Транзитний Воробей. Як білоруський олігарх "захоплює" Україну
Все починалося з вугілля
Не так давно "ДС" писала про дивну милість Мінекономрозвитку РФ до білоруського бізнесменові Миколі Горобцю - його компанія NT Marine несподівано отримала квоти на поставку майже 50% всього вугілля, що купується Україною у Росії (близько 500 тис. тонн вугілля різних марок).
Нагадаємо, що українські компанії не можуть вільно купувати російські енергоносії: з 1 червня 2019 р. поставка з вугілля та нафтопродуктів на територію України з РФ дозволяється лише на підставі дозволів (квот), які видаються Мінекономрозвитку РФ.
Як писала "ДС", компанія NT Marine зареєстрована в Естонії, її формальний власник - Олексій Чулец. У NT Marine є російська "дочка" - "Юларус", яка займається торгівлею паливом. Однак джерела в РФ і Білорусі називають реальним власником NT Marine великого білоруського бізнесмена Миколи Горобця. Саме в його інтересах компанія займається перевезенням нафти і вугілля в Україну. Причому на пільгових умовах: Російська залізниця (РЖД) на українському напрямку, виконує заявки на перевезення вугілля в основному тільки компанії NT Marine.
В цьому ж сегменті працює інша, більш відома компанія Миколи Горобця, - "Інтерсервіс". Це найбільший приватний нафтотрейдер в Білорусі, який, можна сказати, спеціалізується на поставках великих обсягів палива в Україну. За даними російських ЗМІ, "Інтерсервіс" був посередником у "транзитної" схемою в 2016 р. під час введеного Кремлем ембарго на постачання дизельного палива в Україну.
Однак у грудні в поле зору ЗМІ потрапила ще одна транспортна компанія Миколи Горобця - "БелКазТранс Україна".
Судячи з заяв українських експедиторів і російських вантажовідправників, ця компанія, діючи при безпосередній підтримці високопоставлених посадових осіб в РФ, де-факто монополізує ринок перевезень російського вугілля в Україну і Європу.
Безпосереднім приводом для того, щоб ЗМІ звернули увагу на проблему, став лист гендиректора Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) Віктора Берестенко на адресу Російської асоціації експедиторських і логістичних організацій. (АМЕУ об'єднує понад 150 транспортно-експедиторських організацій, на яких припадає 50% українського імпорту і експорту і понад 70% транзиту.)
Українські експедитори скаржаться, що Центр фірмового транспортного обслуговування ВАТ "Російські залізниці" просто відхиляє заявки вантажовідправників на перевезення вугілля, наступного на адресу європейських одержувачів, транзитом через територію України. Це відбувається в тих випадках, якщо експедитором не є компанія "БелКазТранс Україна".
Тут важливо розуміти: йдеться не просто про недружні дії РФ проти України. Від неприкритого лобіювання інтересів "БелКазТранс Україна" страждають і російські вантажовідправники, які звикли використовувати свої відпрацьовані транспортні схеми, і українські компанії.
Все виглядає так, немов хтось високопоставлений в російському Кабміні реалізує схему збагачення, в якій Микола Воробей - головний виконавець.
Виходить, що РЖД погоджується працювати на українському напрямку з компанією "БелКазТранс Україна", у якої поки немає договору з "Укрзалізницею" - і з-за цього транзит зупиняється. По суті, Воробей діє за принципом: "або я везу, або вантажі взагалі нікуди не їдуть".
У Росії інтереси білоруського бізнесмена захищає явно хтось дуже впливовий. За інформацією РБК, проблеми при поставці вугілля через Україну до Словаччини та Угорщини виникли у холдингу Evraz бізнесменів Романа Абрамовича і Олександра Абрамова - а ці хлопці вміють відстоювати свої інтереси. Однак тут і вони нічого не змогли зробити крім того, що звернулися зі скаргою в РЖД, стверджуючи, що у них зриваються контракти на постачання вугілля європейським споживачам - а це загрожує штрафними санкціями.
У Білорусі те ж саме: з жовтня цього року мінська компанія "БелКазТранс" стала єдиним експедитором вугілля по території Білорусі. Тільки у наших північних сусідів конкуренції в ж/д перевезення особливої немає, всі частки ринку поділяються на адміністративно вищому рівні, і ніхто публічно не обурюється, як це можливо в Україні. З ким в Мінську ділиться прибутком сам Воробей, можна лише здогадуватися.
