Дешева нафта та коронавірус. Коли долар буде по 30 грн

З початку року йде ще тільки третій місяць, а світова економіка вже встигла продемонструвати два вражаючих обвалу. Перший - через спалах захворювання коронавірусом, спершу в Китаї, а потім і по всьому світу. Тоді світові ринки разом втратили $5 трлн, а яким буде підсумкове падіння, передбачити не береться ніхто.

Другою "пташкою" чорного кольору стало обвалення цін на нафту з-за того, що країни ОПЕК не змогли домовитися про збереження угоди про обмеження її видобутку. Після чого Саудівська Аравія вирішила покарати Росію і стала демпінгувати.

Результат, втім, вдарив по всьому світу: американські фондові індекси впали слідом за азіатськими і європейськими, довелося навіть призупиняти торги, щоб не впасти до рівня світової фінансової кризи 2008-2009 рр.

Індекси провідних світових бірж до 10 березня 2020 р.

Джерело: finviz.com

Причиною обвалу стало навіть не стільки те, що країни - експортери нафти не зуміли домовитися про продовження зазначеної угоди, як те, що здешевлення нафти як стратегічної сировини наклалося на триваючий негативний ефект від поширення коронавіруса. У антилідерів падіння виявилися акції нафтових компаній: папери Occidental Petroleum впали на 43%, ConocoPhillips - на 30%, Exxon Mobile просіли на 8,9%, Chevron - на 10,6%, Baker Hughes - на 15%. Потім посипалися російські нафтовики: за перші дві години торгів на Московській біржі 10 березня капіталізація найбільших російських нафтових компаній скоротилася на 1,6 трлн руб.

Загалом, незрозуміло, чому тут потрібно запасатися: попкорном або сухарями. Для економіки України, що відбувається має і плюси, і мінуси, ось тільки підвести баланс непросто.

Гривня втрачає

Українські експортери і промисловці нарешті дочекалися ослаблення нацвалюти. Падіння курсу гривні до долара почалося в перший же робочий день цього тижня. НБУ, втім, тут же кинувся рятувати становище, продавши $150 млн.

Проте вже очевидно, що повернення до "гривні за 23" не буде, і питання тільки в тому, наскільки сильною стане девальвація. Втім, у Нацбанку стверджують, що нічого незвичайного не відбувається.

"Говорити про курсових страждання експортерів, як мені здається, вже запізніло, так як з початку року курс змінився з 23 до 25 грн/$ і продовжує девальвацію, тобто вже долар виріс на 10%. Зараз на перший план виходить не курсова конкурентоспроможність, а пошук ринків збуту в принципі і економія витрат (як і кожна криза), - сказав "ДС" економіст, координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов. - НБУ не тримає обмінний курс. Як бачимо, він коливається відповідно до балансу попиту і пропозиції, і абсолютно зрозуміло, що викуплені в минулому році на піку зміцнення $7,9 млрд частково будуть використані для згладжування коливань на валютному ринку".

На думку експерта, до нинішніх потрясінь Україна підійшла в кращому стані, ніж до кризи 1998-го: дефіцит держфінансів в останні роки близько 2% ВВП, сукупний платіжний баланс профицитен. А ось одна з найбільших проблем - те, що ми прямо в середині періоду пікових виплат за держборгом.

"Традиційно відкриті сировинні економіки відчувають на собі одні з найсильніших ударів світової фінансової кризи. В цілому, звичайно, у таких економіках буде тренд на ослаблення національних валют. Але він буде залежати від того, наскільки в хорошому стані держфінанси і рушать слідом за нафтою вниз настільки сильно котирування основного українського експорту", - резюмував Млинців.

Якщо від зміцнення гривні страждають промисловці і експортери, від ослаблення - імпортери. А також населення: людям доводиться більше платити за імпортні товари дорожчими стають і поїздки за кордон, обтяжливішими - будь-які витрати, номинируемые в іноземній валюті.

З іншого боку, звільнені від "гніту" завищеного курсу гривні аграрії і промисловці будуть готові підвищувати зарплати своїм співробітникам (робочих рук не вистачає), але поки НБУ захоплено "спалює" валютні резерви, намагаючись не допустити ослаблення нацвалюти і тим самим добиваючи експортерів, які, безсумнівно, сильно постраждали через ревальвацію.

