Торкнеться всіх. Які податки придумали в Раді для металургів, айтішників і табачників
16 січня Верховна Рада прийняла в цілому законопроекти №1209-1 і №1210 (перше читання вони пройшли ще 3 грудня). За №1209-1 проголосували 256 народних депутата, за №1210 — 283. Обидва документа формально присвячені вдосконаленню адміністрування податків і усунення окремих неузгодженостей у податковому законодавстві.
Прес-служба Міністерства фінансів поспішила заявити, що введення нових стандартів сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування і підвищить іміджевий рівень України в міжнародних відносинах. Відзначається, що в частині адміністрування податків запроваджується принцип винною відповідальності платника податків за податкові правопорушення; визначаються вимоги до правильності рішення контролюючих органів про накладення штрафів; закріплюється перелік податкових правопорушень контролюючих органів і матеріальна відповідальність органу за неправомірні дії його посадових осіб і т. п.
Противники документа №1210 називали його не інакше як "законопроект про податковий терор". "Знаєте, як занапастити економіку одним законопроектом? Зібрати всі побажання Мінфіну, податківців з величезною кількістю технічних правок в один документ — з порівняльною таблицею на 580 сторінок і ввімкнути турборежим", — так описував стратегію авторів законопроекту директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
За його прогнозами, тепер Україну очікує втрата 1% ВВП (у тому числі скорочення виробництва через підвищення ренти на видобуток газу і руди, а також впровадження BEPS), згортання роботи ІТ-компаній в Україні (через норми про подвійне оподаткування і 18% податку на прибуток за кордоном).
У свою чергу, народний депутат, член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Південця на своїй сторінці в Facebook заявила, що закон №1210 став одним з найгірших за останні вісім років: "Під час роботи над законопроектом у профільному комітеті було враховано чимало правок, але глобальні правки, які б упередили удар по бізнесу, були відхилені".
Всі основні нововведення припали на законопроект №1210, який у підсумку виявився дуже великим за розміром. Деякі депутати навіть пропонували не приймати його цілком, а роздрібнити на кілька частин, що дозволило б краще розібратися і проаналізувати всі викладені там ініціативи. Але вирішили все ж так не робити.
В результаті в один документ звели все: від трансфертного ціноутворення та норм міжнародної програми по боротьбі з відмиванням доходів BEPS до ПДВ на олійні культури, лімітів для Фопів і акцизів на сигарети. Відповідно, запропоновані депутатами поправки обчислювалися тисячами. Як визнав депутат Олексій Гончаренко, "вранці видали по тисячі сторінок правок на ознайомлення, очевидно, що ніхто не зможе нормально все це прочитати за пару годин".
Стягнення недоїмки
А згідно із законопроектом №1209-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" будуть внесені зміни, зокрема, до закону про ЄСВ. Наприклад, у частині уточнення порядку направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, зміни розміру штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених законом про ЄСВ. Також буде більш точно визначений механізм адміністрування та механізм оскарження рішень щодо донарахування по ЄСВ.
Податкові інновації
Варто сказати, що одне тільки перерахування нововведень залишає тяжке враження. Займатися бізнесом в Україні після прийняття закону №1210 стане набагато складніше. Різко, до чотирьох разів, зростають штрафи за порушення податкового законодавства. При цьому самі податківці не несуть практично ніякої відповідальності за неправомірно нараховані платежі та штрафи. Також розширюються права податкових органів. Вони, зокрема, можуть "коригувати" фінансовий результат компанії (якщо вважатимуть його заниженими) для підвищення податкових нарахувань.
Збільшуються податкові нарахування для експортерів, а місцеві органи влади втрачають право щорічно переглядати ставки місцевих податків і зборів. Скасовуються пільги по платі за землю та податку на нерухомість на території населених пунктів на лінії зіткнення. Для платників першої–третьої груп єдиного податку скасовується звільнення від сплати земельного податку у разі, якщо вони ведуть діяльність з надання землі чи розташованої на ній нерухомості в оренду.
Нарешті, запроваджується трирівнева структура документації для міжнародних компаній та концепція їх оподатковуваного прибутку на рівні контролюючих осіб.
Простір для Фопів
Дуже значні зміни для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Для Фопів першої групи річний ліміт підвищили з 300 тис. до 1 млн грн, для другої — з 1,5 млн до 5 млн грн, третьої — з 5 млн до 7 млн грн. Мова йде про річних обмеження граничного доходу для кожної з трьох груп фізосіб-підприємців, у рамках якого вони зможуть зберегти знижені податкові ставки.
Цю правку внесла депутат фракції "Голос" Галина Васильченко. За її словами, колишні ліміти приймалися ще в 2014-2015 рр. за мінімалку в 1,7 тис. грн. А зараз, коли вона зросла до 4,7 тис., "ми можемо розуміти, у скільки разів потрібно було підвищувати ліміти", — говорить Васильченко.
До речі, про підвищення лімітів для фізосіб-підприємців спочатку заговорили у владі (депутат-"слуга" Роксолана Пидласа подала окремий законопроект) після прийняття відомих законів №128-IX і №129-IX, згідно з яким у поточному році значно ускладняться умови роботи для Фопів: майже загальна фіскалізація розрахунків та посилення штрафних санкцій за порушення порядку розрахункових операцій аж до компенсації покупцю 100% вартості товару (так званий кешбек). Законопроекти, які ми розглядаємо в цій статті, ніяк не послабляют зазначені норми.
Що там з офшорами
Україна прагне максимально відповідати міжнародним фінансовим нормам, тому одним з найбільш помітних нововведень стала імплементація положень плану дій BEPS (план дій проти розмивання податкової бази і виведення доходів з-під оподаткування). Відповідно, прийнятим документом вводиться, по-перше, концепція оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючого особи.
