Карантинне побєдобєсіє. Як Путін перетворив ОРДЛО у вітрину сталінізму

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

COVID-перемога ОРЛО над ОРДО

Тиждень, що минає, на захопленій Росією частині Донеччини та Луганщини не тільки підтвердив остаточний програш віртуального побєдобєсія реалій пандемії коронавіруса в окупації. Останні сім днів зафіксували офіційний рахунок заражень в невеселому COVID-змаганні між двома квазіреспубліками, показавши тотальне лідерство ОРЛО в порівнянні з ОРДО. І це незважаючи на те, що чисельність населення підконтрольних "владі ЛНР" районів майже вдвічі поступається кількості тих, що живуть під управлінням колаборантів з Донецька.

Отже, за даними "МОЗ ДНР" на ранок 9 травня, тут було 180 зареєстрованих і підтверджених випадків COVID-19, в той час як "МОЗ ЛНР" відрапортував про 232 зараження коронавірусною інфекцією на підвідомчій території. При цьому лише в одному окупованому Первомайську (COVID-лідер в ОРЛО) навіть офіційна статистика інфікованих перевищила позначку у 50 осіб. Там же, в Первомайську, зафіксований перший летальний випадок від коронавіруса серед лікарів. До речі, даний факт смерті первомайського отоларинголога, який активно приймав хворих з діагнозом "пневмонія" та "ГРВІ", приховувався майже два тижні, однак 5 травня про це таки довелося оголосити "голові МОЗ ЛНР" Пащенко, щоб зменшити активність "сарафанного радіо" і місцевих соцмереж.

Під натиском масово циркулюючих в Луганську чуток була здана ще одна "військова таємниця" - виявляється, місцева лікарня №4, яку вищезгадана "голова МОЗ ЛНР" назвала "клінікою катастроф", переповнена пацієнтами з коронавірусом. З-за чого закрили її поліклінічне відділення, а стан здоров'я головлікаря лікарні, також захворілого на COVID-19, за висловом тієї ж Пащенко, "стабільно важкий". І це, схоже, лише один епізодичний випадок, яких, судячи по закриттю на жорсткий карантин всіх населених пунктів окупованих районів Луганської області, превелика безліч.

Карантинне побєдобєсіє

Само собою, коронавірусна епідемія і пов'язані з нею карантинні заходи безпосередньо позначилися на апогеї побєдобєсія 9 травня, що повинно було стати головною подією тижня в ОРДЛО, однак у порівнянні з попередніми роками весь пафос дійства явно здувся. За великим рахунком, карантинне побєдобєсіє обмежилося колаборантськими телевітаннями, покладанням ними квітів, шиттям гігантських полотнищ, ставленням "копій прапорів перемоги", роздачею грамот та іншими нудними ритуалами.

Єдиними масовими заходами 9 травня в обох квазідержавних утвореннях стали побєдобєсні автопробіги. Правда, в Луганську головним заводієм автомобільного маршу став один маловідомий "депутат парламенту ЛНР" Колесніков, без будь-якої присутності топ-колаборантів (всі вони були за спиною ватажка російської окупаційної адміністрації в ОРЛО Пасічника на паралельному покладанні квітів у центрі міста). Зате аналогічну колону донецьких автомобілістів, організовану місцевою "партією влади" - сепаратистським рухом "Донецька республіка", очолив сам її шеф і ватажок російської окупаційної адміністрації в ОРДО Пушилін, який всівся за кермо наполірованої "Перемоги" з номерним знаком з трьох букв - ДНР.

Ну а все інше взагалі перетворилося в псевдокультурний фарс. Наприклад, з раннього ранку і до пізнього вечора з вікон всіх шкіл і дитсадків транслювалися записи пісень воєнних років, кульмінацією о 19:00, коли зазвучав хіт - "День Перемоги" в лещенківському або кобзонівському виконанні. Плюс протягом дня підневільні бюджетники і студенти повинні були, по суті, роздвоїтися, одночасно беручи участь у двох акціях (в обох - під розпис): "Георгіївська стрічка" з масовою її роздачею випадковим перехожим і "Співаємо двором" - це коли з вікон своїх квартир потрібно було горланити які-небудь фронтові пісні.

"Сталін на вас"

До речі, в цих нападах побєдобєсія в ОРДЛО, судячи з усього, знайдено відповідь на хрестоматійний ватний вигук "Сталіна на вас немає!" - саме з партійною кличкою радянського диктатора і побудованого їм жорстокого тоталітарного режиму під назвою сталінізм асоціюється тепер буквально все життя в окупації. І справа не в перейменуванні на 9 травня Донецька в Сталіно, як і Луганська у Ворошиловград, що в перший раз зовсім не помітили навіть ультрапропагандистські ресурси.

Просто сталінський дух витає на окупованому Донбасі всюди. Від промивання мізків дітям у садках і школах і напівголодного побуту абсолютної більшості місцевих жителів до непомірного поширення стукацтва і реальних репресій у виконанні тамтешніх "МГБ". Благо нинішні спадкоємці НКВС поки не проводять ночами масові розстріли репресованих, а в іншому - просто під копірку. І для такого перетворення ОРДЛО у вітрину сталінізму вже знайдено (по всій видимості, не без ради з Кремля) відповідне "художнє оформлення".

Мова про встановлення в Донецьку пам'ятника Сталіну навпроти захопленої будівлі Донецької облдержадміністрації, яку колаборанти називають "будинком уряду". Пам'ятник Тарасові Шевченку, що знаходиться зараз на цьому місці, під яким у 2013-2014 роках збирався донецький Євромайдан, неосталіністи та інші шанувальники культу "російського миру" планують прибрати з очей подалі - в парк Щербакова. "Ми хочемо тут Сталіна розмірами в статую Свободи", - вже поділилися з російськими ЗМІ в оточенні Пушиліна. А на сайті його кишенькової "Донецької республіки" навіть збираються підписи під петицією про розміщення замість Кобзаря сталінської статуї. Щоб закамуфлювати дане безмежне рішення під "ініціативу народу Донбасу".