Пригоди гривні - 2019. Чому українська валюта стала найбільш швидкозростаючою у світі

Ще навесні численні експерти прогнозували девальвацію української грошової одиниці до 28-30 гривні за долар під завісу 2019-го, однак у підсумку, до середини грудня, гривня, згідно з рейтингом Bloomberg, стала найбільш швидкозростаючою валютою в світі, зміцнившись по відношенню до "американцеві" на 19% з початку року. Ще показовіша, що бюджет на поточний рік був зверстаний виходячи з космічного на даний момент курсу 29,4 грн/$. А, приміром, міжнародне рейтингове агентство Fitch трохи більше року тому передбачило падіння гривні до 30,7 за долар. Чому так помилилися? Або хто-то всіх обдурив? "ДС" оцінила ситуацію на валютному ринку за 2019-й.

Великий перелом

Почнемо з того, що в цьому році була переламана тенденція останніх років, коли гривня навесні-влітку традиційно міцніла, а восени і під самий кінець року слабшала до 27, а то і 28 грн/$. Це пояснювалося насамперед сезонними факторами в нашій сировинній економіці: навесні аграрії міняють валюту під посівну, до літа потрібно менше імпортувати енергоносіїв, зате восени - вийми та поклади долари-євро за газ за спотовими цінами на німецькому хабі, вугілля і нафтопродукти.

Джерело: НБУ

Однак у 2019 р. енергетичний фактор ослаб: по-перше, газ на європейському ринку в рази подешевшав, по-друге, "Нафтогаз" встиг частково закупитися ще влітку за найнижчими цінами (на гроші від розміщених облігацій). Втім, цього було б недостатньо для підйому гривні - найбільшого з 2014 р.

Джерело: НБУ

Щоб краще розібратися, потрібно відстежити основні валютні потоки.

Новий джерело валюти

Курс визначається співвідношенням попиту і пропозиції валюти на ринку. Значить треба подивитися на платіжний баланс - звіт про зовнішньоекономічні операції резидентів з нерезидентами, у якому відображаються валютні потоки, що прийшли в країну і суми, перераховані за кордон. Тут основне - зовнішньоторговельна діяльність, міжнародні перекази, що інвестиції і пов'язані з ними доходи, позики. За найсвіжішими даними НБУ за січень-листопад, зовнішня торгівля (товарами і послугами) у нас ще більше, ніж зазвичай, йде в мінус (-$10 942), що, на щастя, компенсується надходженнями від трудових мігрантів ($11 718). З інвестиціями все складніше: прямі вливання від іноземців (з метою контролю над підприємствами) склали всього $2,5 млрд, зате портфельні (з метою безпосереднього отримання доходу через купівлю цінних паперів) - майже $5 млрд., А доходів від інвестицій в Україні нерезиденти отримують значно більше, ніж українці за кордоном - негативний баланс -7 250. Втім, якщо врахувати всі статті, то завдяки позикам загальний рахунок платіжного балансу за перші дев'ять місяців року, що минає зводиться з профіцитом $2,7 млрд, тобто потік валюти в країну дійсно, більше ніж за кордон.

Однак для розуміння, за рахунок чого зміцнюється гривня, нам потрібно не просто дивитися, де були найбільші надходження, а виявити джерела додаткового доходу. Для цього порівняємо дані за січень -листопад 2019-го з аналогічним періодом минулого року. Спрощений вид платіжного балансу (найважливіші статті) показано в таблиці.

Основні статті платіжного балансу в січні-листопаді 2018 і 2019 роках, млн $*

Стаття

 *Коричневим виділені статті поточного рахунку, синім - фінансового. Знак "-" у статтях фінансового рахунку ставитися, щоб підкреслити зобов'язання, і насправді означає приплив валюти в країну

Джерело: НБУ

Як бачимо, надходження і відтік валюти по більшості статей платіжного балансу за січень-листопад 2019 і 2020 рр. більш-менш однакова. Але істотний приріст майже в $1,3 млрд маємо по статті "Оплата праці", тобто перерахуваннями заробітчан, та ще великі додаткові вливання за борговими цінними паперами, особливо в секторі держуправління. Якщо з першим джерелом валюти все понятого, то другий слід розглянути докладніше.

Справа в тому, що Міністерство фінансів почало активно брати в борг у гривнях і насамперед у нерезидентів. Нагадаємо, що нас цікавить додаткові потоки валюти в Україну як фактор зміцнення нацвалюти. Так, іноземці міняють на нашому ринку долари (або євро), щоб вже за гривню придбати державні цінні папери. А все тому, що Мінфін у рамках нової стратегії управління держборгом вирішив перекредитовуватися за допомогою нерезидентів, залучаючи їх вкладати в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) під високі ставки (на початку року цінні папери розміщувалися під 19% річних, в кінці - під 12,4%). І дійсно обсяги розміщення ОВДП за рік різко зросли. За даними НБУ, 3 січня 2019 р. вартість цих цінних паперів Мінфіну, утримуваних нерезидентами, оцінювалася всього в 6 млрд грн в еквіваленті (майже всі вони були номіновані у гривні), до кінця листопада у власності іноземців були вже ОВДП на суму 104,5 млрд грн., а станом на 28 грудня - на 117,7 млрд грн (папери на 116 млрд грн з них номіновані у гривні). Таким чином, за підсумками року вдалося залучити під ці цінні папери понад $4 млрд. Це один із головних чинників зміцнення гривні в 2019-м.

