Під виглядом користі. Чому Зеленський неправильно поділив $2,9 млрд від "Газпрому"

Президент Володимир Зеленський знайшов застосування $2,9 млрд, виграним Україною у "Газпрому" за рішенням Стокгольмського арбітражу. На його думку, гроші доцільніше витратити на медичну сферу, будівництво доріг і проекти енергоефективності. "ДС" з'ясовувала, наскільки правильно фінансувати саме ці напрямки.

Дорогі дороги

Експерт програми "Енергетика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Андріан Прокип вважає, що з трьох напрямів найбільший сенс буде мати енергоефективність. "Залишається питання, яка частина грошей на неї буде витрачена і яким буде механізм освоєння", - сказав він.

Досі Україна набагато більше грошей витрачає на субсидії населенню, ніж на проекти енергозбереження, які могли б системно знизити вартість ЖКП. Наприклад, бюджет на 2020 р. передбачає на субсидії майже 50 млрд грн, тоді як на проекти енергоефективності - всього 2 млрд грн.

За словами Прокипа, гроші було б доцільніше вкласти в галузі, які дають високу додану вартість і позитивно впливають на нацбезпеку, економіку, платіжний баланс і помножуються на рівень доходів населення. Зокрема, він зазначив, що вимагає великих інвестицій держкомпанія "Укргазвидобування", виснажені родовища якої на 80%. "Нарощування власного видобутку газу буде скорочувати імпорт, позитивно впливати на платіжний баланс, економічну динаміку і курс валюти. Крім того, видобувні галузі характеризуються одним з найбільш високих мультиплікаторів. Іншими словами, інвестиції в них створюють більше робочих місць порівняно з іншими галузями", - пояснив він.

Однак цілі, на які будуть витрачені гроші, схоже, вже остаточно визначені - президент доручив Кабміну у двотижневий термін підготувати всі необхідні проекти документів.

Про будівництво доріг влади говорять не вперше. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук раніше озвучував плани построить в цьому році як мінімум 4 тис. км якісних доріг. Разом з ремонтом на відповідну програму в цьому році планується витратити до 90 млрд грн.

Дороги - задоволення дуже дороге: середній ремонт 1 км обходиться в 10-20 млн грн, капітальний - мінімум в 25 млн грн, а будівництво 1 км нової дороги може коштувати 40-55 млн грн і вище. Тому навіть якщо з $2,9 млрд мінімум $1 млрд виділити на ці цілі, то можна буде капітально відремонтувати всього лише 1 тис. км доріг або ж побудувати близько 500 км нових. Звучить красиво, але загальна протяжність доріг в Україні 172,4 тис. км, і майже всі вони потребують капремонту.

В. о. керівника сектора "Транспорт" Офісу ефективного регулювання Владислав Притоманов зазначив, що Кабмін вже затвердив мета побудувати і відремонтувати 24 тис. км доріг за наступні чотири роки, але якщо безпрецедентно великий дорожній бюджет на цей рік екстраполювати і на наступні три роки, можна точно сказати, що цих коштів точно не вистачить. "Тому має бути додаткове фінансування, і будь-які гроші будуть тільки в плюс. Навіть якщо виділити на дороги $1 млрд, це дозволить швидше і в більшому обсязі поєднати головні центри вантажопотоків та пасажиропотоків України (Київ, Одеса, Львів, Кривий Ріг, Дніпропетровськ), збільшити швидкість і забезпечити безпеку", - сказав він.

Дмитро Леушкин, засновник транспортної компанії "Прайм", також вважає, що нові дороги будувати потрібно - їх мережа в Україні погано розвинена, тоді як кількість автомобілів у нас за останні п'ять років суттєво зросла. Крім того, зараз у сфері вантажоперевезень відбувається перетік вантажів від "Укрзалізниці" на автомобільний транспорт, особливо що стосується перевезень зернових вантажів. А при цьому є прогнози, що врожаї зернових в Україні в найближчі роки зростуть, що ще більше збільшить навантаження на дороги, особливо на півдні країни.

Однак Леушкин вважає, що замість будівництва нових доріг доцільніше було б розширити вже існуючі, це дозволило б збільшити їх пропускну здатність, а грошей б знадобилося менше. Пріоритетними напрямами експерт називає дороги на південь, провідні в морські порти, які все більше збільшують перевалку зернових вантажів на експорт, а також дороги, що ведуть в Європу, куди також зростає експорт українських товарів.

Невідкладна медицина

За словами Зеленського, одним з напрямків, на яке буде витрачена частина грошей з $2,9 млрд, є будівництво в Україні понад 200 приймальних відділень медичної допомоги.

За словами експерта Реанімаційного пакету реформ Романа Ланського, на сьогодні складно сказати, яка із сфер медицини - лікування онкологічних захворювань, екстрена медицина або препарати від гепатиту - вимагає фінансування в першу чергу. Але якщо розглядати проблему з точки зору невідворотності інвалідизації, травмування або смерті пацієнтів, то швидка допомога і все, що пов'язано з екстреної медициною - найважливіше. "У нас в цій сфері навіть в Києві з двох лікарень, які спеціалізуються на важких травмах, жахливі приймальні відділення. Тому вкрай важливо хоч якось поліпшити ситуацію в ключових місцях, куди привозять постраждалих", - сказав він.

Скільки може коштувати проект будівництва приймальних відділень, Ланський відповісти важко. Але додав, що в 2019 р. при розгляді питання фінансування реформи екстреної медичної допомоги один із запитів на приймальні відділення оцінювався сумарно по країні в суму близько 6 млрд грн, тому створення повноцінних приймальних відділень хоча б у ключових точках може бути оцінений в суму близько 1 млрд грн. Таким чином, на цю програму виграних у "Газпрому" грошей має вистачити.

Замість висновків

В цілому великі одноразові виплати, такі як надходження від приватизації або, як в даному випадку, виплати за рішенням суду, не рекомендується витрачати на поточні потреби. Такі потреби мають бути забезпечені регулярними доходами бюджету. Звичайно, верхи популізму було б організувати доплати малозабезпеченим за рахунок газпромівських $2,9 млрд. Проте дороги і особливо приймальні відділення в лікарнях - за всієї їх соціальної і економічної важливості - також не найкращий спосіб витратити більшу одноразову виплату. Набагато доцільніше було б всю суму вкласти в підвищення енергоефективності, вимагає по країні навіть не мільярдних, а трильйонних інвестицій. Але це тема, не надто навариста для піару. З цієї ж причини, наприклад, мери міст воліють будувати скляні мости, а не закопувати кожну зайву гривню міського бюджету в оновлення давно прогнилих теплотрас. Ну і президент у нас, як відомо, теж не лох. Дороги і медицина - це відмінна телекартинка, демонструє невсипущу турботу про населення.