Гнилий парад і пропускне пекло. Чи можна втекти з ОРДЛО-мишоловки

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Гнилий парад

Те, до чого так готувалися окупанти і їх донбаські колаборанти, сталося - 24 червня на вулицях міст ОРДЛО відбулася-таки кульмінація побєдобєсія, перенесеного з 9 травня з-за нинішньої пандемії коронавіруса. І це при тому, що статистика COVID-19 за останні півтора місяці аж ніяк не покращилася, а явно погіршилася: навіть за офіційними даними "мінохоронздоров'я республік", кількість заражень на окупованій частині Донеччини перевищила позначку в тисячу чоловік, а на захоплених Росією територіях Луганщини - у півтисячі. Втім, знаючі люди, оцінюючи нинішні масштаби епідемії коронавіруса в ОРДЛО, множать ці цифри мінімум втричі, а то й у десять разів.

Само собою, глядачі парадів в центрі Донецька і Луганська вишикувалися переважно без масок і не дотримуючись соціальної дистанції, що, безумовно, відгукнеться вже в найближчому майбутньому - особливо пенсіонерам, які беруть участь у цьому побєдобєсному припадку, яких, як відомо, відносять до основної групи COVID-ризику. Хоча нині в порівнянні з попередніми парадними розвагами в ОРДЛО подивитися на маршируючих "їхтамнетів" і заборонену "Мінськом" бойову техніку окупаційних армійських корпусів зібралося не так вже й багато народу. Як підрахувала у своєму звіті Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, в Донецьку на військовому параді були присутні близько 5 тис. глядачів і близько 1 тис. бойовиків, а в Луганську - та ж тисяча маршируючих окупантів плюс не більше 3 тис. організовано підвезених роззяв.

Одним словом, нинішнє парадобєсіє виявилося гнилим у всіх сенсах слова - і як рознощик зарази, і з точки зору нікчемної суто пропагандистської його організації. Не врятував навіть "святковий салют", а скоріше лише підсилив враження, тому що салютували на цей раз в тому ж донецькому парку Щербакова з великокаліберних бойових 122-міліметрових гаубиць так, що перелякали страшним гуркотом жителів усієї округи. До речі, останній раз в Донецьку подібний крупнокаліберний салют був якраз 75 років тому - в 1945 р. І коштувало все це побєдобєсне дійство не менше 20 млн руб., щоправда, третину з цієї суми, за наполегливими чутками, спритно привласнив особисто ватажок російської окупаційної адміністрації в ОРДО Пушилін.

Пропускне пекло

24 червня, в самий розпал побєдобєсія, масове скупчення людей спостерігалося не тільки і не стільки в центрі Донецька, скільки на околицях міста у бік лінії перетину з підконтрольними Україні районами Донеччини. Мова йде про блокпости бойовиків в Оленівці, звідки ще шість кілометрів - і ти на українському КПВВ "Новотроїцьке". Так от в Оленівці, де пункт пропуску окупанти з такою помпою відкрили 22 червня, з раннього ранку створювалося серйозне стовпотворіння.

А все тому, що повністю провалився розрахунок російських пропагандистів на нездатність України оперативно відкрити цей напрям (нагадаємо, ще два тижні тому Київ відкрив КПВВ "Марʼїнка", на якому весь цей час живуть у наметах два десятки людей, яким терміново знадобилося в ОРДО, але окупаційні "влади" нікого не впускають). Зате зі свого боку нормальну роботу блокпоста донецькі поліцаї так і не спромоглися налагодити, незважаючи на відповідний "попит". Спочатку намагалися виправдатися тим, що, мовляв, завадила гроза, а потім і зовсім нічого не стали пояснювати.

Таким чином, вийшло суцільне пекло, що супроводжується довжелезними чергами з людей, що ночують на оленівських лавочках і в підворіттях, сотнями авто з пасажирами, які прагнуть вирватися з окупації, а також постійними приїздами "швидких", щоб відкачати людей похилого віку та інвалідів, які простояли на сонці. При цьому весь тиждень ситуація на пункті пропуску в окупованій Оленівці в кращу сторону анітрохи не мінялася: в день окупанти випускали з ОРДО максимум 70 машин, а сотні піших щасливчиків змушували йти всі 6 км сірої зони на своїх двох. У результаті з-за всього цього, наприклад, не змогли перетнути лінію розмежування 89% від всіх бажаючих з окупованих районів Донецької області взяти участь у першій сесії ЗНО 25 червня.

Якщо ж говорити про тих, кому потрібно було заїхати в ОРДО, то вони після перевірки за списками "штабу з попередження завезення і розповсюдження нової коронавірусної інфекції" одразу ж з Оленівки відправлялися в одну з лікарень "моз ДНР" на двотижневу обсервацію. Там їх поселяли в палати на шість-вісім пацієнтів з туалетом в коридорі і без гарячої води плюс до всього змушуючи самим оплачувати тести на коронавірус за ціною в 1,5 тис. руб. В результаті 26 червня на КПВВ "Новотроїцьке" ще за дві години до закриття відбулося ніколи раніше небачене - пройти або проїхати в бік окупованої території бажаючих зовсім не виявилося.

З мишоловки і назад

Тобто мишоловка у формі нинішніх ОРДЛО залишається, по суті, захлопнутою, правда, є до 1 липня єдиний спосіб вирватися з неї хоча б на півдня в сусідню Ростовську область - для голосування на путінському референдумі. Але для цього необхідний, по-перше, російський паспорт, а по-друге, служба в місцевій окупаційній адміністрації, які організовують для своїх чинуш безкоштовний підвіз на дільниці.

Для цього той же Пушилін навіть видав спеціальний указ", що дозволяє всім "держслужбовцям" виїжджати за межі "республіки", але тільки щоб взяти участь в референдумі щодо обнулення Путіна (до 26 червня "у зв'язку з карантинними заходами" діяла така заборона). Зрозуміло, що топ-колаборанти їдуть на дільниці в своїх комфортних лімузинах, давно віджатих у всіляких місцевих "укропів" з "правосєками". Рядові ж клерки і секретарки раді халявній поїздці за дефіцитними продуктами навіть на "пазику".

А ось решта тих, хто "виявляє волевиявлення" на плебісциті за поправки до конституції РФ в ростовському Донецьку, Новошахтинську, Таганрозі або взагалі в якомусь селі Авіла-Успенка Матвеєво-Курганського району, повинні сплатити за автобус в дві сторони з власної кишені, що коштує в середньому 1 тис. руб. тільки на квиток. І тут будь ти хоч на всю голову ватник - пільги не діють. Втім, по поверненню в рідні ОРДЛО-пенати їх чекає не попадання в обсерватор напівтюремного типу, а, о диво, самоізоляція в будинку на два тижні, де можна вдосталь насолодитися привезеними з Ростовської області делікатесами і переглядом улюблених пропагандистських телеканалів.