Зі студії "ДС": чим корисний коронавірус і зможуть використовувати українці (АУДІО)
Денис Лавникевич: Сьогоднішній наш подкаст трохи вибивається з теми IT-бізнесу України. Він присвячений такій темі, як світова економічна криза, вже викликаний епідемією коронавіруса. Будемо називати те, що відбувається епідемією, нехай навіть це ще не всіма визнано. Сьогодні ми бачимо не тільки падіння виробництва в різних країнах світу, і перш за все в Китаї, але і зниження інвестиційної активності. Або, так скажімо, якесь перенаправлення цієї інвестиційної активності.
Цікаво, звичайно, дізнатися, наскільки глибоким буде падіння економіки через коронавіруса. Тиждень тому я сам писав, посилаючись на Reuters, про $5 трильйонів втрат на світових фондових ринках. І звідси питання: як впаде, або як зміниться інвестиційна активність.
Михайло Котов: Ну ось я дивлюся на цифри, які дає Інституту Джона Хопкінса. Вони показують, що більшість хворих одужує, смертність близько 3%. Але справа тут не в зниженні трудових ресурсів, а в реакції держав і бізнесу, людей. Зрозуміло, що перші шокові дні вже минули. Ми пам'ятаємо, що в якийсь день найбагатші люди планети втратили чи то $139,5 млрд, то взагалі $444 млрд.
Але потім індекс Dow Jones трохи відскочив, повернувся до більш високих значень, відіграв рекордне падіння.
Денис Лавникевич: Ну це, так би мовити, новини. А "перспективності"?
Олексій Кафтан: Навіть якщо говорити про перспективи, нам все одно доведеться "танцювати" від новин. І ось новина буквально сьогоднішня: Конгрес США виділяє $8,3 млрд на боротьбу з коронавірусом. Куди ми запишемо ці гроші - в актив або пасив?
Далі. Варто подивитися, в яких галузях буде падіння. І тут є тема, яка для України зараз, на жаль, неактуальна, але яка актуальна для більш цивілізованих частин світу. Мова йде про ризики, пов'язані зі страхуванням. То є величезна проблема в тому, що бізнес не знає, як компенсувати ці витрати, ці втрати. Невідомо, чи будуть виплачені страховки у відповідних випадках, як поведе себе страховий ринок, які будуть витрати страхових компаній і так далі. І там теж йдеться про десятки мільярдів доларів.
З іншого боку, можна говорити як про падіння, так і в певних сегментах - про перерозподіл. Як ми бачимо, бурхливим кольором цвітуть різні афери, так і найнесподіваніші галузі - наприклад, навряд чи ми в недалекому майбутньому будемо сміятися, скажімо, над масками від Gucci або Valentino. З іншого боку, можна подивитися, скільки зараз у Facebook продається так званих "антикоронавирусных аптечок", "вакцин", засобів захисту і так далі. Сміх сміхом, а паніка - це прекрасний фон для того, щоб заробляти.
Я не знаю, чи є можливості і методи підрахувати саме цей ринок, а це, безперечно, ринок. Так що говорити про падіння, звичайно, можна, але в певних сегментах ми побачимо значне зростання. Зросте сегмент IT, і тут варто згадати, що ще в листопаді минулого року канадська компанія, просто аналізуючи запити в пошукових системах, виступила з припущенням, що в Китаї, напевно, десь виникає епідемія невідомого вірусу. Тобто її прорахували просто по пошуковим запитам.
Відповідно, це додатковий поштовх для розвитку систем штучного інтелекту, для розвитку нейромереж і так далі. Тобто промвиробництво впаде, а IT зросте.
Д. Л.: Раз вже тут згадали маски і штучний інтелект, хочу скористатися моментом і передати палкий привіт розробникам систем відеоспостереження з розпізнаванням осіб. Я думаю, вони зараз відчувають деякі проблеми.
М. К.: Я б хотів додати до того, що зараз говорилося: ми живемо в цікавий час, час стартапів, час венчурів, час знаходження гнучких відповідей на різноманітні виклики. Я бачу, наприклад, що в рекордні терміни, за 42 дні, створений прототип вакцини від коронавіруса - і зараз вже починається її тестування. Ще недавно такі терміни були немислимі.
Д. Л.: Ну, у мене як біолога це викликає деякі сумніви. Але я зараз хотів поговорити про інше. Ми бачимо, що капітали в будь-якому випадку будуть перерозподілятися. Традиційні галузі помітно підірвані, у тому ж Китаї на 93% впав попит на автомобілі і, відповідно, їх виробництво. А в німецькому Штутгарті зупиняється завод вантажівок, тому що китайці перестали радіатори поставляти - ось вам глобалізація привіт передає.
Але епідемія схлине - через рік, через місяць чи через тиждень, але це станеться. У новій ситуації гроші інвесторів - будуть вони йти в традиційні, класичні американські бізнеси з наперед відомою маржинальністю, або вони захочуть спробувати якісь нові ринки, ризикованіші й більш доходні. Я зараз маю на увазі, звичайно, Україну. Тобто яку модель поведінки інвесторів ми побачимо найближчим часом після всього цього галасу з коронавірусом?
М. К.: Інвестори завжди дивляться туди, де можна заробити. Зрозуміло, що зараз вкладати в промвиробництво, скажімо, безглуздо. З іншого боку, в Китаї із-за спалаху коронавіруса стався справжній бум цифрових технологій. Наприклад, дистанційне навчання. 170 млн китайських школярів і студентів навчаються зараз в онлайн-режимі. 170 мільйонів! Це говорить про те, що платформи для онлайн-навчання відчувають справжній бум.
