Baltic Pipe. Газопровід з Норвегії в Польщу допоможе Україні

Державний оператор Польщі Gaz-System (управляє польською мережею газопроводів) уклав контракт з італійською компанією Saipem Limited на будівництво морської частини газопроводу Baltic Pipe; також проєкт отримав всі необхідні дозволи в Польщі і Данії. Про це 4 травня повідомив особисто президент Польщі Анджей Дуда, який сказав про проєкт: "Якщо ми говоримо про повну диверсифікацію поставок газу в Польщу, якщо ми говоримо про повну незалежність Польщі як одержувача від Росії, то це є віхою на шляху до цієї незалежності". Також він заявив, що будівельні роботи почнуться найближчими днями.

Важлива труба

За інформацією польського агентства PAP, сума угоди становила 280 млн євро. Газопровід Baltic Pipe повинен звʼязати родовища на норвезькому шельфі в Північному морі з Польщею через Данію (там розташуються компресорна станція і точка підключення до датської газорозподільної системи).

Відкриття газопроводу заплановане на 1 жовтня 2022 р. (коли у польської компанії PGNiG закінчиться контракт з "Газпромом" на поставку газу), а його пропускна спроможність становитиме 10 млрд куб. м на рік. Раніше проєкт оцінювався від 1,6 до 2,1 млрд євро, в тому числі прокладання труби на ділянці від Данії до Польщі (230 км) — в 335-350 млн євро.

На реалізацію проєкту, як бачимо, відводиться не менше трьох років, проте підготовка тривала набагато довше: він постійно ставав жертвою різного роду геополітичних інтриг. Почалося все в 2001-му, коли дві нафтогазові компанії — данська DONG і польська PGNiG — підписали угоду про будівництво газопроводу для данського газу в Польщу. Було вирішено створити консорціум по трубопроводах, в якому дві третини акцій належали б DONG, а одна третина — PGNiG. Але майже одразу проєкт був зупинений під приводом економічної недоцільності. (Читай: російський газ був дешевший.)

У 2007 р. поштовхом до відновлення проєкту послужила "Мюнхенська промова" Путіна: країни регіону відчули небезпеку залежності від газу з РФ. (У своєму виступі на конференції з безпеки президент РФ заявив про неприпустимість однополярного світу і про зростаючі амбіції Росії; промова була сприйнята на Заході як початок нової холодної війни.)

Вже 2 травня 2007-го PGNiG і данський оператор газопроводів Energinet.dk почали опрацьовувати будівництво Baltic Pipe. Через рік виявилося, що "Газпром", використовуючи свій вплив у PGNiG, саботує проєкт. Тоді польський уряд замінив PGNiG повністю державною компанією Gaz-System в якості партнера в проєкті. У червні 2009-го вже вона призупинила роботи, за офіційною версією — "через відсутність попиту на природний газ в Польщі". Однак потім проросійські політики втратили вплив, і в лютому 2010-го компанія вирішила почати будівництво трубопроводу у другій половині 2011 р.

Але справа знову застопорилася: "Газпром" тиснув на місцевих споживачів, доводячи, що готовий закрити будь-які потреби щодо газу і будівництво Baltic Pipe — марна трата грошей. Так що знову обговорювати маршрут почали в 2018-м. Тут же зʼясувалося, що Польщі потрібно буде погоджувати будівництво газопроводу з Росією, оскільки Baltic Pipe буде перетинати трасу "Північного потоку-2" (див. мапу).

Зрозуміло, що РФ приготувалася мурижити Baltic Pipe ще довше, ніж данці, — ПП-2. Однак Польща вміло пригрозила "Газпрому" накласти арешт на активи газопроводу "Північний потік-2", якщо компанія PGNiG не отримає від "Газпрому" кошти за рішенням Стокгольмського арбітражу. Згідно з ним "Газпром" повинен повернути PGNiG різницю в ціні на газ, що становить близько $1,5 млрд за майже шість років (з 1 листопада 2014 по 29 лютого 2020 рр.).

"Насправді поляки не дуже розраховують отримати від "Газпрому" ці півтора мільярда. Швидше вони налаштовані на операцію: російський монополіст знижує поточну ціну на газ і не перешкоджає будівництву Baltic Pipe, а поляки цим задовольняються, — сказав "ДС" експерт з нафтогазової галузі інвестиційної компанії Exor Валентин Топалий. — Першу частину ми вже побачили: 30 квітня PGNiG отримала від "Газпрому" виправлений рахунок за поставки газу в березні і обіцянку надалі дотримуватися нової, значно більш низької ціни. Думаю, скоро і з Baltic Pipe вирішиться. А може, вже вирішилося".

Ще один газовий хаб?

Польща споживає близько 15 млрд куб. м газу щорічно. Третина цього обсягу видобувається польськими компаніями самостійно, решта припадає на імпорт. Поки що "Газпром" — ключовий постачальник блакитного палива в Польщу: за довгостроковим контрактом з Москвою польські газовики купують 10,2 млрд куб. м на рік (у 2019-му, правда, придбали трохи менше).

Ще в 2015-му Польща поставила перед собою амбітне завдання — відмовитися від російського газу. Вже до 2022 р. країна планує отримувати значний обсяг скрапленого природного газу (СПГ) від США і Катару. Минулого року Варшава підписала довгостроковий контракт на 24 роки на постачання скрапленого газу з американською компанією Cheniere. У період до 2022-го Польща буде отримувати близько 0,52 млн т сировини щорічно, а потім обсяги зростуть до 1,45 млн т щорічно. Ще за 2 млн т на рік поляки з 2021 р. почнуть закуповувати у Venture Global LNG.