По-друге, трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) і звіт в розрізі країн (country-by-country reporting).
По-третє, концепція оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування методології та процедур для контролю за трансферним ціноутворенням (при операціях з нерезидентами).
По-четверте, імплементуються положення 8-10 кроків плану BEPS з контролю за розподілом функцій, ризиків і нематеріальних активів всередині групи компаній.
І нарешті, в-п'ятих, визначається порядок так званої процедури взаємного узгодження.
Простіше кажучи, ускладнити виведення коштів в офшори повинен ускладнитися.
Рента на корисні копалини
Одним з найбільш обговорюваних в індустріальному співтоваристві України положень законопроекту №1210 було помітне підвищення рентної плати для різних видів корисних копалин. Зокрема, передбачалося в кілька разів підвищити ренту на видобуток залізної руди.
Початковою версією законопроекту №1210, яка з'явилася ще у вересні, передбачалося не тільки підвищити зазначену ренту з 8,8 до 10%, але і встановити мінімальний поріг рентабельності на рівні 150% від облікової ставки НБУ. Також пропонувалося в якості бази для оподаткування брати вартість товарної продукції (в тому числі концентрату, агломерату, окатишів із вмістом заліза 62-67% замість вартості видобутої руди з вмістом заліза 16-30%.
Але, як виявилося при критичному розборі такого підходу, брати ренту не з видобутої руди, а з збагаченої — такого немає ніде в світі. Все це, за підрахунками металургів, означало зростання тарифів в чотири-п'ять разів. Учасники ринку буквально завалили профільний комітет ВР листами з попередженнями про те, що пропоновані зміни можуть обвалити ведучі по податковим надходженням галузі економіки і спричинити катастрофічні наслідки.
"Наші витрати через підвищення в чотири-п'ять разів тарифів зростуть не менш ніж на 8,5 млрд грн в рік... Ми підрахували, що якщо держава отримає додатково 8,5 млрд грн від ренти, то втратить близько 11,5 млрд податку на прибуток від цих підприємств", — заявляв голова Федерації металургів України Сергій Біленький. — Оскільки як мінімум на 20% будуть скорочені обсяги виробництва, ми втратимо значну частину експорту — Китай повністю, країни ЄС частково. Можливо, рентабельним залишиться лише внутрішній ринок за рахунок більш дешевої доставки, але й це малоймовірно".
В результаті підвищення виявилося не таким значущим, як хотіли автори проекту. Хоча рента на залізну руду зросла з 8 до 11-12% в залежності від цін на неї. По верхній планці ренту будуть вважати, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58% FE CFR China буде $70 і більше, а якщо нижче — рента становитиме 11%. Але головне — документ в якості бази для оподаткування розглядає тільки руду, а не весь обсяг виробництва Гзк. Завдяки цьому вдалося уникнути зростання тарифів в кілька разів — вони зростуть у середньому на 50%, що більш прийнятно для галузі.
І ставки рентної плати на видобуток газу з нових свердловин також підвищені, незважаючи на активні протести Асоціації газодобувних компаній України.
Дорогий тютюн
Законопроект передбачав різке підвищення тютюнового акцизу — приблизно в 2,5 рази, а також штрафи за порушення при реєстрації податкових накладних, оподаткування фінансового результату роботи підприємств. Зрозуміло, що проти виступали виробники тютюнової продукції: вони заявляли, що за збільшеною ціною на сигарети населення перестане купувати легальний продукт. Він буде дуже дорогою, і гроші курців підуть у тінь, до виробників контрафакту або контрабандної продукції.
Директор із зовнішніх зв'язків "Філіп Морріс Україна" Наталія Бондаренко заявляла, що обсяг нелегального ринку може досягти 27 млрд сигарет, склавши близько 59% легального. У білих виробників значно впадуть обсяги продажів, а держава не отримає очікуваних надходжень від акцизного податку.
В результаті підвищення акцизів на сигарети буде, але не така велика, як планувалося, а до 22,7 грн за тис. штук. За підрахунками експертів, середня пачка сигарет подорожчає як мінімум на 1,5 грн.
Податки для IT
Податкова отримала право нараховувати IT-компаніям 18%-вий податок на прибуток, одержаний за кордоном (тобто від закордонних замовників). Через це Україна ризикує втратити статус країни, в якій вигідно вести аутсорсинговий IT-бізнес, тобто писати програмний код для зарубіжних компаній.
Без "соєвих правок"
Законопроект №1210, крім усього іншого, скасувала так звані "соєві правки", які досить сильно впливали на аграрний бізнес. Нагадаємо, що 7 грудня 2017 р. Рада прийняла Закон "Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році" (№6776-д), яким передбачено скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті олійних культур: сої, ріпаку та соняшнику.
21 грудня 2017-го парламент уточнив власне рішення: було передбачено звільнення від ПДВ операцій з експорту соєвих бобів на період з 1 вересня 2018 р. до 31 грудня 2021 р., насіння ріпаку - з 1 січня 2020 р. до 31 грудня 2021 р.
Однак наслідком першого з рішень стало зменшення посівних площ під сою і падіння цін.
І ось тепер "соєві правки" скасовані, бюджетне відшкодування ПДВ повернуто. До цього, до речі, закликав Володимир Зеленський після спілкування з аграріями у Київській області в грудні 2019 р. За словами фермерів, "соєві правки" лобіював колишній народний депутат Віталій Хомутинник. В результаті їх прийняття виробники стали б втрачати 20-25% з кожної тонни виробленої продукції.
Треба сказати, що прийнятий законопроект №1210 викликало досить бурхливу реакцію у експертів. "ДС" підготувала окремий огляд за їх коментарям.