного сесії і прийняти його за основу, однак у той же день він був відкликаний. Пояснюючи це, Арахамія визнав, що деякі норми проекту можна розглядати як таке, що суперечить Конституції обмеження прав народних депутатів. Схоже, він серйозно забоялся, що депутати з інших фракцій доб'ються скасування цього закону через КСУ, — така перспектива виглядала цілком вірогідною зважаючи того, як КСУ відбраковує законопроекти Зеленського.
І це дозволяє прогнозувати, що парламент все більше виходитиме з-під контролю Банкової. Не виключено навіть, що цей процес піде в турборежимі.