Півкроку вперед. Що наворожила Рада з "антиколомойским" законом
30 березня парламент прийняв у першому читанні законопроект, який був одним з основних вимог МВФ для подальшого фінансування української економіки. Це був новий №2571-д, зареєстрований у парламенті фактично в день голосування.
Цей закон має врегулювати розбіжності між колишніми власниками банків, оголошених неплатоспроможними, і державою. Його вже встигли охрестити "антиколомойским", оскільки він в першу чергу він має остаточно поставити крапку в домаганнях колишній власників Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова на повернення їм банку, який був націоналізований в 2016 р.
Виступаючи на позачерговому засіданні парламенту, президент Володимир Зеленський оголосив депутатам, що Україні дуже важливо отримати фінансування від МВФ, а для цього потрібно прийняти вищевказаний закон, а також закон про ринок землі. "Я вас дуже прошу підтримати ці законопроекти. Від вас залежить, чи буде фінансова підтримка нашій економіці", - сказав Зеленський.
Президент закликав проголосувати кожного депутата, зазначивши, що важливий кожен голос. "У мене багато питань до цієї ситуації. Але я дуже прошу вас підтримати ці законопроекти (включаючи і закон про ринок землі. - ред.). Вони дуже важливі", - сказав Зеленський.
За включення до порядку денного "антиколомойского" закону і закону про ринок землі проголосували 276 депутатів.
Під час виступів перед голосуванням депутат від "Слуги народу" Ярослав Железняк підтримувати цей законопроект, щоб "не допустити дефолту".
Лідер "ЄС" Петро Порошенко також зазначив, що від прийняття цього закону залежить, чи буде оголошений дефолт: "Дефолт - це інфляція, знецінення національних грошей, це зростання безробіття, дестабілізація банківської системи. І заплатить за це все український народ, найменш захищені верстви населення. І це тільки заради того, щоб одного олігарха повернути банк. Ми будемо голосувати за цей закон".
Однак проти прийняття документа виступила лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко. На її думку, цей законопроект не про Приватбанку, він порушує статус України як правової держави. "У цьому законі йдеться, що у відповідних процесах і процедурах рішення судів не будуть дійсними. Назвіть ще хоча б одну країну, де рішення судів не будуть вважатися дійсними", - сказала вона, додавши, що запропоновані законодавчі новації перетворюють Національний банк у "державу в державі", а також порушують 11 статей Конституції і дві статті Європейської конвенції з прав людини. За словами Тимошенко, неприйняття цього закону не призведе до дефолту України. "Кредитори цього не допустять", - запевнила вона.
У підсумку за прийняття законопроекту за основу проголосувало 267 депутатів, і ще 277 депутатів - за скорочення наполовину строків подання пропозицій до законопроекту до другого читання.
Проект закону №2571-д передбачає, що визнання незаконним та скасування актів Нацбанку, якими банки визнані неплатоспроможними і були відкликані ліцензії, не повертає банки на ринок і не відновлює права їх акціонерів.
Також документ передбачає, що колишні акціонери можуть отримати збитки, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку, тільки грошима. Розмір збитків визначається вартістю акцій банку, вартість яких, у свою чергу, визначає міжнародна аудиторська фірма, що відповідає критеріям Національного банку. Вартість акцій визначається в відповідність з міжнародними стандартами оцінки.
Якщо фінансова позиція банку свідчить, що розмір його зобов'язань перевищує розмір активів, то буде вважатися, що банк не міг би працювати далі і його акції не представляють цінності для покупця. Якщо активи банку перевищують зобов'язання, це ще не буде вважатися достатнім доказом того, що його акції мали вартість.
У законопроекті є норма, яка повинна протидіяти безпідставному збагаченню власників банку. Зокрема, при оцінці вартості його акцій слід допускати, що в день врегулювання банк повинен повернути будь-яку надану Нацбанком фінансову підтримку, включаючи стабілізаційні кредити, рефінансування або інші кредити і фінансова позиція банку повинна оцінюватися з урахуванням втрат, які він поніс з-за повернення цих коштів. Також потрібно допускати, що після дня врегулювання банк не отримував ніякої підтримки ліквідністю (крім доступу до стандартних інструментів ліквідності НБУ), поповненням капіталу, гарантіями, програмами викупу активів або іншою формою держпідтримки.