Тим не менше багато експерти налаштовані оптимістично.

"Якщо дивитися з урахуванням фундаментальних економічних причин, то гривня має стабілізуватися в коридорі 27-28 грн/$. У разі посилення глобальної кризи ми побачимо гривню в коридорі 28-30 грн/$, - говорить фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Ми знову можемо побачити бурхливе зростання економіки в цій ситуації: при низькому рівні інфляції українська економіка рости не може. Але позитивний ефект девальвації можливий при чіткої і зрозумілої політики уряду і Нацбанку".

Експортери без виручки

Просідання сировинних ринків неминуче позначиться і на вітчизняних промисловців, насамперед на гірничо-металургійному комплексі (ГМК) і машинобудуванні. Тут цифр можливих втрат виручки поки немає, оскільки спрацьовує часовий лаг: ще діють колишні контракти, а по яким цінам і на які обсяги будуть укладатися нові, поки ніхто не може сказати.

Все залежить від того, як довго ще триватиме загальносвітова паніка через Covid-19 і коли почнуть відновлюватися глобальні ланцюжка поставок в промисловості. Поки ж можна орієнтуватися на цифри зниження основних сировинних ринків: сьогодні ми маємо падіння на 3-10% на метали і кілька більш значне на продукцію хімічної промисловості.

Легка промисловість України, орієнтована більше на внутрішній ринок, постраждає менше: її підтримає скорочення імпорту з Китаю і ослаблення гривні.

Здешевлення гривні та падіння цін на енергоносії, на паливо підтримають також і ГМК, машинобудування, але всіх проблем не вирішать. Тут потрібні інші заходи, про які ми вже писали.

Туризм і перевізники в зневірі

Туристичні компанії впадають в депресію, а слідом за ними і всі перевізники пасажирів. Та й як може бути інакше, якщо повідомлення з найбільш популярних маршрутах закривається, а люди вважають за краще відсидітися вдома і масово скасовують плани поїздок.

"Італія, Іспанія - це основні туристичні напрямки у Європі. Але тепер Італія взагалі закрита, в Іспанії теж спалах, так і по всій Європі не залишилося жодної країни, де немає коронавіруса. Вже і на Кіпрі є, а він найдовше тримався, - сказав у коментарі "ДС" менеджер туроператора Dream Voyage Володимир Даниленко. - Так що люди масово відмовляються від запланованих поїздок. Відмовляються і від Туреччини - там війна, і від Єгипту - просто бояться їхати кудись і взагалі будувати плани. У нас по клієнтам провал прагне до 90% всього за два місяці".

Проблеми з ОВДП

Сьогодні в руках іноземних інвесторів знаходиться великий портфель українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад $4 млрд. Криза підштовхує іноземців виводити капітали з країн, що означає високий ризик розпродажу українських ОВДП з подальшою купівлею на виручені гривні доларів на міжбанку.

Схоже, цей процес вже почався - саме він спровокував зростання безготівкового курсу долара до 25,02 грн/$ у п'ятницю, 6 березня. Щоб утримати гривню, НБУ доведеться розпродавати свої золотовалютні резерви. Але якщо іноземні власники ОВДП впадуть у паніку, курс гривні все одно впаде.

У свою чергу, із-за економічної негоди в Україні впала вартість ВВП-варантів (державних деривативів) - на 9,2%. За підсумками понеділка ВВП-варанти коштували близько 81,8% номіналу, хоча минулий тиждень вони завершували на позначці 90%, а ще два тижні тому за них давали 107,5% номіналу.

А єврооблігації з погашенням у 2020 р. тепер котируються за ставкою близько 4,9% річних, 2021 - 5,7%, 2022 - 6%, 2023 - 6,9% і в 2025 - 7,3% річних. Єврооблігації в євро, випущені в січні нинішнього року терміном на 10 років під 4,375% річних і котировавшиеся в середині лютого по 101% номіналу і по 90% 6 березня, 9 березня опускалися в ціні до 80% від номіналу, хоча до кінця дня їх котирування зросли до 82%.

У нас дуже люблять говорити про те, що будь-який масштабний криза - це не тільки проблеми, але і нові можливості. Однак ними потрібно ще вміти скористатися.