Жадібність перемагає. Чому українські євробонди так подобаються закордонним інвесторам
Україна випустила облігації на 1,25 млрд, номіновані в євро під рекордно низький для таких євробондів відсоток – 4,375% річних. Чому вирішили займати саме в цій валюті і завдяки яким факторам вдалося домогтися кращих умов випуску?
Покупці розрахуються за єврооблігації 27 січня, і з цього дня вони будуть в обігу рівно 10 років. В уряді похвалилися, що попит на цінні папери нової емісії досягав 7 млрд євро від 350 інвесторів зі всього світу. "ДС" зʼясувала причини такої черги за українським боргом і що це означає для України.
Для початку нагадаємо, що Мінфін значно активніше випускає облігації, номіновані у гривні, в рамках стратегії зміни структури держборгу. За минулий рік вдалося залучити під ці цінні папери понад $4 млрд. В результаті наша країна наростила борг у гривні, ритмічно розплачуючись за валютними позиками.
Однак Мінфін хоч і рідше, але розміщує облігації, номіновані в іноземній валюті (що і означає приставка "євро"). Це може бути виправдано з різних причин. Зокрема, можна скористатися залученими коштами для створення доданої вартості або просто здешевити кредитний портфель, якщо ставка за новими позиками менше, ніж відсоток по кредитах, узятим раніше. Подивимося, як у нас в останні роки було з випуском державних валютних паперів та ставками.
В 2014-2016 роках Україна щорічно розміщувала пʼятирічні доларові єврооблігації. Ставки були дуже низькими (до 2%) у звʼязку з мінімальним ризиком для інвесторів, але це не показник, оскільки США в знак підтримки тоді гарантували наші боргові папери. Нарешті у вересні 2017 р. Україна вже без допомоги Вашингтона розмістила єврооблігації на $3 млрд під 7,375% річних з 15-річним терміном погашення. У жовтні 2018 р. Мінфін продав пʼяти — і десятирічні бонди сумарно на $2 млрд під 9 9,75% річних відповідно. Останні додатково розмістили на $350 млн ще в березні 2019 р. А в червні вперше за 15 років Україна продала облігації в європейській валюті на суму 1 млрд євро під 6,75% річних.
Як бачимо, в останній рік намітився тренд на зменшення прибутковості українських валютних облігацій, іншими словами, ціна запозичень для нас падає. Особливо якщо порівнювати розміщення в європейській валюті.
Україна випустила боргові папери саме в євро з більш вигідними для себе умовами з кількох причин.
Зараз вдалий час для таких позик: державні облігації в Євросоюзі, зокрема суверенні бонди Німеччини, торгуються з негативною прибутковістю, а тому інвестори шукають кращих можливостей готові приймати ризики і, відповідно, змушені втихомирювати свої апетити (на відсотковий дохід за облігаціями).
"Облікова ставка Центробанку ЄС становить 0%, і багато європейських країн випустили свої облігації з негативною ставкою. Сьогодні є попит на ризик, багато індекси на світових ринках на максимумі. Заслуга Мінфіну в тому, що він вчасно зміг вийти з пропозицією, але нам є куди рухатися: країни, подібні до нашої, залучають під значно нижчі відсотки", — пояснив у коментарі "ДС" президент іг "Універ" Тарас Козак.
Зіграв і фактор покращення глобальних очікувань. Здавалося б, більш дорогий позику з семирічних паперів в червні (під 7% річних) у порівнянні з більш дешевим по 10-річних облігаціях зараз (під 4%) — це аномалія, адже зазвичай чим довше чекати погашення, тим більший відсоток за ризики. Але одне з пояснень полягає в тому, що за півроку у інвесторів додалося ризиковості у звʼязку з найкращими сподіваннями щодо світової економіки. Влітку посилювалася торгова війна між США і Китаєм, вважалося, що ось-ось світ може увійти в кризу. "І попит на ризик був невеликий. Те, що тоді ми розмістилися під 7%, вже було непогано навіть для не таких довгих паперів. Зараз ситуація покращилася", — констатував Тарас Козак.
Серед інших причин підвищеного попиту на боргові цінні папери України — формування уряду, який, всупереч побоюванням, задекларувало співпрацю з МВФ, і осіннє підвищення авторитетними міжнародними агентствами кредитного рейтингу нашої країни.
Є ще один фактор, чому Україна почала активніше розміщувати єврооблігації, — треба думати про майбутнє. Вартість запозичень знижується, якщо інвестори можуть прогнозувати дохідність за державними цінними паперами. А орієнтир для них — залежність процентних ставок за вже випущеними бондами від терміну їх обігу. Якщо це відобразити графічно, вийде так звана крива прибутковості, яку Мінфін зараз вибудовує за паперів в євро і доларових запозичень. Проблема в тому, що вона зараз дуже коротка: що стосується позик в європейській валюті, то перша точка в системі координат, нагадаємо, була поставлена тільки в червні, друга — зараз.
