Хід з Дубілета. Як екс-власники Приватбанку все ще сподіваються спокусити Феміду

Новий рік, новий суд

2 січня Господарський суд. Києва відкрив провадження за позовами групи колишніх топ-менеджерів і настільки ж колишніх міноритарних акціонерів Приватбанку. Вони вимагають визнати недійсними договори про придбання акцій, які були укладені в ході націоналізації банку. Де-факто ж мова йде про оскарження в суді націоналізації фінустанови. Якщо визнати так звані договору bail-in недійсними, то вийде, що націоналізація була проведена на підставі неправомірних документів.

З такими позовами до Фонду гарантування вкладів, Мінфіну і самому Приватбанку в Госпсуд Києва звернулися: Олександр Дубілет (колишній голова правління банку, 2,7249% акцій), Володимир Яценко (колишній перший заступник голови правління, 0,3229%), Тетяна Гур'єва (екс-заступник голови правління, 0,2422%), Людмила Шмальченко (екс-заступник голови правління, 0,1614%), Тимур Новиков (колишній перший заступник голови правління, 1,3625%), Олег Гороховський (екс-керівник роздрібного бізнесу та напрямки з обслуговування індивідуальних VIP-клієнтів, 0,3236%).

Поки відкрито провадження по справі №910/18214/19 за позовом Олександра Дубілета. Зазначимо, що це батько міністра Кабінету Міністрів України Дмитра Дубілета, який раніше також працював у Приватбанку IT-директором.

Після визнання Приватбанку неплатоспроможним і націоналізованим Олександр Дубілет живе в Австрії, але регулярно відвідує Україну. Зокрема, 7 червня 2019 р. він був гостем на вечірці Monobank, присвяченій видачу одного мільйона карт. З ним був ще один екс-топ-менеджер Приватбанку, зараз подав позов до суду, - Олег Гороховський, нині - один із співвласників Monobank.

Як випливає з матеріалів Госпсуду Києва, колишні топ-менеджери Приватбанку оскаржують в тому числі процедуру bail-in - примусову конвертацію їхніх акцій і депозитів в нові акції банку, які були випущені в грудні 2016-го в ході націоналізації, після чого викуплені державою (в особі Мінфіну) за 1 грн з усіма "старими" акціями банку (всього - 100%).

Одночасно з позовами про скасування націоналізації в суд вирушили компанії, кошти яких потрапили під bail-in: ТОВ "Фінансова компанія "Финилон", ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн", ТОВ "Партнер-Експо", ТОВ "КС Груп", ТОВ "Реватис", ТОВ "Сонг", ТОВ "Керуючий адміністратор пенсійних фондів "Паритет", Hangli International Holdings Limited, Craentex Investments LTD, Veliona Trading LTD, Hetterington Group LTD, Saviento Investments LTD, Birgminton Investing Inc та інші.

Що таке bail-in і кому вже відмовили

Коли у банку виникають проблеми, механізм bail-in передбачає примусову конвертацію вкладів та інших вимог кредиторів третьої черги в субординовані позики або статутний капітал для покриття дірки у власному капіталі банку.

У перекладі з англійської bail - "застава, поручитель". Це процедура, здійснювана на проміжному етапі між відкликанням ліцензії банку і звичайної санацією, дозволяє використовувати при фінансовому оздоровленні банку кошти не держави, а кредиторів. Так кредитори перетворюються в акціонерів, а їх грошові вимоги в акції. Такий механізм був придуманий для того, щоб за рахунок дешевих засобів нових акціонерів (вчорашніх кредиторів) відновити роботу кредитної організації.

В ході націоналізації Приватбанку якраз і провели операцію bail-in: були списані гроші пов'язаних осіб та вклади інших інвесторів, у тому числі кошти держателів єврооблігацій, загальним обсягом 29,4 млрд грн. В результаті цієї операції бондхолдеры банку втратили майже $600 млн, а Міністерство фінансів цю суму, відповідно, заощадило.

