Прогодуємося самі. Як влаштована внутрішня торгівля агропродукцией в країні (ІНФОГРАФІКА)
Ми звикли до того, що Україна - крупний експортер сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. Звикли настільки, що часом не беремо в розрахунок внутрішній ринок. А адже він в принципі має для нас бути на першому місці. До того ж епідемія Covid-19 і пов'язане з нею закриття кордонів показали, що навіть самої щедрою на хліб країні світу не варто забувати про свою продовольчу безпеку.
Перше питання, що виникає при аналізі внутрішнього ринку, - скільки і якої їжі взагалі споживають українці? Держстат дає цілком конкретні цифри - вони приведені в інфографіці.
Через підприємства роздрібної торгівлі України за 2018 р. пройшло продовольчих товарів на 668,4 млрд грн. При цьому, якщо виходити з даних по оптовому товарообігу, в цьому обсязі частка власних українських продуктів - 77,2%. Що, до речі, досить високий показник: у сусідній Білорусі, наприклад, менше 50% власних продуктів харчування. Тобто при крайній необхідності можна буде закрити імпортні 23% за рахунок перенаправлення експортних потоків на внутрішній ринок.
"Практично неможливо оцінити, яку частку продуктів населення купує на ринках. По-перше, крім легальних ринків, є ще маса стихійних. По-друге, і на легальних облік зазвичай ведеться суто формально і не відображає реальності, - сказав "ДС" аналітик відділу маркетингу однієї з торгових мереж Володимир Мірошниченко. - По-третє, відсоток продуктів, що купуються на ринку, дуже сильно залежить від величини населеного пункту. Він може варіюватися від 20% у Києві до 85-90% в якомусь районному центрі. Єдине, що можна сказати більш-менш точно: за нашими оцінками, 80% продаваних на ринках продуктів - українського походження".
За даними Держстату, у 2017-му споживачі на продукти харчування витратили 233,2 млрд грн - 38,8% від усіх витрат. У 2018-му видатки на харчування збільшилися до 43,3% - практично до 290 млрд грн (даних за 2019-й ще немає). Виручка рітейлерів від продажу продуктів рік до року зросла в 2018 р. на 56,5 млрд грн. Для порівняння: обсяг продажу непродовольчих товарів збільшився на 26,6 млрд грн.
У топ-5 найпопулярніших в українців продуктів входять: кондитерські вироби, молочні продукти, м'ясо птиці, ковбаса і сало, пиво.
Що стосується того, які агровиробники більше орієнтуються на внутрішній ринок, а які воліють працювати на експорт, то загальна закономірність така: чим крупніше агрокомпанія, тим більше вона орієнтована на роботу на зовнішніх ринках і тим менше її цікавить ринок України. Дрібний фермер орієнтується на ринок свого району, максимум області, середня агропідприємство працює по всій країні.
Про те, як розподіляються зусилля між зовнішнім і внутрішнім ринком, нам розповіли в компанії Ukrlandfarming. "Кукурудза, пшениця, соя, ріпак - наша експортно орієнтована продукція, 70% врожаю цих культур реалізується на зовнішньому ринку, такі ж тенденції будуть зберігатися і в наступних сезонах, оскільки продукція ULF відповідає високим міжнародним стандартам якості. У тому числі нами прийнятий ряд заходів для дотримання Регламенту ЄС №396/2005 про перегляд встановлених максимально дозволених рівнів залишків пестицидів при вирощуванні зернових і олійних культур, врожаю 2020 року 30% цих культур йдуть на виробництво комбікорму на заводах ULF, якість комбікорму - це запорука якості яєць і яєчного порошку агрохолдингу Avangardco, який також експортують в тому числі в ЄС, - сказала в коментарі для "ДС" директор компанії "Трейд Агро" Групи компаній "Укрлендфармінг" Олеся Калінчук. - Що стосується соняшнику: за обсягом виробництва цієї культури і соняшникової олії Україна є безперечним лідером, і 20 млн т на рік - потужність переробки насіння на заводах, розташованих на території України. Тому ми 100% своїх реалізуємо насіння безпосередньо в Україні для підтримки вітчизняного виробника. Хоча і маємо запити від імпортерів в Євросоюзі".
І інші великі агрохолдинги, при всій своїй орієнтованості на експорт, не обходять увагою внутрішній ринок України. Правда, вони воліють не розкривати інформацію про те, яка частина виробленої ними продукції залишається всередині країни. Тому чітку відповідь на питання, хто ж здебільшого наповнює внутрішній ринок - приватні виробники, фермери або великі агропідприємства, сьогодні дати проблематично.
