Випробування Рябошапкой і Вакарчук: депутати Відмовляться від своєї недоторканності

Законопроект №2237 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність з законом "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" і альтернативний йому документ під №2237-1 внесено до порядку денного засідання парламенту 3 грудня. Авторами першого є 52 нардепа від фракції "Слуга народу", серед яких керівник "слуг" у Раді Давид Арахамія, його перший заступник і голова однойменної партії Олександр Корнієнко, а титульним автором вказана Галина Янченко, заступник голови цієї фракції. Вона і буде представляти документ з трибуни Ради. Такий авторський склад покликаний підкреслити важливість цієї ініціативи для нинішньої владної команди. Законопроект визначений президентом як невідкладний. Альтернативний проект подали десять депутатів з фракції "Голос" - Олександра Устінова та її колеги, передає "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Потреба в таких ініціативах виникла після того, як Верховна Рада 3 вересня цього року 373 голосами підтримала в цілому законопроект №7203, який був поданий ще у 2017 році президентом Петром Порошенком, і змінила статтю 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів. З 1 січня 2020 року в цій статті не буде положення, що гарантує депутатську недоторканність і неможливість нардепу бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманим або заарештованим без згоди ВР. Залишиться лише норма про те, що депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Обидва внесені законопроекти повинні забезпечити реалізацію механізму скасування депутатської недоторканності. Зокрема, встановити порядок досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народними депутатами.

Про законопроекти

Ініціативи, що мають номери 2237 і 2237-1, передбачають внесення змін у Кримінальний процесуальний кодекс України, закон про статус народного депутата та інші. Далі починаються розбіжності.

На думку "слуг", яку вони виклали у законопроекті №2237, тільки генеральний прокурор або виконуючий його обов'язки повинен бути наділений правом вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення нардепом кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру депутатам Ради будуть вручати генпрокурор, його заступник або керівник обласної прокуратури. Тільки глава ГПУ погоджує клопотання про дозвіл на затримання, тримання під вартою або домашній арешт, обшук, люстрацію листування, прослуховування телефонних розмов та інші заходи, в тому числі негласні слідчі дії стосовно нардепа. Тобто роль генерального прокурора в житті нардепа значно зростає.

З Регламенту ВР виключаються статті 218 - 221, які описують механізм внесення та розгляду подань про надання згоди на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт.

Відповідно до законопроекту від "слуг", народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах - відповідатимуть тільки за образу чи наклеп. Зазначимо, це положення лише дублює норму, передбачену ч. 2 ст. 80 Конституції України.

Таке зауваження стосується і проекту закону №2237-1. Ще одна аналогія з ініціативою "слуг": у своєму проекті депутати від "Голосу" пропонують визначити, що особливості притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання і т. п. визначаються нормами КПК, тоді як з Регламенту ВР виключаються відповідні статті 218 - 221.

Головна відмінність між цими законопроектами полягає в тому, що варіант від фракції Святослава Вакарчука (або Сергія Рахманіна як голови цієї фракції) не передбачає суттєвого посилення ролі генерального прокурора у питанні притягнення нардепів до кримінальної відповідальності і проведення щодо них слідчих дій. Законопроект "Голоси" передбачає, що досудове розслідування кримінального правопорушення у відношенні народного депутата повинні вести виключно Національне антикорупційне бюро України або Державне бюро розслідувань у відповідності з підслідністю.

Експерти Ради проти посилення генпрокурора

Головне науково-експертне управління Ради висловило до обох ініціатив численні зауваження обсягом у шість сторінок і рекомендує направити законопроекти на доопрацювання. Щодо проекту від "слуг" зазначено, що на заміну скасованого імунітету від кримінального переслідування депутата без згоди ВР фактично запроваджується видозмінена форма. Зокрема, експерти вказують на надмірну роль прокурора у досудовому розслідуванні кримінальних злочинів, скоєних народним депутатом. "Фактично від волі однієї особи (генерального прокурора (виконуючого обов'язки генерального прокурора) буде залежати, чи почнеться досудове розслідування певного кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом", - відзначають фахівці з законодавством. Крім того, генеральний прокурор буде впливати на хід досудового розслідування.

Оцінюючи альтернативний законопроект №2237-1, експерти парламенту зазначають, що ведення справ щодо нардепів НАБУ та ДБР вже передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.

***

Це щодо змістовної частини внесених законопроектів. Якщо ж аналізувати шанси якого-небудь з них бути прийнятим мінімум 226 голосами народних депутатів, то варто врахувати думку аналітиків, які говорять про відсутність в сесійній залі достатньої підтримки обох ініціатив. "Голосу" не вистачає голосів, а у "Слуги народу" чимала група нардепів є опонентами діючого генерального прокурора Руслана Рябошапки, тому за розширення його можливостей впливу, тим більше на депутатський корпус, не будуть голосувати. Майже напевно можна припустити, що умовна "група Ігоря Коломойського" в монобольшинстве, фронтмен якої Олександр Дубинський багато і нерідко критикує главу Генпрокуратури, не віддасть голоси за напрацювання своїх колег.

Індикатором ймовірних проблем з підтримкою законопроекту в сесійній залі є складне його проходження через керований "слугами" парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності, який лише з другого разу рекомендував прийняти обидві ініціативи за основу.

Натомість фракція "Голос" за певних обставин може дати голоси, яких не вистачає за законопроект №2237. Хоча б для того, щоб показати: вплив дніпровського олігарха на нинішню конфігурацію влади має межі.

Але політичні інтереси не повинні домінувати над фактичною стороною справи. А вона полягає в двох висновках. По-перше, кроки до реального, а не декларативного зняття депутатського імунітету дійсно необхідно зробити. В іншому випадку, навіть після вступу в силу змін до ст. 80 Конституції, розслідувати кримінал, який здійснить депутат, буде майже неможливо. При цьому надмірне збільшення можливостей впливу людини в кріслі генпрокурора на народних депутатів і створення потенційного важеля тиску на депкорпус, у тому числі з політичних мотивів, на думку багатьох експертів-юристів, дійсно суперечить практиці розвинених держав світу.