Цифри по Україні, що призводить АМЕУ, такі: обсяг транзиту російського вугілля через територію нашої країни - від 7 до 10 млн т в рік (600-800 тис. т в місяць). Цифри по Білорусі (за даними Белстата) за 2018 р.: з Росії надійшло 1,3 млн т, з Казахстану - 374,9 тис. т. В Євросоюз з Білорусі доставлено 265,4 тис. т (з них в Польщу 261,9 тис. т). Решті вугілля надійшов в Україну. Разом - близько 1,7 млн т транзиту в 2018-му, даних за 2019-й поки немає.
Хто такий Микола Горобець?
Уродженець України і громадянин Білорусі, 55-річний Микола Воробей входить в топ-20 найуспішніших і найвпливовіших білоруських бізнесменів. Його активи розподілені в різних сферах, переважають ж логістика, транспорт і фінанси. Місцеві джерела бізнесмена пов'язують зі старшим сином білоруського президента Віктором Лукашенко.
Воробей давно займається торгівлею нафтопродуктами, переважно працюючи з українським ринком. В Україні добре відома його білоруська компанія "Нефтебитумный завод". По-перше, вона була помічена в сірих схемах з поставками мазуту, нафти і вакуумного газойлю з Росії. По-друге, Нефтебитумный завод в листопаді минулого року опинився серед п'яти претендентів на придбання контрольного пакету (78,28%) у держкомпанії "Центренерго" (власник Трипільської, Вуглегірської та Зміївської ТЕС). Аукціон, що проводився ФДМ України, був призначений на 13 грудня, а торги повинні були стартувати з $220 млн. Але в підсумку спочатку "Нефтебитумный завод" не був допущений до участі в аукціоні з причини невідповідності підданою документації українському законодавству, а потім були скасовані і самі торги.
На початку 2019-го "Нефтебитумный завод" подав документи на придбання іншого активу в Україні - 50% і більше частки в компанії "Прикарпатзахідтранс", що експлуатує українську ділянку (1,1 тис. км) нафтопродуктопроводу " Самара-Західний напрямок. Продавцем виступила швейцарська компанія International Trading Partners, що належить громадянину Німеччини Анатолію Шефферу, якого ЗМІ пов'язують з оточенням Віктора Медведчука. В кінці березня 2019 р. АМКУ дозволив білоруському підприємству придбати 51%-у частку в "Прикарпартзападтранс".
При чому тут Медведчук?
За інформацією російського агентства РБК, Микола Воробей полягає в ділових стосунках з українським проросійським політиком Віктором Медведчуком. От тільки суть цих відносин не зовсім зрозуміла. Зате зрозуміло, що саме їх пов'язувало з самого початку: той самий трубопровід "Прикарпатзахідтранс" - адже його в Україні наполегливо асоціюють з Медведуком, про що писала і "ДС", та інші видання.
Є підозри, що Віктор Медведчук цьому році продав "Прикарпартзападтранс" Горобцю Миколі тільки для відводу очей, а насправді зберіг над нею свій контроль. А в якості подяки за послугу звів білоруського бізнесмена з "потрібними людьми" в уряді РФ - тими самими, які роздають квоти на експорт енергоресурсів. У вересні 2019 р. Віктор Медведчук отримав в якості гонорару 2,3 млн грн від білоруського "Абсолютбанка" - а він, власне, і належить Горобцю.
І незабаром після цього Микола Воробей став постачальником російського вугілля в Україну. Є ймовірність, що Медведчук нарівні з ким-то в РФ (імовірно з керівництва Мінекономрозвитку) реалізує схему, головною дійовою особою якої є Воробей.
Про це ж білоруському Naviny.by заявив гендиректор АМЕУ Віктор Берестенко. За його інформацією, на рівні вищих посадових осіб є домовленість з організації транзитних перевезень через Миколи Горобця і його партнера Віктора Медведчука. "Монопольний контроль транзитних перевезень енергоресурсів з Російської Федерації отримав кум Володимира Путіна. Основна ідея цієї схеми - це політичний інструмент впливу на партнерів у Європі, залежних від цього енергоресурсу. Вони можуть використовувати його для шантажу і провокацій", - впевнений Віктор Берестенко.
Поки складається враження, що Воробей до останнього експлуатував "Прикарпатзахідтранс" на пару з Медведчуком. У Медведчука, до речі, протягом 2018 і 2019 рр. було кілька зустрічей з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Після цього з'явилася новина про те, що Микола Воробей планує завантажити трубу "Прикарпатзападтранса" "безмитним" паливом з Мозирського НПЗ. У вересні 2019 р. труба дійсно запустилася в тестовому режимі. "Пробний" ресурс, за даними "Європейської правди", поставила "дочка" "Білоруської нафтової компанії" - "БНК Україна", а в Україні всі 8500 тонн пального без додаткових мит викупила компанія ОККО Віталія Антонова.