Всього виходить близько 4,7 млрд куб. м газу (після регазифікації). Є ще контракт з Катаром на постачання скрапленого газу, але його вартість вдвічі вища за російськи газ. Була принаймні ще в лютому — зараз переглядаються всі ціни. При цьому існуюча інфраструктура СПГ-терміналів дозволяє приймати не більше 5 млрд куб. м, що не покриває потреб Польщі.

Значить, Baltic Pipe стає принципово важливий для Варшави: з нього будуть поставлятися ті 5 млрд кубів, які зараз безальтернативно може постачати "Газпром". Але пропускна здатність труби з Норвегії вдвічі більша, і це дає Польщі можливість стати самостійним гравцем на східноєвропейському ринку газу.

Про це у вже згадуваному виступі говорив і Анджей Дуда: "Ми будуємо газові хаби, які також дозволять постачати газ у сусідні країни, ті, які зараз разом з нами створюють, реалізують проєкт "Триморʼя", включаючи Україну. Дуже важливо, що Польща буде одним з гарантів енергетичної безпеки України, яка, як ми знаємо, роками піддається газовому, енергетичному шантажу з боку Росії. Тому цей елемент є вкрай важливим для суверенітету і повної незалежності України".

Тобто Польща всерйоз націлилася на те, щоб стати газовим хабом, що забезпечує енергетичну незалежність частині Європи від РФ. Однак про подібні амбіції в останні кілька років говорили практично всі країни регіону, включаючи Україну. Наша країна зараз шукає будь-які можливості задіяти свою газотранспортну інфраструктуру, яка швидко стає незатребуваною.

1 травня пресслужба компанії "Оператор ГТС України" повідомила, що обсяг транзиту російського газу через нашу газотранспортну систему за січень-квітень упав на 47% в річному вираженні — до 15,5 млрд куб. м. І, судячи з усього, через скорочення попиту в ЄС "Газпром" продовжить скорочувати транзит, навіть втрачаючи гроші (транзитний контракт передбачає гарантовані платежі).

У цій ситуації Україна намагається зацікавити партнерів, пропонуючи послуги своїх підземних сховищ газу (ПСГ). 29 квітня голова компанії "Оператор ГТС України" Сергій Макогон заявив: "Газпром теж може зберігати газ в українських ПСГ. Потрібно просто підписати стандартний договір зберігання, а тарифи у нас встановлює незалежний регулятор, і вони єдині для всіх замовників (близько $10 за цикл зберігання 1 тис. куб. м газу). Українські ПСГ в 3-5 разів дешевші європейських, тому попит та економічна доцільність є".

На думку Макогона, у "Газпрому" є очевидна потреба у використанні українських ПСГ через зниження обсягів транзиту газу через Україну.

"Вже зараз компанія не повністю використовує оплачені потужності по транзиту — з 178 млн куб. м на добу використовується в середньому 150 млн, тобто 28 млн кубів на добу оплачується, але не використовується. Тому доцільно використовувати всю сплачену потужність для ввезення газу в Україну, частину обʼєму можна віддавати на транзит, а залишок завозити на зберігання. Взимку, коли попит в ЄС зросте, можна буде підняти газ з ПСГ і відправити в ЄС або в рамках вже куплених потужностей (по транзиту), або докупити додаткові", — пояснив він.

За словами Макогона, ситуація може погіршитися до осені, коли можуть бути повністю заповнені європейські ПСГ. І "Газпрому" потрібно буде ще більш значно знижувати транзит, але при цьому сплачувати його в повному обсязі. Тому тимчасове зберігання в Україні могло б стати взаємовигідним рішенням.

Також глава "Оператора ГТС України" вважає, що, згідно з очікуваннями компанії, у звʼязку з заповненістю європейських ПСГ великими перехідними залишками газу і низькою ціною на газ західні трейдери можуть закачати в ПСГ України у 2020 р. не менш 5-6 млрд куб. м газу.

Виходить, Україна з Польщею могли б на двох створити східноєвропейський газовий хаб: Baltic Pipe і польські термінали СПГ плюс українська ГТС і сховища газу.

Щоправда, у цього проєкту є вузьке місце: пропускна здатність інтерконектора між Польщею та Україною зараз тільки 1,5 млрд кубів на рік.

Проте 31 серпня 2019-го Україна, Польща і США підписали меморандум про тристороннє співробітництво в сфері енергетики, включаючи постачання американського скрапленого газу через Польщу. Він, зокрема, передбачає будівництво нового газопроводу між вузлом газу Германовичі на польській стороні та Більче-Волиця — на українській. Спочатку планувалося, що газопровід дозволить збільшити щорічну пропускну здатність до 5 млрд куб. м вже в 2020 р., коли також буде завершено розширення газотранспортної системи в Польщі.

Другий етап проєкту дозволить збільшити прокачування до 8 млрд куб. м на рік, але його реалізація залежить від підтвердженого інтересу ринку. Поки терміни проєкту ще остаточно не затверджені, але відомо, що реалізовувати його будуть спільно ПАТ "Укртрансгаз" і Gaz-System.