Кредити під гарантії. Як дрібним фермерам допоможуть подружитися з банками

У п'ятницю, 24 квітня, Верховна Рада збиралася, але так і не розглянула законопроект №3205 "Про Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві", запропонований Комітетом ВР з питань аграрної та земельної та земельної політики.

Законопроект пройшов непростий шлях: перший раз був внесений під №3047 10 лютого нинішнього року. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук тоді підкреслював, що фонд створюється за ініціативою уряду для спрощення отримання кредитів малими фермерами (первинними виробниками сільськогосподарської продукції), які не мають кредитної історії. Але після розгляду в комітетах законопроект був відкликаний 4 березня. Повторно, вже в нинішньому вигляді, внесено 12 березня. Розглянути його повинні були 24 квітня - але зняли з порядку з-за перевантаженості іншими важливими темами.

Згідно з документом, Фонд є спеціалізованим небанківським фінансовим установою, яка створюється державою в особі Кабінету Міністрів України, учасниками якого можуть бути, крім держави, та інші юридичні особи.

Завдання Фонду гарантування кредитів у сільському господарстві значно полегшити малим сільгоспвиробникам можливість отримувати фінансування у банків на купівлю землі або на інші інвестиційні потреби. Справа в тому, що малі фермери (а це до 30% агровиробників в Україні) зазвичай не мають грошового резерву, який з наступного року могли б направляти на купівлю землі. Тобто щоб купити землю в додаток до вже оброблюваної, їм доведеться витрачати оборотні кошти (тобто пропустити аграрний сезон). Або змиритися і не розширювати своє господарство.

Можливість за допомогою Фонду отримати недорогий банківський кредит вирівняє шанси малих сільгоспвиробників у конкурентній боротьбі з середніми і великими гравцями аграрного ринку, а також допоможе протистояти земельним спекулянтам (а такі напевно з'являться). Тобто запуск гарантує фонду безпосередньо перед відкриттям ринку сільгоспземель - це ще і дуже дієвий запобіжник проти надмірної концентрації землі в одних руках.

Суть інструменту полягає в тому, що Фонд гарантування кредитів від імені держави зобов'язується відшкодовувати частину кредиту (цей відсоток у законопроекті не прописаний) у разі дефолту сільгоспвиробника-позичальника за цим кредитом. Мова йде про агропідприємствах, оброблювальних до 500 гектарів. Це знижує рівень ризиків для банків і спрощує доступ малих і дрібних сільгоспвиробників до банківських позик.

"Зараз малі фермери майже не фінансуються банківським сектором, що негативно позначається на їх розвитку. Зате зі середніми і великими агровиробниками банківський сектор працює із задоволенням. Стримується кредитування малих виробників і через відсутність зручної для банків фінансової звітності (через спрощену систему оподаткування і звітності в аграрному секторі), кредитної історії, ліквідної застави, - говорить експерт Київської Школи економіки Олег Нів'євський. - Скасування мораторію відкриває можливість для використання сільгоспземель в якості застави під кредитування, однак на початку ризик надання кредитів під заставу землі буде залишатися досить високим. Часткові гарантії за банківськими кредитними ризиками - один з найбільш ефективних інструментів вирішення проблеми з заставами".

Одночасно Фонд стає механізмом держінвестування в аграрний сектор, саме в малий сільськогосподарський бізнес. "Одна гривня інвестицій з боку держави згенерує 8 грн кредитних ресурсів для сільгоспвиробників. Крім того, разом з частковим забезпеченням, можна і потрібно буде використовувати інші інструменти державної підтримки малих і дрібних сільгоспвиробників. Наприклад, здешевлення кредитів через співфінансування інвестицій або часткової компенсації відсоткової ставки", - вважає Олег Нів'євський.

Чистий ефект від діяльності Фонду в частині фінансування під купівлю землі, за оцінками КШЕ, очікується на рівні 3,6-30,4 млрд грн додаткового ВВП протягом 3-5 років, залежно від сценарію запуску ринку землі.

"Всупереч деяким побоюванням, цей законопроект не створює шляхів, що дозволяють обходити закон про продаж землі іноземцям. Його завдання - вирішити іншу проблему. А саме: дуже багато (більшість) фермерів працюють в тіні, за готівку, і навіть землю часто неофіційно орендують. Вони не можуть прийти в банк і підтвердити документами, що вони ведуть господарство, - сказав у коментарі для "ДС" екс-депутат ВР, нині експерт по ринку землі Олексій Мушак. - Цей фонд вирішує проблему - він страхує цього фермера, не має ніякої кредитної історії. Банк може не вимагати з фермера цілий пакет документів, він просто відносить його до категорії дрібних фермерів - і все".

За словами експерта, Світовий Банк, ЄБРР та інші міжнародні фінансові організації давно виявляли бажання співфінансувати цей фонд, навпіл з українською державою. У той же час фонд зовсім не буде якоюсь благодійною організацією. Його монетизація буде відбуватися за рахунок того, що він працює в якості страхової компанії за вкладами (заплатять банки) і одночасно реалізує програму підтримки малого сільського бізнесу (заплатить держава).

Виходить, що якщо все піде так, як планується, Фонд гарантування кредитів виявиться вкрай необхідним елементом інфраструктури ринку земель сільгосппризначення та інструментом розвитку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників.