Дороге "примирення". На скільки українцям доведеться розщедритися на пенсії жителям ОРДЛО
Питання пенсій
26 листопада у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2083-д, який повинен врегулювати питання про виплату пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, вони зможуть отримувати пенсії без довідки вимушено переміщеного особи (ВПЛ). Про це повідомив голова комітету ВР з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубинець.
"Під час виїзного засідання комітету з прав людини у Донецькій і Луганській областях центральною темою обговорення була виплата пенсій. Ситуація, коли більше половини зареєстрованих на підконтрольних територіях пенсіонерів не можуть отримати чесно зароблену пенсію, ненормальна, — заявив Лубинець. — А факти численних смертей літніх людей на пунктах пропуску жахають і обурюють! Потрібні негайні зміни! І тому разом з колегами став автором законопроекту 2083-д, який покликаний відновити конституційне право українських громадян на пенсійне забезпечення".
Даний проект закону передбачає такі новації:
– надання людям, які жили на тимчасово окупованих територіях і не могли сплачувати страхові внески, права докупити стаж без застосування санкцій;
– у разі втрати документів надання можливості розраховувати пенсію на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб;
– скасування обов'язкової реєстрації пенсіонерів як ВПЛ для отримання пенсій;
– виплата заборгованості по пенсіях без строку давності (зараз діє ліміт — три роки).
"В результаті ми повернемося до практики всіх цивілізованих країн, де громадян не дискримінують тільки тому, що вони потрапили в епіцентр конфлікту і стали його жертвами. Дуже розраховую на розуміння та підтримку народних депутатів без різниці політичних поглядів, бо захист законних прав громадян має бути нашим спільним завданням", — підкреслив Лубинець.
Цей законопроект підтримав радник секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу Сергій Сивохо. "60% людей, що перетинають лінію розмежування, — це пенсіонери. Вони живуть у постійній боротьбі за виплати і документи. Так не повинно бути! 700 тис. пенсіонерів на непідконтрольної території не можуть реалізувати своє конституційне право на пенсію. Це ненормально!" — написав Сивохо на своїй сторінці в Facebook.
Нагадаємо, що в 2016 р., коли активні бойові дії на сході країни здебільшого припинилися, а лінія фронту стабілізувалася, Україна прийняла рішення про більш жорсткі правила отримання пенсій для переселенців. Тоді ставилося завдання уникнути зловживань. Для цього видача грошей здійснювалася через рахунки і мережу Ощадбанку з використанням системи верифікації через електронні пенсійні посвідчення. Також пенсіонери втрачали свої виплати, якщо більше двох місяців були відсутні на територіях, підконтрольних Україні.
Після цього на підконтрольних територіях з'явилося таке явище, як "пенсійний туризм", коли пенсіонер регулярно їздить через український КПП і повертається назад в ОРДЛО. Але така практика призвела до хаосу в статистиці: багато жителів окупованої частини Донбасу приїжджали на підконтрольну Україні територію, ставали на облік як вимушених переселенців, отримували пенсію, і матеріальну допомогу, після чого поверталися додому на територію сепаратистів. І знову приїжджали тільки для проходження верифікації, не пройшовши яку людина втратить право на пенсію.
Не так давно міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда заявляла, що офіційний Київ поки не в змозі виплачувати пенсії на окупованій території, так як не може проводити там законні дії.
Тепер представлений в Раду законопроект ставить нові питання: як буде реалізована нова система пенсійних виплат? Адже повноважень в української влади на території ДНР/ЛНР поки не додалося. Наскільки взагалі справедливо виплачувати пенсії до припинення окупації? Чи Не означає такий підхід, що Київ де-факто визнає статус-кво окупованих територій? Нарешті, який обсяг коштів додатково буде потрібно виділити з бюджету на ініціативу по "пенсій для ОРДЛО" і за рахунок чого?
І, до речі, питання виплати пенсій починаючи з 2014 р. стосується не тільки територій ДНР/ЛНР, але і Криму.
