Не тільки Зеленський. Чим запам'ятався 2019-й політичний рік
Згідно з даними соцопитування, на початку року проведеного фондом "Демократичні ініціативи" та Центром Разумкова, близько чверті опитаних українців вважали, що 2019 рік буде більш вдалим, ніж 2018 рік, а 55% зберігали на це надію. Тільки 1% стверджували, що все буде значно гірше, ніж у 2018-му році. Схоже, співвітчизники помилилися, але про все по порядку. "ДС" нагадує про головні політичні події року, що минає.
ЄС і НАТО Конституції
7 лютого Верховна Рада 334 голосами внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі і НАТО. У листопаді 2018 року Верховна Рада вже голосувала за зміни в Основному законі, але це було лише попереднє рішення.
Фактично, зміни Конституції стало однією з головних внутрішньополітичних перемог президента Петра Порошенка і одночасно його "лебединою піснею". Справа в тому, що проголосувати проти не могла жодна фракція Верховної Ради крім відверто проросійського "Оппоблока" і окремих позафракційних депутатів - любителів "старшого брата".
Зробивши такий крок, Україна взяла приклад з Грузії, яка давно закріпила євроатлантичні устремління в Основному законі, і одночасно убезпечила себе від зміни зовнішньополітичного курсу держави, який міг би відбутися при новому керівництві держави. Останнє навряд чи збере 300 голосів для "вирізування" НАТО та ЄС Конституції, до того ж таку ініціативу не підтримають виборці, стабільна підтримка європейського курсу серед яких сягає понад 50%.
Вибори раз, два вибори
Найважливішою подією року для України стали вибори президента. Перший тур виборів відбувся 31 березня, другий - 21 квітня. Практично через місяць, 20 травня, вступив на посаду обраний українцями президент Володимир Зеленський. Саме від цієї дати слід відраховувати його президентський термін, неповні сім місяців якого вже ознаменувався гучними ініціативами різного ступеню популізму та зв'язку з реальністю. Післявиборча життя вже значною мірою розійшлася з обіцянками, даними переможцем президентських виборів з показником 73%.
Наприклад, знижувати тарифи ніхто поки не збирається - у Зеленського чудово розуміли, що це неможливо. Застопорилося і "справедлива відплата", спрямоване в основному проти функціонерів колишньої влади, серед яких Сергій Пашинський, Олег Гладковський, Ігор Кононенко та інші люди з оточення президента Порошенко. Останнього Зе-команда назвала винуватцем мало не всіх бід, що сталися з українцями за попередніх п'ять років, от тільки потенціал звинувачення попередника вже майже вичерпано, а показати відчутні результати, за винятком обмінів полоненими, у нового президента не виходить.
Не встигнувши отямитися від перших змін, країна вирушила на парламентські вибори 21 липня, в результаті яких українці підтвердили кредит довіри президенту, проголосувавши за його політсилу "Слуга народу", пізніше яка сформувала в парламенті монобольшінство з 254 нардепів.
Протримався моноліт недовго - його практично відразу почали зсередини роздирати протиріччя між різними групами впливу, в результаті чого вже виключили з фракції трьох нардепів. Не назвеш зразково-одноголосними і голосування "слуг", які постійно привертають союзників з інших парламентських груп натомість власних нардепів переважно з групи Ігоря Коломойського, які не бажають голосувати за подаються їх же колегами законопроекти.
Провал медреформи
Згідно з прийнятим парламентом закнодательству і затвердженим Моз планами, медична реформа в 2019 році повинна була охопити вторинний рівень медобслуговування, тобто діагностику і роботи вузьких спеціалістів.
П'ять видів рентгена, мамографія, УЗД, операції одного дня, лабораторні дослідження - це дещиця з 54 діагностичних і лікувальних послуг, які повинні були стати безкоштовними для українців з 1 липня цього року за програмою "Безкоштовна діагностика".
Для пацієнтів це означало б, що не потрібно буде приносити шприци, вату і рукавички, а пацієнти отримували електронні рецепти та напрямки. Медкарти також мали оформлятися на комп'ютерах і вноситься в єдину базу даних. У свій час Великобританії для впровадження подібної моделі знадобилося більше трьох років і значна сума фунтів стерлінгів. Україна вирішила впроваджувати безкоштовну діагностику по-своєму - дешево і швидко, але задум провалився - не вистачило ні коштів, виділених Нацслужбе здоров'я на програму, ні часу на точні розрахунки вартості послуг.
Що стосується реформи вторинного рівня медобслуговування, то причина її провалу схожа з попереднім пунктом - брак грошей і часу на підготовку процесу. До речі, на майбутній рік, в якому нібито все-таки почнеться фінансування вторинного рівня по-новому, знову заклали недостатньо, за словами чиновників Моз, грошей. Як в такому разі буде рухатися реформа далі -поки незрозуміло.
Вищий антикорупційний суд запрацював
Створення Вищого антикорупційного суду, якого так чекали західні партнери України, розтяглося до осені 2019 року, хоча ще у квітні на посади суддів ВАКС призначили 38 претендентів, які повинні були приступити до роботи до середини літа.
По судовій реформі, Вищий антикорупційний суд є спеціалізованим судом в системі судоустрою України, якому підвідомчі справи за звинуваченням у корупції топових чиновників. Закон "Про Вищу антикорупційному суді" набув чинності 14 червня 2018 року, сам суд повинні були сформувати до 19 червня 2019 року.
Тим не менш, ВАС заробив лише 5 вересня, і йому почали передавати справи, віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро (стаття 216 КПК: злочини, вчинені нардепами, міністрами, суддями, вищими чиновниками тощо). Суттєво зменшив навантаження на ВАКС Конституційний суд, який визнав не відповідним Конституції Закон про незаконне збагачення і обнуливши таким чином сотні справ проти корупціонерів.
Порядок передачі справ нардепи врегулювали окремим Законом, який убезпечив суддів нової структури від "лавини" справ, що не належать до последственности НАБУ і расследовавшихся Нацполицией, Генпрокуратурою і СБУ. За майже чотири місяці роботи суд почав розглядати кілька десятків гучних корупційних справ, але жодна з них поки навіть не наблизилася до завершення.
"Голодний пайок" від МВФ
Хоч Україна і зуміла виконати одну з головних вимог Міжнародного валютного фонду - запустити Вищий антикорупційний суд, траншу від головного кредитора Україна в 2019 році так і не дочекалася.
Перший транш за програмою stand-by у розмірі 1,4 млрд доларів Україна отримала в кінці 2018 року, другий був запланований на травень, а третій - на жовтень 2019 року. Всього планувалося отримати від МВФ 3,9 млрд доларів.
Вся справа в тому, що влада сфокусувалася на популізмі з-за подвійних виборів восени і не виконала низку ключових рекомендацій Фонду, серед яких лібералізація цін на газ, введення ринку землі і гарантії неповернення націоналізованих банків колишнім власникам, що стосувалося у першу чергу "Привату" Ігоря Коломойського. Хоча парламент і розглядає багатостраждальний земельний закон, а група "слуг" внесла на розгляд так званий "Закон про Приваті", ймовірність їх прийняття найближчим часом залишається досить невисокою. Відповідно, траншу найближчим часом Україні не бачити, як своїх вух.
