Що робити? Чому прем'єр Шмигаль вирішив почати рятувати промисловість з "соцопитування"
Минулої п'ятниці новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль у Верховній Раді розповів про свої плани допомогти промисловості. Депутати намагалися зрозуміти, якими новий глава Кабміну бачить перші дії уряду і що планує зробити, щоб переламати негативні тенденції в економіці. Насамперед, звичайно, мова йшла про промисловості, показала значне просідання за підсумками минулого року. Денис Шмигаль відповів, що планує три невідкладні кроки для поліпшення ситуації в промисловому секторі. Але конкретики було вкрай мало. Прем'єр просто виступив "за все хороше": в якості невідкладних заходів він назвав комунікацію з промисловцями, лобізм на світових ринках і створення відповідних умов у податковій сфері.
"ДС" розбиралася, що ж насправді запропонував Денис Шмигаль.
Крок 1. Налагодити зворотний зв'язок з реальним сектором економіки
"Отримати відповіді від промисловців, підприємців, малого та середнього бізнесу, що для них потрібно - а це близько 100 кроків, які необхідно зробити уряду та парламенту, щоб бізнес відчував себе вдома, міг спокійно робити свою роботу... Ми домовилися, що ми не робимо реформ без тих, для кого ми це робимо", - заявив прем'єр.
Тобто крісло прем'єр-міністра зайняв людина, у якого немає чіткого плану дій, і він планує почати з "соцопитування" промисловців. Можна настільки вільно розпоряджатися часом на конструювання майбутніх реформ на порозі глобальної кризи - питання швидше риторичне. Втім, промисловці готові допомогти прем'єру з пошуком відповідей.
"Якщо б ми з Денисом Шмыгалем зустрілися в коридорі, то я б йому сказав дуже коротко: проблема промисловості зараз в падінні цін і попиту. Так що для нас важливо максимально знизити собівартість. І ті наші витрати, на які впливає держава (залізничні тарифи, портові збори, акцизи), - заморозити до виходу з кризи. Тобто знизити або хоча б просто не чіпати, - сказав "ДС" голова асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков. - Якщо їх підвищувати задля наповнення казни, це призведе до зворотного ефекту: продасться менше продукції, менше отримає і "Укрзалізниця", і порти, і бюджет. Тобто поки що промисловість не покаже за шість місяців стабільне зростання, підвищувати тарифи природних монополій не можна".
Інші заходи підтримки, за словами Каленкова, - захист виробників на внутрішньому ринку, переговори з ЄС і США, щоб припинили обмежувати експорт української металопродукції, скорочення ренти на природні ресурси - потрібно домогтися вето на закон №1210 (який президент ще не підписав). А головне - потрібно зростання внутрішніх інвестицій, в тому числі державних, у власну промисловість і інфраструктурні проекти.
Втім, є підозра, що Шмигаль все-таки дещо знає про те, що саме потрібно вітчизняного реального сектору. У своєму виступі перед Верховною Радою він сказав: "На сьогодні ми побачили тільки зміцнення гривні, яке вдарило по промисловості, але ніяк не позначилося на добробуті українців".
Доводиться сподіватися на краще, на те, що новий прем'єр просто підстраховується: хоче отримати в руки список дій за підписами капітанів українського бізнесу. Потім в разі чого простіше буде виправдовуватися, мовляв, ми робили те, що піде на благо нашим дорогоцінним платникам податків.
Крок 2. Працювати на зовнішніх ринках, розвивати експортний потенціал
"Сьогодні Україна чи не єдина країна в світі, яка не займається лобізмом наших промисловців і аграріїв на міжнародних ринках - вони самі шукають для себе збут", - зазначає глава уряду.
Це вже трохи конкретніше. Тільки в описаної проблеми є давно відпрацьований багатьма країнами світу спосіб вирішення. Але словосполучення "експортно-кредитне агентство" так і не прозвучало. А адже це саме те, про що вже 27 років говорять українські промисловці та аграрії: створити, нарешті, єдину структуру, яка буде допомагати вітчизняним виробникам (особливо середнім і малим) виходити на світові ринки. Тут хороший приклад - виноробство. В Україні маса невеликих виробників відмінного вина, але з цього напою за кордоном дуже високий поріг входження на ринок. Одне тільки участь у європейських галузевих виставках вимагає десятків тисяч доларів - таких бюджетів на маркетинг у невеликих українських виноробів немає. І це саме те, що могло б зробити для них держава.
Експортно-кредитні агентства (ЕКА) існують у більш ніж сотні країн світу і стали стандартним інструментом підтримки та розвитку зовнішньої торгівлі. В Україні таке агентство формально є, але не працює. У 2016 р. Рада прийняла Закон "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів/послуг українського походження...", в якій прямо сказано про необхідність створення ЕКА, з докладним описом функцій. За планом українське ЕКА повинно було почати роботу в 2017-му, але тоді на нього не знайшли грошей. Нарешті, 7 лютого 2018-го уряд прийняв постанову про виконання закону і повноцінний запуск ЕКА, а Мінфін виділив на це 200 млн грн. Був призначений в. о. голови правління ЗАТ "ЕКА" (Ігор Пульвас), він зареєстрував юрособа і відкрив рахунки для зарахування виділених урядом коштів. І - все.
У Мінекономрозвитку тоді повідомляли, що агентство буде займатися страхуванням, перестрахуванням і наданням гарантій за договорами, що забезпечує розвиток експорту. Воно також буде брати участь у виконанні програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами та надавати консультації експортерам.
Але... не вийшло. "На сьогодні експортно-кредитне агентство має 200 млн грн, штат людей і ні одного клієнта. Я хочу, щоб воно було дієвим, але агентство по своїй суті з тим законодавством, яке є, не може працювати. Тому що не може надавати ці послуги, - заявляв в листопаді 2019-го заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка. - Якщо в наступному році ми зможемо модифікувати ЕКА із змінами в законодавство, з нормальним діалогом між цим агентством і реальними виробниками, яким потрібно це агентство, тоді я подам запит до бюджету щодо збільшення цих засобів. До цього я вважаю це абсолютною ідіотизмом".
Перешкодою для повноцінної роботи ЕКА виявився той же закон, по якому воно було створено. У ньому передбачено перелік кодів продукції, яку буде підтримувати ЕКА: машинобудування, літакобудування, кораблебудування та будівельні послуги. Але Мінекономрозвитку резонно заявляє, що діяльність ЕКА повинна поширюватися на всі групи товарів. Тому профільне відомство не дозволяє українському ЕКА видавати гарантії експортерам.
Ситуація дурна, так що прем'єру варто було б не вигадувати велосипед у справі стимулювання експорту, а розібратися з агентством, яке існує, але не працює.
Крок 3. Створення відповідних умов з точки зору і податків, і зайнятості для бізнесу
"Це загальні фрази сьогодні, але третій крок випливає з першого - те, що ми почуємо від промисловців і підприємців, так і будемо працювати, це буде невідкладно", - резюмував Шмигаль.
Нескладно передбачити, що почує новий прем'єр. Крім того, про що вище говорив Олександр Каленков, це будуть вимоги м'якої девальвації гривні, захисту прав власності, незмінності законодавства, скорочення можливостей для силовиків впливати на бізнес, проведення приватизації, спрощення регуляторних процедур і упорядкування законодавства.
А ще - реформи в сфері освіти, оскільки одна з ключових проблем сьогоднішнього українського бізнесу - кадрова. Варто згадати і про відтік робочої сили внаслідок трудової міграції, та диспропорції зарплат в Україні та сусідніх європейських країнах. Таким чином, перед Шмыгалем вимальовується комплексна проблема, в основі якої - низький рівень розвитку української економіки. Одне з головних рішень - підйом промисловості. І правильне питання - як це зробити - вже поставлено. Тільки зможе відповісти на нього людина, зайняв прем'єрське крісло в пожежному порядку, не маючи чіткої антикризової програми?