Питання грошей
Трохи статистики. За оцінками авторів документа, зараз близько 500 тис. пенсіонерів, жителів ОРДЛО, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи і отримують пенсію, а ще більше 700 тис. не зареєстровані та не отримують пенсію. Мовляв, саме про них і повинен подбати новий закон.
"ДС" вже підрахувала, що до 1 січня 2020-го (коли закон має набути чинності) борг України перед пенсіонерами окупованих територій перевищить 85 млрд грн — це більше $3,5 млрд, або близько третини річного бюджету на оборону. Приблизно такі ж цифри наводить журналіст Олександр Харебін. "Думаю, що на 01.01.20 реальна сума заборгованості буде близькою до 80 млрд грн (або 3-3,3 млрд доларів США). Випустимо на них ОВДП або запакуємо активи в облігації і з їх розміщення заплатимо, як пропонує Victoria Strakhova?" — пише він на своїй сторінці в Facebook.
Автори законопроекту у пояснювальній записці до нього заявляють (не наводячи жодних цифр), що ухвалення законопроекту ніяк не вплине на видатки держбюджету, оскільки необхідна сума додаткових виплат і так закладено в бюджет Пенсійного фонду України (ПФУ). Однак тут, що називається, хтось трохи лукавить.
Пенсійний фонд традиційно дефіцитний, і в останні роки його бюджет недораховується 30% в рік. На покриття цього дефіциту щорічно спрямовується більше 10% видатків державного бюджету.
У січні 2019 р. Кабмін під керівництвом тоді ще Володимира Гройсмана ухвалив бюджет Пенсійного фонду України на поточний рік. Разом з 167,012 млрд грн з держбюджету сукупні доходи ледь перевищили очікувані витрати, склавши 398,178 млрд і 397,734 млрд грн відповідно. Чиновники тоді заявили, що коштів має вистачити на анонсовану в березні індексацію пенсій, тобто на 17-40%-ве підвищення пенсійних виплат для 8 млн українських пенсіонерів. Але вже в травні заступник голови правління фонду Євген Капінус заявив про дефіцит ПФУ на 2019 р. у розмірі 30 млрд грн. Він згадав, правда, що це менше, ніж у попередні роки і система пенсійного забезпечення стабілізується. Але навряд чи цю прискорить стабілізацію "навішування" на ПФУ додаткових 85 млрд грн за законопроектом №2083-д.
Тим більше що в держбюджеті-2020 вже закладено 172,5 млрд грн на фінансування виплат пенсій та ще 806 млн грн у вигляді доплати пенсіонерам старше 80 років.
Якщо законопроект буде прийнятий, влада в черговий раз постане перед питанням: де взяти гроші? Адже 85 млрд грн – це приблизно 24% готівкових грошей в обігу і 6,4% всієї грошової маси. Звідки взяти їх в один момент неможливо.
Запозичити у інших статей витрат таку суму – означає приректи їх на катастрофічне недофінансування. Отримати від приватизації або продажу землі, продажу концесій — так це ще не завтра все буде. Залишається "надрукувати".
Але в останньому випадку "включиться" значна інфляція. При одноразовому вкидання такої грошової маси в економіку, за оцінками наших експертів, з урахуванням мультиплікатора 30-40% інфляції гарантовано. Якщо вкидати поетапно (за три роки, скажімо), то буде менший, але все одно дуже відчутний інфляційний ефект — до 10-15%.
Також розробникам законопроекту №2083-д, напевно, варто було б враховувати, що території, де платяться пенсії, повинні відраховувати податки і туди, звідки ці пенсії платяться. Інакше кажучи, зібрані в ОРДЛО і в Криму податки повинні надходити до Києва.
Втім, є логічне пояснення тому, чому зараз взагалі з'явився законопроект №2083-д. Це просто спроба показати добру волю Києва напередодні саміту "нормандської четвірки" 9 грудня. Тобто насправді "скребти по засіках", збираючи потрібну суму на виплати, можливо, і не доведеться.