Жадібне ланка. Хто в торговельній мережі накрутив ціни на продукти
Завели справу
Як повідомив на своїй сторінці у Facebook керівник Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) Олексій Хмельницький, на регіональному рівні відкрито справу проти постачальників (оптовиків) продуктів харчування і найбільших мереж продовольчих магазинів столиці з-за подорожчання продуктів харчування.
Сам головний офіс АМКУ про подібному розслідуванні станом на кінець дня 27 березня так нічого і не повідомив - воно буде відкрито чи ні. На відправлений "ДС" запит прес-служба АМКУ не відповіла. Єдине, про що головний офіс АМКУ заявив ще 24 березня - це зажадав від ритейлерів оперативно надавати повну інформацію про закупівельних і роздрібних цінах на продукти харчування.
Олексій Хмельницький повідомив, що приводом для втручання АМКУ стало істотне подорожчання товарів в останні дні, і моніторинг показав, що ціни на певні продукти і засоби індивідуального захисту піднімалися синхронно в різних торгових мережах. "Це може свідчити про антиконкурентном поведінці учасників ринку - як постачальників, так і роздрібної торгівлі, або ж обох сегментів одночасно", - сказав він.
Відділення АМКУ вже тиждень перевіряє вартість товарів і зажадало від торгових мереж надати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни, а від постачальників - про відпускних цінах, щоб встановити, на якому етапі і хто саме спровокував підвищення цін", а також вжити'відповідні рішення".
Хто під підозрою
За словами Олексія Хмельницького, на сьогодні справу відкрито стосовно торговельних мереж NOVUS, "Ашан", METRO Cash&Carry Ukraine, "Сільпо", BILLA, "АТБ-Маркет", VARUS, "ЕКО-маркет", "Велика Кишеня", "Велмарт", а також компаній-постачальників: ТОВ "Світ овочів", ТОВ "Гала Фудз", ТОВ "Саркара-Груп", ТОВ "Овочевий край", ТОВ "Август-Кий", ТОВ "Агроінвест-Логістик", ТОВ "Агро-Овен", ТОВ "Брокінтерком", ТОВ "Перспектива", ТОВ "Зовнішторгресурс", ТОВ "Агробізнесвектор", ПП "Інтер овочі", ТОВ "Аттуаль", ТОВ "Елітпрайм", ТОВ "Авега-2018".
В чому причина
Керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вважає, що подорожчання продуктів були об'єктивні і суб'єктивні причини.
Серед перших - закриття ринків, які забезпечували продаж 40% продукції, внаслідок чого пропозиція товарів скоротилося, а попит зріс, що й спричинило подорожчання.
Друга причина - девальвація гривні. А у випадку з хлібом на неї наклалося і підвищення цін на зерно на світових ринках за останній тиждень на 7%.
Також у числі об'єктивних причин можна назвати збільшення попиту на деякі продукти, такі як лимони та часник, які українці (і не тільки українці) кинулися активно купувати з метою підвищення імунітету.
У випадку ж з гречкою, зазначив Олексій Дорошенко, ще два тижні тому оптові постачальники відзначали зростання цін на поставки цього продукту з Росії на 15%, а з початку цього тижня РФ взагалі зупинила експорт круп.
А суб'єктивна причина, на думку експерта, це те, що компанії в умовах скорочення пропозиції товарів і підвищеного попиту вирішили заробити. При цьому такі учасники ринку були як серед торговельних мереж, так і серед постачальників і виробників. "В кожному сегменті опинилися компанії, які вирішили цим скористатися", - сказав він.
При цьому Дорошенко вважає, що сьогодні саме торговельні мережі дали старт процесу подорожчання. "Якби не заява найбільшої торгової мережі, то всі інші робили це обережно, тихенько, ледь-ледь", - сказав він.
Заяви торговельних мереж про те, що вони змушені йти на поводу у постачальників, на думку Дорошенка, не відповідають дійсності. "Тому що жоден постачальник ніколи не зможе "викрутити руки" ні однієї торговельної мережі", - запевнив він і додав, що товарні запаси у торгових мереж, як правило, зовсім невеликі - на три-шість днів, оскільки зберігання продуктів в більшому обсязі веде до додаткових витрат.
Експерт пояснив, що у всіх без виключення договори між постачальниками і торговими мережами прописується, що постачальник має право підвищити ціни двічі в рік, попередити торговельну мережу за місяць до цього і зробити це він може тільки з її згоди. "Якщо постачальник підніме ціни в односторонньому порядку без згоди мережі, то мережа не стане повертати гроші за товарні залишки, а забере їх собі у вигляді штрафів. У торговельних мереж більше ринкової сили. Так було завжди. Увійти постачальнику торговельну мережу довго і дорого, і ніхто звідти просто так іти не хоче", - сказав він.
В свою чергу, економічний експерт Борис Кушнірук пояснив логіку всіх учасників ланцюжка - виробників, постачальників і торгових мереж: як тільки з'являються фактори, що провокують підвищення цін на продукцію, той, у кого є партія цієї продукції, буде продавати її виходячи з нового цінового показника, не дивлячись на ціну, за якою він її купив.
"Ви ж не станете вимагати від населення, щоб воно сьогодні продавав долари за тим курсом, за яким вона їх купила. Якщо зараз власників товару змушувати продавати його за тією ціною, за якою вони його купили, це буде означати, що на ті гроші, які вони виручать, вони зможуть купити вже менше товару. Адже кожен хоче, щоб вартість грошей була не менше, ніж на момент купівлі товару", - пояснив Кушнірук.
Коли чекати ефекту
Станіслав Коптилін, старший юрист українського офісу компанії Peterka&Partners, зазначив, що при розгляді цієї справи теротделение АМКУ буде з'ясовувати причини, які спричинили за собою підвищення цін: серед іншого буде досліджено весь ланцюжок руху товарів від виробника (імпортера) до його дистриб'ютора (оптовика) та мережі роздрібної торгівлі. "Метою даного дослідження буде встановлення ланки ланцюжка руху товару, на якій виникла передумова підвищення ціни, адже причиною цього, наприклад, може бути встановлення одним або кількома учасниками ринку умов або прийняття домовленостей, які є за своєю суттю антиконкурентними узгодженими діями і призводять до економічно необгрунтованого підвищення цін", - сказав він.
За словами Олександра Бондарчука, керуючого партнера ADS Legal Group, в тому, що справа не відкрив сам АМКУ, його територіального відділення, немає нічого дивного. "Київське теротделение АМКУ діє в рамках своїх повноважень і, швидше за все, відкрило справу, базуючись на тій доказової бази, яку воно має на це час. Раніше саме теротделение зазначало, що воно проводить щоденний моніторинг цін на продукти харчування та лікарські засоби в роздрібних мережах Києва і тому відкрило справу проти торгових мереж, які функціонують саме в Києві", - сказав він.
Разом з тим Олександр Бондарчук зазначив, що АМКУ не виконує роль цінового регулятора - в нашій країні цим займається Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке також могло б підключитися до цієї ситуації і почати з'ясовувати, чому сталося таке підвищення цін на значущі для населення товари.
АМКУ розглядає той чи інший випадок підвищення цін тільки з погляду порушення законодавства про захист економічної конкуренції: відомство має визначити - чи було в діях суб'єкта господарювання порушення правил добросовісної конкуренції або факт змови з іншими учасниками ринку (внаслідок чого ціна піднялася) або ж зловживання монопольним становищем, яке призвело до завищення ціни на той чи інший товар. "У нашому випадку виявлення необґрунтованого завищення ціни не обов'язково буде означати порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки кожен з учасників ринку не володіє монопольним становищем у Києві", - сказав Олександр Бондарчук.
У свою чергу, Олександр Третьяков, старший юрист юридичної фірми "Антіка", зазначив, що в даному випадку мова швидше за все йде про узгоджені дії (так правильно називаються картельні змови). Суть цього правопорушення полягає в тому, що ряд компаній, не маючи формального зв'язку між собою, одночасно роблять подібні дії, в даному випадку - підвищують ціни на продукти. "Тобто всі дивляться один на одного, і якщо один підвищує ціни, інші діють також. Якщо такі дії не мають під собою економічних підстав, то вони є порушенням", - сказав він.
Юрист вважає, що не можна виключати і те, що АМКУ отримав якусь інформацію про реальний картельній змові між виробниками, або торговими мережами, що стало причиною початку розслідування. "Слід також зазначити, що хоча FMCG-ринок (товари повсякденного попиту. - "ДС") і не є монополистским, але характеризується яскраво вираженою олігополією - домінуванням на ринку низки великих торгових мереж, які сукупно здатні чинити вплив на стан ринку. І в минулому комітет вже розслідував справу про картельну змову торгових мереж в Україні", - сказав він.
Конкретні терміни розслідування прогнозувати складно - воно може тривати від кількох місяців до кількох років, вважають юристи. Однак Олексій Дорошенко повідомив, що на зустрічі представників АМКУ, торгових мереж і постачальників, яка відбулася 27 березня, було заявлено, що антимонопольне відомство проведе розслідування у стислі терміни і вже в понеділок, 30 березня, буде зустрічатися з представниками мереж і постачальників.
Покарають гривнею?
Але навіть якщо теротделение АМКУ виявить і доведе порушення конкурентного законодавства, це не обов'язково означатиме накладення величезного штрафу - для початку воно може дати тільки обов'язкові для розгляду рекомендації та термін їх виконання. А вже якщо порушник не прислухався, його оштрафують і зобов'яжуть знизити ціни до економічно обґрунтованого рівня, зазначив Олександр Бондарчук.
Також якщо є ознаки порушення, АМКУ може відкрити справу, але в разі швидкого припинення порушень шляхом виконання його рекомендацій може і закрити його.
Крім того, якщо компанії будуть впевнені у своїй правоті, то вони можуть оскаржити штраф у суді, тільки після закінчення якого буде ясно, чи заплатять вони його. Згідно чинного законодавства розмір штрафу може сягати 10% обороту компанії від продажу продукції за попередній рік.
За словами Третьякова, АМКУ вже сформувався поширений підхід до ситуацій, коли терротделение в рамках своїх обмежених повноважень не може накласти справедливий штраф. У таких випадках справа передається і остаточне рішення приймається виїзною колегією АМКУ (яка має більші повноваження порівняно з терротделением). Якщо ж і цього не досить - результати розслідування передаються на розгляд повному складу комітету. "Комітет вже неодноразово використовував такий підхід у минулому, а тому обмеженість повноважень територіального відділення в частині максимального розміру штрафу не повинна створювати ілюзію безпеки. Якщо буде потрібно, у комітету немає жодних перешкод чи труднощів накласти штраф у максимально можливому розмірі", - сказав він.
