Гроші на креатив. Чим Рада вирішила підтримати культуру і турбізнес
Парламент намагається в умовах економічної кризи диференціювати підтримку різних секторів бізнесу. Приклад такого підходу – законопроєкт про підтримку культури, креативного бізнесу та туризму
"Светопре(д)ставление"
Це виглядало чи то як зйомки фільму "Війна світів", чи то як сигнал SOS, чи то як атака НЛО. Пізно ввечері у вівторок, 12 травня, представники культурної індустрії провели масштабну акцію, запалюючи яскраві промені світла на ключових майданчиках по всій Україні. Перфоманс під назвою "Стоп культурний карантин" проходив під гаслом "Якщо нас не чують - нас побачать".
В івент-галузі України працює понад 250 тис. чоловік і через заборони масових заходів більшість із них нині залишилися без роботи.
Організатори пояснили свою акцію так: "Коли уряди інших країн рятують свої економіки шляхом підтримки населення та бізнесу, планують поетапні виходи з карантину і прогнозують можливі сценарії для індустрій, український уряд ще тільки розробляє програми подолання кризи... План майже готовий для всіх галузей, крім індустрії культури і видовищ. Акція покликана привернути увагу уряду до факту існування культурної індустрії в Україні і почати діалог з її представниками щодо можливого сценарію виходу з карантину".
І 13 травня Рада розглянула законопроєкт №3377, що спрямований на підтримку культури, креативних індустрій, туризму, малого і середнього бізнесу в умовах економічної кризи. Законопроєкт був прийнятий в першому читанні 260 голосами - з умовою, що далі у нього буде внесено низку змін.
Творці отримають пільги
Законопроєкт полегшує життя рекламним агентствам. Наприклад, вносяться зміни в діючий закон про рекламу, які виключають з нього обов'язкову вимогу про зазначення реквізитів дозвільних документів у рекламі послуг народної медицини (цілительства) на радіо. Причому ця новація пропонується на постійній основі, а не тільки на час карантину.
На радіо буде дозволена реклама послуг, що пов'язані із залученням коштів населення, інформацією про об'єкти будівництва, використанням цінних паперів та фондовому ринку - там також не потрібно буде вказувати дозвільну документацію. Скажімо прямо: не ахті підтримка.
Також до 31 грудня нинішнього року буде надаватися держсубсидія для національних ігрових, анімаційних, документальних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії, художньої та культурної значущості (авторських), телевізійних фільмів, телевізійних серіалів і фільмів-дебютів в обсязі до 100% від кошторису такого кіно. Тут вже інша проблема - у законопроєкті не міститься фінансово-економічного обґрунтування та не вказані джерела фінансування таких видатків.
Також Кабміну пропонується доручити розробити і затвердити умови надання державної субсидії на розвиток кінопроєкту, знайти кошти на субсидування 50% витрат Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на електроенергію та інші акти, які вимагають додаткового виділення коштів з бюджету.
Інші прописані в законопроєкті заходи вже не орієнтовані саме на креативників, швидше на малий і середній бізнес у цілому. Так, пропонується в Цивільному кодексі узаконити норму про те, що плата за використання нерухомого майна може бути знижена на період карантину за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна.
Ставка на туризм
За оцінкою прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, українці в цьому році витратять $5 млрд на закордонні поїздки. Нехай не все, але напевно значна частина цих грошей буде перенаправлена на внутрішній туризм. У Кабміні очікують, що внутрішній туризм відновиться після кризи швидше, ніж виїзний, і готові цьому сприяти. Більше того, зробити внутрішній туризм одним із драйверів післякризового відновлення економіки.
У людей, що сидять на карантині, подорож хоч куди-небудь - важлива складова відкладеного попиту. І як тільки карантин буде пом'якшено до ступеня відкриття кафе і ресторанів, а також міжобласного пасажирського сполучення, дуже багато вирушать у поїздки. Тобто гроші для вливання в малий і середній бізнес, що обслуговує туристів, є - вони закладені у тому самому відкладеному попиті.
Стосовно сфери туризму законопроєкт №3377 пропонує, по-перше, звільнити операції з надання туристичних послуг від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та ЄСВ, а також земельного податку і податку на нежитлову нерухомість. По-друге, скасувати туристичний збір до кінця 2020 р. По-третє, встановити податкові пільги на оплату оренди і землю державної та комунальної власності.
"Думаю, податкові пільги допоможуть представникам туристичної галузі хоч якось налагодити або відродити бізнес. Принаймні, тим, хто ще на плаву і не встиг розоритися. Звичайно, ситуація в туристичному бізнесі буде залежати від подальшого сценарію карантинних заходів, - сказала "ДС" експерт з туризму і засновник тревел-блогу Need For Travel Ольга Білінська. - Моментом істини стане ситуація в Україні в розпал туристичного сезону, тобто липень і серпень. Але вже зараз зрозуміло, що цього літа частка внутрішнього туризму в порівнянні з міжнародним значно зросте, можливо, до 100%. З одного боку, багато українців вже зараз у думках про першу поїздку в перший день скасування карантину. І так як кордони іноземних держав відкриються не так швидко, то внутрішній туризм, швидше за все, виявиться єдиною альтернативою для мандрівників".
Є небезпека того, що популярні серед українців напрямки внутрішнього туризму в цьому році опиняться перевантажені. Позбавлені можливості їхати в Туреччину, Чехію або Єгипет, наші громадяни вирушать по знайомих маршрутах. У результаті Затока, Одеса і Закарпаття можуть виявитися переповнені туристами. Від цього ціни напевно різко зростуть, тоді як якість обслуговування, навпаки, впаде. Але це песимістичний варіант. Оптимістичний ж дозволяє розраховувати, що зростання внутрішнього туризму в Україні супроводжуватися в тому числі і відкриттям (або більш ретельним комерційним опрацюванням) нових напрямків.
Чи зможе внутрішній туризм стати драйвером зростання для всієї економіки України - сказати складно. Але ось для малого і середнього бізнесу точно стане, благо майбутні літні місяці оптимальні для внутрішнього туризму. Детальніше про вплив даної законодавчої ініціативи на туристичну сферу читайте у статті "Не порушуючи кордонів. Чи чекає на Україну туристичний бум вже влітку"