ОВДП у власності нерезидентів на кінець 2019 р., млрд грн

Джерело: НБУ

Продати валюту

Що ще може сильно вплинути на пропозицію валюти - так це очікування людей, громадян України. Втім, на готівковому ринку, як не дивно, без сильних змін. Попит на валюту серед населення був протягом року відносно рівномірним: то купівля превалювала над продажем, то навпаки (по більшій частині в межах десятків тисяч доларів на місяць), чистий продаж склала $176,8 млн. У порівнянні з минулим роком зросли загальні обсяги цих операцій (тепер в місяць стабільно і продають, і купують понад $1 млрд в еквіваленті), однак різниця між сумами купівлі та продажу навіть зменшилася.

Готівковий валютний ринок в 2019 р., млрд $

Зате на безготівковому ринку, який в рази емче, клієнти банків продавали істотно більше валюти, ніж купували.

Безготівковий валютний ринок в 2019 р., млрд $

Джерело: НБУ

А що ж Нацбанк?

Але це не вся історія. У НБУ є інструменти для згладжування перекосів на ринку: він може просто викупити "зайву" валюту (через інтервенції та аукціони), випустивши під цю справу гривні. Подивимося, чи так це було насправді.

*Чиста купівля: купівля валюти мінус продаж

Джерело: НБУ

Як бачимо, у першому півріччі Нацбанк викуповував мінімум валюти - сумарно $1,4 млрд (в еквіваленті). Але якщо узяти період за 11 місяців, по якому ми розглядали платіжний баланс, то чиста купівля регулятором становить вже $5. Нарешті в грудні апетити НБУ різко зросли - і він викупив майже $3 млрд (правда, не всі з ринку). В цілому за рік чистий викуп склав $7,9 млрд.

Незважаючи на це, з початку 2019 р. міжнародні резерви НБУ збільшилися ненабагато - трохи більше ніж на $1 млрд станом на 1 грудня.

Міжнародні резерви НБУ в 2019 р., млрд $ в еквіваленті

Джерело: НБУ

Куди поділися інші мільярди? Справа в тому, що Нацбанк постійно задіяний у погашення державних боргів. Зокрема, він розплачується з МВФ (у цьому році близько $2 млрд), продає Мінфіну (минаючи ринок) валюту для виплат утримувачам єврооблігацій.

Варто відзначити, регулятор на те і регулятор, що може змінювати грошову (гривневу) базу в країні, і в цьому році вона зросла незначно.

З цього випливає, що до грудня дії НБУ були недостатніми, щоб зменшити ефект від додаткове пропозиції валюти на українському ринку - і гривня пішла вгору. Це дало привід для критики. Адже в ситуації зміцнення нацвалюти особливо страждають експортери, які отримують дохід на зовнішніх ринках в доларах, а після обміну на гривні тепер мають меншою кількістю грошей на підтримку і розвиток виробництва (частково цим пояснюється спад в промисловості останніх місяців, а також скорочення надходжень до бюджету від митниці і податкової). Також знецінюються і валютні доходи заробітчан. Правда, плюси теж є: імпорт для українського споживача майже не дорожчає, а загальний рівень цін зростає найнижчими темпами з 2014 року - лише близько 5% в річному вимірі. Оскільки таргетування інфляції і є основною метою НБУ, він не може викуповувати валюти на ринку як завгодно багато - виникне надмірно пропозицію гривні, що підштовхне ціни вгору.

Але показовим став грудень, особливо останній тиждень торгів: як вже докладно писала "ДС", НБУ викупив в рази більше валюти, ніж зазвичай - і гривня відреагувала падінням, буквально за два дні ослабнувши з 23,3 до 25 грн/$ (в обмінниках). Таким чином, НБУ показав, що може сильно впливати на курс. Втім, як виявилось, навіть такі великі обсяги викупу валюти не так сильно збивають курс гривні: в останній день року долар на готівковому ринку продавався вже за 24,3 грн.

Яка ж доля гривні в цьому році? Звичайно, це буде залежати від фундаментальних факторів - таких як баланс експорту/імпорту, перекази заробітчан, прямі інвестиції, а якщо дивитися ще глибше - то і політичних, на яких ми зупинятися зараз не будемо. Важливо, що потоки валюти за зазначеними вище статтями більш-менш прогнозовані. Але при цьому головними діючими "особами" на ринку залишаться Мінфін і НБУ. Відомо, що перший продовжить випуск гривневих ОВДП (вже складено графік продажів на три місяці 2020 р.), а значить є привід очікувати нового укріплення гривні (втім, воно вже триває з 31 грудня і в перший тиждень нового року). Але багато чого буде залежати і від дій Нацбанку - чи продовжить він політику поміркованих інтервенцій або почне реально "пилососити" український валютний ринок, куди, як і раніше будуть текти спекулятивні іноземні капітали. Поки що можна обережно прогнозувати: у перші місяці сталого обвалу гривні не відбудеться.