Нагадаємо, що у Приватбанку було три серії єврооблігацій: випуски на суму $175 млн і $200 млн з погашенням в 2018-му і ще один, на $220 млн, з погашенням в 2021-м. На етапі, коли у банку знаходилася тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів, євробонди в примусовому порядку пішли в капітал банку. Під процедуру bail-in потрапили у тому числі депозити (наприклад, членів сім'ї Ігоря та Григорія Суркісів), але половина грошей припала на міжнародних кредиторів банку. Серед постраждалих - європейські інвестфонди First Geneva Capital Partners, Pala Assets і Pioneer Investment Management.

Зазначені вище заявники вважають несправедливим той факт, що вони були позбавлені можливості отримати дохід від акцій, які їм дали по процедурі bail-in. Адже мова йде про примусовий викуп цих цінних паперів Мінфіном за 1 грн.

Попередні бої

В 2017-2018 роках перераховані вище екс-топи Приватбанку вже зверталися з позовами до держави в Печерський райсуд Києва. Однак тоді суд відмовився розглядати їх, висловивши думку, що такі спори - компетенція господарських судів.

Також зазнали невдачі й інші спроби оскаржити процедуру bail-in. Верховний Суд 10 травня 2018 р. відмовився задовольнити касаційну скаргу компанії "Пром Гарант Плюс" до Приватбанку про повернення на рахунки 18,9 млн грн, які були списані в ході націоналізації. А 12 листопада того ж року Верховний Суд відмовив фізособі Володимира Куцина (до речі, керівнику ЗАТ "Нікопольський завод феросплавів") у стягненні $550 тис., списаних з його рахунків під час націоналізації банку.

Однак важливо відзначити, що всі перераховані суди проходили за колишньої влади. А як поведе себе вітчизняна Феміда в нових політичних обставинах - питання цікаве. Як мінімум, колишні керівники банку розраховують вже на інший результат справи.

Можливі варіанти

Зрозуміло, що відбувається, не залишається без уваги основних кредиторів України, зокрема МВФ. Слабкий прогрес України в роботі з проблемними активами змушує їх висловлювати невдоволення і наполегливо рекомендувати прискорити процес. Зрозуміло, що претензії екс-топ-менеджерів та екс-міноритаріїв не покращують настрій МВФ.

8 січня в інтерв'ю "Еспресо" представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що наша країна повинна повернути кошти, які були вкладені державою, щоб врятувати Приватбанк від банкрутства. А колишніх керівників банку, на його думку, треба покарати.

"Тепер держава просто зобов'язана повернути хоча б частину тих коштів назад. І ті, хто до цього призвів, до цих збитків, маються на увазі колишні власники ліквідованих банків, вони повинні понести за це відповідальність і повернути частину коштів, витрачених платниками податків на ліквідацію банківської кризи", - сказав Люнгман.

"Передноворічна концентрація позовних заяв пов'язаних з Приватбанком осіб про визнання недійсними договорів придбання та купівлі-продажу акцій пояснюється закінченням строку позовної давності на звернення до суду, яка в даному випадку становить три роки. Враховуючи, що оскаржувані договори були укладені 20 і 21 грудня 2016 р., відповідно, строки звернення до суду по кожному з договорів закінчилися 21 і 22 грудня 2019-го, - сказав у коментарі "ДС" керівник господарської практики юрфірми "Горецький та Партнери", адвокат Святослав Святюк. - Особливою несподіванкою це не стало, так що такі звернення радше виглядають як вимушені дії колишніх акціонерів".

За словами експерта, сама процедура придбання (bail-in) і в подальшому продаж акцій від імені пов'язаних осіб чітко регламентована законодавством (ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Якщо у випадку з неакционером банку можна вибудувати лінію захисту, спростовуючи самі ознаки пов'язаності, то у випадку з акціонерами віднесення особи до такої категорії є очевидним.

Формально (а можливо, що і реально) нинішні позови потерпілих від bail-in екс-топ-менеджерів-міноритаріїв ніяк не пов'язані з інтересами Коломойського і Боголюбова - основних колишніх власників Приватбанку. Проте зрозуміло, що якщо зараз суд винесе рішення на користь позивачів, це закладе міну під всю історію з націоналізацією. Так що інтрига зберігається.