Засуха і ціни. Чого чекають аграрії від 2020 року

2019 р. видався не самим дощовим, скоріше навіть посушливим. Досить згадати, як у Києві весь червень палило сонце, а єдиний дощ випав лише в останній день місяця. І так було у більшості регіонів України: сухе літо, осінь без дощів, а тепер і зима без снігу. Рекорд середньорічної температури був перевищений на 2,5 °C.
Зрозуміло, що це дуже погано для озимих культур: якщо грунт не насичена вологою належною мірою, вони просто не зможуть вирости. А насичуватися вона якраз і повинна була восени і взимку. Тому не дивно, що прогноз погоди на 2020-й українських аграріїв турбує більше, ніж ціни на світових ринках.

"2019-й був надзвичайним в плані погодних умов. У всі місяці, крім липня, середньомісячна температура була занадто високою для нашої країни. У тому числі лютий, березень, червень, жовтень і листопад виявилися аномально теплими", - розповіла журналістам начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. За її словами, в грудні Україна знову поставила рекорд: цей місяць нагадував початок листопада або березня.

Непередбачувані погодні умови привносять все більше ризиків в роботу АПК. Приміром, якби в червні цього року не було аномальної спеки, Україна мала б абсолютний рекорд по врожаю озимої пшениці. Однак високі температури викликали передчасне дозрівання зерна.

На думку головного агроклиматолога України, озимими культурами під урожай 2020 р. поки - але тільки поки - що нічого не загрожує, оскільки більше 50% посівів були проведені в жовтні. "Зараз ми маємо прекрасні результати по всій території України, крім Черкаської та Одеської областей, там були великі посухи, - каже Адаменко. - В цілому доля озимих культур буде залежати від того, як пройде похолодання. У той же час світові центри прогнозування погоди, які роблять довгострокові передбачення, зійшлися на тому, що у нас буде тепла зима".

На проблему спеки накладається проблема нестачі вологи. Україна у цьому році має один з найгірших рівнів зволоження грунту за останні 10 років. Це змушує виробників пристосовуватися: змінювати технології, купувати спеціалізовану техніку, впроваджувати аграрні інновації.

Приміром, якщо раніше кукурудзу в Україні сіяли з міжряддями 70 см, то зараз переходять на 50 см. міжряддя Це дає більш рівномірне розміщення рослин, швидке закриття міжрядь і збереження дефіцитної вологи. Господарства, які в 2019-му поміняли парк сівалок і перейшли на 50-сантиметровий міжряддя, отримали надбавку врожайності порівняно з традиційною технологією - від півтонни до тонни кукурудзи на гектарі.

Крім того, посуха змушує аграріїв переходити з традиційних на рідкі форми комплексних добрив. З-за нестачі вологи сухі добрива просто не спрацьовують. Те ж саме - у сфері захисту рослин. Зміни клімату призводять до необхідності зміни портфеля ЗЗР. На ринку з'являються нові препарати, що відповідають актуальним викликам, з якими стикаються аграрії.

Про те, як до роботи в аграрному сезоні після сухих осені і зими готуються в одному з найбільших агрохолдингів України, "ДС" розповів керівник департаменту агровиробничого діяльності компанії Ukrlandfarming Владислав Тютюнник.

"На даний момент важко прогнозувати 2020-й для аграріїв, зараз кінець січня, попереду ще місяць зими. Не треба забувати, як була справа в березні 2013-го: тоді всі були на старті заходів у полях, а за добу випало близько метра снігу. У будь-якому випадку потрібно готуватися до гіршого, найголовніше, при настанні фізичної стиглості грунту закрити ту вологу, яка нагромадилася за зимовий період, як на полях, так і на озимій пшениці, - пояснив експерт. - З ріпаком ситуація гірша, адже під час боронування даної культури відбуваються великі втрати рослин. При найменшій можливості виходу в поле варто провести підгодівлю азотними добривами, щоб рослини відновили вегетацію і з тим зимовим запасом вологи почали набирати вегетативну масу".

За словами глави департаменту, сівозміна холдингу Ukrlandfarming вибудовувався роками і особливих змін робити не доводиться, адже навіть деяке збільшення площ однієї з культур може "зламати" сівозміна, на відновлення якої знадобиться не один рік. За сортовим і гібридним складів, однак Ukrlandfarming не залишається в конкретному діапазоні групи стиглості, адже залежно від року різні сорти або гібриди проявляють свій потенціал по-різному. Конкретне рішення по насінню в кожному регіоні буде прийматися вже ближче до посівної.

"Що ж стосується посіву ярих культур, то особливих змін ми не плануємо. Головне - провести посів у стислі оптимальні строки для отримання дружних сходів. Особливу увагу потрібно приділити щільності. 2019 р. показав, що принцип "цього густо, і не буде пусто" для сої, соняшнику і кукурудзи в реальності призводить до зменшення врожайності, а ціни на насіння не маленькі", - констатував Владислав Тютюнник.
Закінчити все ж хочеться гарною новиною: у 2020-му ціни на зерно на світових ринках зростуть через планів мінсільгоспу РФ обмежити експорт. Аграрне відомство хоче встановити квоту в 20 млн т (пшениця, жито, ячмінь, овес і кукурудза) з 1 січня по 30 червня. Відповідну постанову уряд РФ повинно було прийняти в січні, однак його відставка може відстрочити введення обмежень.

"Ціни на чорноморську пшеницю різко зросли. Російську пшеницю з протеїном 12,5% пропонують за 228-230 $/т, тоді як ціни попиту на неї підвищилися до 225 $/т, - відзначають аналітики GrainTrade. - В Україні закупівельні ціни в порту зросли до 204-205 $/т на продовольчу пшеницю і до 198-200 $/т на фуражну, тоді як ціни пропозиції зросли до 225-226 $/т".