Просто перестати брати кредити. Чому Україна не зможе розпрощатися з МВФ при Зеленському

Спасибі, далі ми самі

12 червня Україна отримала перший транш за новою кредитною лінією від Міжнародного валютного фонду в розмірі $2,1 млрд із загальної суми в $5 млрд, передбаченої 18-місячною програмою підтримки України. Гроші від МВФ на цей раз призначені для підтримки платіжного балансу, а також державного бюджету в період економічної кризи, посиленої епідемією коронавірусу.

А вже 15 червня міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі програми "Свобода слова" прокоментував перспективи подальшого співробітництва України з МВФ, але в заголовках деяких ЗМІ його слова прозвучали як сміливий прогноз: до 2023 р. Україна може відмовитися від кредитів МВФ.

Це не перша подібна заява - відмова від співпраці з МВФ через достатнього зміцнення української економіки прогнозувала в листопаді минулого року тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова. Вона заявляла, що її амбітний план - домогтися завершення кредитування від МВФ до 2023 р. Про намір відмовитися від програм МВФ ще в 2017 р. говорив її попередник, міністр фінансів Олександр Данилюк, він відводив на досягнення цієї цілі два роки.

"ДС" вирішила опитати експертів і з'ясувати, чи справді українська влада так швидко просувають країну до фінансового благополуччя, що через якихось 2,5 року зможуть завершити більш ніж 25-річну історію співпраці з МВФ.

Дві великі різниці

Засновник і президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак уточнив, що Сергій Марченко насправді сказав не про повне завершення співпраці України з МВФ, а лише про те, що до 2023 р. Україні вже можуть не знадобитися кредити для фінансування саме державного бюджету. А це - велика різниця. Він пояснив, що МВФ дуже рідко виділяє гроші державам саме для бюджетних потреб - зазвичай кошти отримує центробанк країни-реципієнта, щоб стабілізувати платіжний баланс і підтримати курс національної валюти. "А це - зовсім інше: ці гроші не можна використовувати на пенсії, оскільки вони лежать в золотовалютних резервах і зменшують силу атак на національну валюту", - сказав він. За словами Козака, винятки, коли гроші направлялися в бюджет України, були в 2015 р. і зараз.

Райдужні плани

Тому плани повністю відмовитися від кредитів МВФ, якщо такі ще будуть в Мінфіні, відкладаються на більш пізній термін. За словами Сергія Марченка, відмова від фінансування бюджету за рахунок позик МВФ передбачає розроблена стратегія Міністерства фінансів до 2023 р. Досягнуто це буде за рахунок детінізації економіки, збільшення доходів, більшої ефективності витрат, а також завдяки підвищенню кредитних рейтингів України.

До речі, як раз 12 червня агентство Moody's підвищило кредитний рейтинг України з рівня "Саа1" до "B3", прогноз - "стабільний", тобто подальшого поліпшення поки що не очікується. Рейтинг був підвищений завдяки новій кредитній програмі МВФ на $5 млрд, і в Moody's вважають, що ця програма вирішує проблему короткострокового фінансування України і, ймовірно, допоможе закріпити прогрес у реформах, досягнутий в останні роки.

Однак що до інших факторів, на які сподівається міністр фінансів, то тут поки що прогресу не спостерігається. Наприклад, законопроект про "нульове" декларування, яке дозволить обкладати додатковими податками українців, поки тільки готується для подачі у Верховну Раду. А інша гучна ініціатива про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) усіма (крім ФОП I групи) хоч і прийнято законодавчо, але ще не заробило і невідомо, який ефект дасть - в експертному співтоваристві висловлювалися скептичні прогнози з приводу вигоди для бюджету від цієї новації.

Рано радіти

На думку Тараса Козака, для повної відмови від кредитування з боку МВФ Україні ще доведеться виконати чимало "домашньої роботи", зокрема, в першу чергу - забезпечити верховенство права, реформувати правоохоронні органи, провести приватизацію, побороти корупцію на митниці і в податковій. "Тільки тоді можна буде сказати, що гроші МВФ нам вже будуть не потрібні", - сказав він.

Про необхідність проведення реформ, що дозволило б відмовитися від залучення кредитів МВФ, говорить і Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів компанії Dragon Capital. А без них зробити це до 2023 р. - шанси невеликі. "Це стало було б можливим, якщо б ми швидко виконали програму. Провели б реформи", - зазначив він.

Борги наші тяжкі

Реформи дозволили б економіці бути більш стійкою, а українській владі - більш спокійними перед необхідністю обслуговувати значний зовнішній борг, який і був одним з факторів необхідності залучення кредитів МВФ. За даними Мінфіну, зовнішній борг України станом на 30 квітня цього року становить майже 2 трлн грн (це без урахування гарантованого державою боргу). При цьому щорічні виплати за зовнішнім боргом вельми значні: у поточному році Україна повинна спрямувати на його погашення 486,7 млрд грн, в 2021 р. - 363,5 млрд грн, у 2022-2023 рр. - по 232 млрд грн. Але підкреслимо, що ці дані є попередніми і не враховує сум, які наша влада напевно ще візьме в борг за відповідні періоди.

Однак на думку експерта Бориса Кушнірука, без грошей МВФ майбутнє України поки здається досить проблематичним. Він пояснив, що сама модель української економіки продукує постійні кризи бюджету. "У нас - сировинна економіка, і вона надзвичайно залежить від ситуації на зовнішніх сировинних ринках: коли ціни на сировину зростають - у нас зростають надходження валюти, підвищується інвестиційна привабливість, збільшується надходження до бюджету. Коли відбувається обвал на сировинних ринках - у нас все валиться і з бюджетом - знову проблеми. І у нас такі цикли були вже кілька разів. На жаль, поки економіка не стане ефективною з точки зору структури, поки в ній не зросте частка промислового виробництва, частка переробки, цієї мети (звільнення залежно від МВФ. - ред.) буде важко досягти незалежно від того, хто прийде у владу. Навіть якщо прийде нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц, він нічого не зможе зробити", - сказав він.

На думку Кушнірука, виправити це становище за кілька років навряд чи вдасться: "Адже ми гнобили структуру економіки протягом всіх років незалежності в силу некомпетентності, відсутності досвіду і розуміння, корупції і т. д.".

Експерт вважає, що українській владі потрібно змінити саму філософію ставлення до боргів, особливо на державному рівні - держава повинна відійти від політики значних дефіцитів. "Якщо ти проводиш відповідальну бюджетну політику, ти повинен виходити з того ж, що роблять сім'ї пересічних громадян, - вони споживають тільки те, що заробили, а не нарощують борги. Висновок - треба скорочувати витрати. Але з-за того, що наша економіка мала у відношенні до чисельності населення, мало доданої вартості, на найнеобхідніші витрати, пов'язані з пенсійним забезпеченням, з витратами на безпеку і функціонування держави - недостатньо навіть тих грошей, що ми збираємо", - сказав він.

Втім, тут варто зазначити, що сучасні держави, в тому числі на Заході, намагаються проводити антициклічну політику: тобто підвищувати витрати і знижувати податки під час кризи і діяти навпаки під час підйому. В тій чи іншій мірі накачування економки ліквідністю поки що дозволяє пом'якшувати кризові наслідки. Однак, судячи за планами міністра фінансів (збільшення доходів бюджету в кризу і оптимізація витрат), у нас інша політика. А значить, гроші МВФ Україні потрібні знову і знову.