"Слуги" піднімають прожитковий мінімум. Чому не треба радіти пенсіонерам і бюджетникам
Прожитковий мінімум пропонується прив'язати до розміру середньої зарплати і відв'язати від нього розмір посадових окладів
Реформа мінімуму
Депутати Верховної Ради на чолі з Галиною Третьякової (фракція "Слуга народу") внесли до парламенту законопроект №3515, в якому пропонують реформувати принцип визначення розміру прожиткового мінімуму. У пояснювальній записці автори вказали, що прожитковий мінімум є базовим держстандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії в різних сферах, в тому числі - мінімальні зарплата і пенсія, соціальна допомога та інші соцвиплати.
Однак тривалий час система соцстандартів реформувалася неефективно, стверджують депутати, що призвело до низки проблем. Наприклад, набір продуктів харчування товарів і послуг, які закладаються в прожитковий мінімум, переглядається нерегулярно, тому втрачається зв'язок між паперовим і реальним прожитковим мінімумом. У підсумку прожитковий мінімум в Україні став низьким стандартом якості життя, і з-за його заниження були встановлені, відповідно, низькі розміри мінімальних зарплати та пенсії, допомоги малозабезпеченим сім'ям, та інші соцвиплати.
З іншого боку, прив'язка до прожиткового мінімуму такого показника, як мінімальний посадовий оклад, призвела до того, що підвищення мінімуму веде до автоматичного перерахунку зарплат бюджетників та необхідності знайти для цього додаткові бюджетні кошти. Але при цьому зарплата у бюджетній сфері в Україні все одно виявляється значно нижчою, ніж середня по країні.
Тут - відв'язати, тут - прив'язати
Депутати пропонують залишити норму, в якій прожитковий мінімум застосовується для визначення розміру мінімальної зарплати та мінімальної пенсії за віком, а також для соцдопомоги малозабезпеченим сім'ям. Інші ж показники соціальних благ - відв'язати від нього: пропонується прибрати норму, за якою прожитковий мінімум потрібен для визначення розміру допомоги по безробіттю, стипендії та інших соцвиплат.
Автори законопроекту хочуть запровадити нову методологію розрахунку прожиткового мінімуму - встановлювати його у відсотках від середньомісячної зарплати в Україні за попередній рік при формуванні держбюджету на наступний рік, але з урахуванням прогнозного рівня інфляції в поточному році.
Наприклад, на 2021 р. депутати пропонують встановити прожитковий мінімум у розмірі 40% від середньої зарплати, і надалі підвищувати його на 1 процентний пункт - до 50% у 2031 р.
Згідно з чинним законодавством прожитковим мінімум на перше півріччя цього року встановлено на рівні 2027 грн на людину, тоді як середня зарплата за підсумками березня становила 11,4 тис. грн.
Неважко підрахувати, що за новою методикою прожитковий мінімум збільшиться більш ніж у два рази - до 4,56 тис. грн.
Крім того, депутати у законопроекті хочуть, щоб неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який зараз становить 17 грн, був встановлений на рівні прожиткового мінімуму, і Кабмін до 1 жовтня цього року має розробити відповідний законопроект. Також уряд має розробити і проект закону, який регулюватиме оподаткування доходів домогосподарств в тій частині, яка буде перевищувати розмір прожиткового мінімуму всіх членів домогосподарства. Іншими словами, це означає і якусь податкову реформу, подробиці якого поки що не проглядаються.
Однак депутати хочуть, щоб реформа прожиткового мінімуму вела і до реформи пенсії - вони планують до прожиткового мінімуму прив'язати і розмір мінімальної пенсії за віком. Зокрема, вона повинна складати 44% від прожиткового мінімуму в 2021 р., і щорічно підвищуватися на 2 процентних пункти аж до досягнення 100%. Сьогодні мінімальна пенсія за віком становить 40% від мінімальної зарплати або 1889,2 грн.
Тому, якщо взяти за орієнтир нинішній розмір середньої зарплати по Україні (11,4 тис. грн), то прожитковий мінімум (40%) складе 4560 грн, а, відповідно, мінімальна пенсія (44% від мінімуму) - 2006 грн порівняно з нинішніми 1899 грн. Як бачимо, зростання дуже незначний.
Крім того, депутати запропонували, щоб для визначення ставок судового збору використовувався не прожитковий мінімум, як зараз, а спеціальна розрахункова одиниця. Вона ж буде використовуватися і для визначення розмірів штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші правопорушення.
Відв'язати від прожиткового мінімуму депутати пропонують і розміри посадових окладів - вони повинні встановлюватися в залежності від величини "мінімальний розмір посадового окладу", яка буде затверджуватися в держбюджеті.
Крім того, Кабмін до 2025 р. повинен буде створити орган виконавчої влади, який буде систематично вивчати витрати домогосподарств, та затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якого буде базуватися на фактичних витратах домогосподарств.
Що ми маємо в результаті. Якщо переглянути механізм формування прожиткового мінімуму як показника, то він теоретично може в кращій мірі виконувати свою основну функцію - бути орієнтиром для основних соціальних виплат. Однак для цього потрібно від'єднати його від "висіли" показників у вигляді зарплат бюджетникам або різних зборів. Втім, законодавці так передбачили розрахунок тих же пенсій у відсотках від запропонованого прожиткового мінімуму, щоб він не сильно вдарила по бюджету, побічний ефект - він не особливо додасть і грошей тим, чиї виплати залишаться прив'язані до цього показника.
