У тимчасове користування. Не дешево Україна здала грузинам зі швейцарцями Херсонський порт

Стали відомі результати конкурсу на укладення концесійного договору, який проходив з 12 вересня 2019-го: визначався концесіонер належить державі Херсонського морського торговельного порту. Про результати конкурсу на своїй сторінці в Facebook повідомив особисто прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Хто отримав порт в концесію

За його словами, переможцем стала швейцарська компанія "Рисоил-Херсон". Умови, на яких вона отримала в концесію Херсонський порт, наступні: компанія зобов'язалася інвестувати в розвиток порту близько 300 млн грн; крім цього, договір передбачає ставку концесійного платежу, сума якого складе 12 млн грн одноразово і 7% від доходу порту щорічно; також компанія-концесіонер зобов'язується вкласти понад 18 млн грн у місцеву інфраструктуру. Термін дії договору - 30 років.

"Рисойл-Херсон" - консорціум компанії "Петро ойл енд кэмикалс" (Georgian Industrial Group) і RISOIL S. A. (Швейцарія). Частка грузинської групи становить 60%, швейцарської компанії - 40%. Термінали компанії працюють в порту Чорноморськ, здійснюючи перевалку зернових культур та олії. Georgian industrial Group - найбільша холдингова компанія в Грузії зі штаб-квартирою в Тбілісі. Її сфери інтересів - гірничодобувна промисловість, паливо та енергетика, інвестиції. А Risoil S. A. була зареєстрована в Женеві в 2000 р. Її основна діяльність - забезпечення логістики масла, навалювальних і генеральних вантажів в портах Чорного моря, продаж і виробництво рослинних олій, торгівля зерновими та олійними культурами в контейнерах, зберігання і переробка агропромислових продуктів. Співзасновник і директор RISOIL S. A. - бізнесмен грузинського походження Шота Хаджишвили.

Що отримає Україна

Це, по суті, перший концесіонер в Україні, тому дана угода піднімає багато питань. Наприклад, він зобов'язався інвестувати в розвиток порту близько 300 млн грн за 30 років, протягом яких порт буде в його розпорядженні. Багато це чи мало? Не продешевило чи держава? Чи, може, навпаки, здати в концесію все одно вигідніше, ніж зберігати поточне положення справ?

"Тут вигода держави залучення вантажопотоків у Херсонський порт. Це не одномоментні доходи, які держава отримує від того, що компанія-концесіонер використовує цей порт. Компанія зобов'язана інвестувати в цей порт, розвивати інфраструктуру, що сприяє залученню нових вантажопотоків, - пояснив "ДС" директор програми "Інфраструктура майбутнього" аналітичного центру "Український інститут майбутнього", екс-заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер. - Відповідно, збільшуються портові збори, зростають доходи "Укрзалізниці", інших компаній. Тому не треба вузько дивитися на ті доходи, які називаються "концесійні платежі".

Дійсно, у результаті активізації портового бізнесу в Херсоні різко зростає обсяг зібраних податків, будуть створені нові робочі місця в цьому не самому економічно благополучному регіоні, так і в цілому Херсонщина стане більш привабливої для інвесторів.

До того ж в даному випадку складно визначити, чи багато, чи мало отримає держава у вигляді концесійних платежів. Просто не з чим порівнювати - це перша угода такого роду. І одна з її завдань - як раз визначити кордон між вигідністю і невигідністю подібних контрактів.

"Ситуація в нашій країні, м'яко кажучи, не ідеальна для залучення зовнішніх інвесторів. Особливо якщо врахувати, що це був перший "дорослий" концесійний конкурс. Наша країна довго до нього готувалася, намагалася використовувати інші об'єкти та з іншими цілями, і я радий, що перший об'єкт - саме цей, а не порт "Південний", наприклад", - також зазначив Володимир Шульмейстер.

Навіщо віддавати порт в концесію

Українські морські порти, частина яких планують передати в концесію, - дуже привабливі інвестиційні об'єкти, приватизація яких, однак, вкрай утруднена. У минулому році морські порти вперше за 10 років рекордно збільшили перевалку вантажів. Її обсяг подолав позначку в 150 млн т.

Однак конкретно у Херсонського порту справи йдуть погано. У нього є серйозні обмеження, насамперед пов'язані з глибинами. До того ж цей порт завжди був націлений на перевалку вантажів, що надходять зі східних регіонів. В результаті спаду вантажообігу Херсонський порт більше не вважається стратегічним, і саме тому він потрапив у перший перелік об'єктів, що передаються в концесію.

До того, як на початку жовтня минулого року Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроект №1046 про концесії, ці питання регулювалися чотирма різними законами, що суперечать один одному, що не дозволяло державі отримувати значну частку доходу від розпорядження своїм майном. І ось тепер - результат, перша угода, укладена в рамках нового закону.

Коли закон готувався, концесійний проект в порту Херсон розглядався в якості пілотного. Передбачалося, що він дозволить залучити інвестиції у розмірі близько 1,37 млрд грн та збільшити надходження до бюджетів різних рівнів до 14,3 млрд грн за весь період дії договору концесії, в тому числі надходжень від концесійних платежів - до 2,8 млрд грн. Такі цифри називали в Мінінфраструктури. Передбачалося, що сума обов'язкових інвестицій у перші п'ять років складе $8,2 млн з перспективою їх збільшення до $25,8 млн. Тоді ж заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк розповідав журналістам, що концесійними проектами ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" та ДП "Херсонський морський торговельний порт" зацікавилися 46 компаній, у тому числі 11 іноземних.

Однак, схоже, райдужні цифри прямих доходів від концесії - це швидше були хотілки міністерських чиновників, які не витримали перевірки суворою реальністю першої концесійної угоди.