Д. Л.: Але це зараз, а завтра всі вони підуть до школи...
А. К.: Зовсім необов'язково буде такою вже відкат, по-перше, а по-друге, ці платформи можна використати не тільки для навчання школярів. Це майданчики, для яких байдуже, які курси і кому читаються. Інша справа, що цей сегмент потім доведеться посилено рекламувати, щоб він не загнувся.
З іншого боку, якщо вже ми говоримо про освіту онлайн, то, напевно, варто говорити про ринку послуг як такому. Адже освіта - це послуга. Ринок послуг буде корінним чином перебудовуватися, ми вже бачимо: туристична галузь накривається. І почне відновлюватися далеко не відразу після спаду епідемії. Відповідно, галузь пасажирських перевезень теж схлопывается.
Зате буде збільшуватися попит на послуги доставки, в тому числі тому, що люди змушені до самоізоляції. Але питання в тому, як буде доставлятися той чи інший товар, і тут ми знову впираємося в те, що людський фактор треба прибирати. Стає актуальною доставка дрона - а це вже галузь виробництва.
М. К.: Фактично ми можемо, напевно, говорити про те, що життя стає більш віртуальною і більш, так би мовити, "дистанційної".
А. К.: Збільшується атомізація суспільства.
М. К.: Так, ось наприклад моя знайома повернулася з Австрії до себе в Ізраїль і тепер змушена сидіти два тижні вдома на карантині. І вона каже, що тепер "випробовує на міцність" всі ці служби доставки, облаштовуючи своє життя в ізоляції.
Повертаючись до китайським школярам, хочу сказати, що вони навчилися навіть розважатися - днями два або три мільйони чоловік брало участь у хмарному рейві. Це ж теж щось дуже нове і незвичайне. Так що десь буде падіння, а десь- зростання. Якщо говорити про біотехнології, то зараз йде боротьба за ринок обсягом $2 млрд - вакцини від коронавіруса.
Д. Л.: Якщо зараз на Україну поширюються негативні тенденції у сфері промисловості - впаде потреба в металі, в різному обладнанні, то чи не стане за замовчуванням український аграрний сектор більш привабливим для інвесторів? А також виникають з нього сектори продуктів харчування та біотехнологій. Тому що Україна виробляє просто шалена кількість органіки, з якої можна робити буквально все - від самої сучасної енергетики і закінчуючи всім на світі. Тобто чи може цей нещасливий короновірус стати стимулом, бути може, для переходу української економіки на сучасні рейки.
Не в тому плані, як казав Лукашенко, що треба випускати айфони і плафони", а в плані більш глибинної роботи з біологією, з "зеленими" технологіями, вже з третьої "зеленою революцією". Чи можемо ми очікувати, і може біологічна сфера стати в Україні хорошим об'єктом для інвестицій?
М. К.: Я не дуже добре знаю інвестиційні процеси а аграрному секторі, але якщо говорити теоретично, то будь-яка криза, з одного боку, те, що вбиває, а з іншого - народжує нове. Це питання до інвесторів, які бачать або проблему, або можливість. Згадайте торговця взуттям, який поїхав в Африку і каже: "Ми тут нічого не зможемо продати, тут всі ходять босоніж!". А його колега каже: "Відмінний ринок! Тут всі ходять босоніж!"
А. К.: Я б не брався говорити за всю галузь цілком - вона дуже велика - але я допускаю, що, скажімо, безвідносно коронавіруса нам потрібно виходити на ринок конопель. Приєднуватися до досліджень, готувати ринок. І це я вже не кажу про те, що конопля - чудове сировину, в тому числі для виробництва пластику.
Але тут багато що впирається в роботизацию виробництва. Вона у нас є, але не скрізь. З іншого боку, є досвід вирощування у вертикальних фермах - голландський, британський (розміщення в закритих вугільних шахтах). Він дуже знецінює саму концепцію вирощування на ґрунті.
М. К.: Якщо все-таки повернутися до грошей: вчора як раз пройшла новина про те, що МВФ готовий виділити $50 млрд найбіднішим країнам, постраждалим від короновируса. Швидше за все, ми в цей перелік не потрапляємо, тому що у нас поки тільки один доведений випадок.
На що можуть піти ці гроші? Зрозуміло, що на лікування хворих, будівництво лікарень, закупівлю обладнання. Оскільки мова йде про найбідніших країнах, то їх ще й вкрадуть. Але зрозуміло, що вони не підуть в економіку.
Д. Л.: Я думаю, це чисто ритуальні дії МВФ. Так все-таки, чи може Україна розраховувати на якийсь новий інвестиційний клімат?
А. К.: Ну, розраховувати можна завжди, питання - що з цих розрахунків вийде. Якщо згадати, як ми готувалися до приходу коронавіруса, про яку можна було сказати "не якщо, а коли", то я допускаю, що у нас і далі так буде - уряд намалює купу графіків, гарних презентацій, покаже, як ми ударними темпами щось робимо. Але насправді наші успіхи будуть набагато скромнішими.
Д. Л.: Але от цікаво, ті навіть перші $5 трлн, які втратила світова економіка, це гроші більше віртуальні, або гроші реальних виробництв? "Схлопнулись" всякі деривативи, роздуті акції, ще щось, або схлопнулось промвиробництво? Що більше постраждало?
М. К.: Я думаю, і те, і інше. Коли підраховується сума втрат, враховується капіталізація компаній, а також недоотримані доходи. А взагалі це може бути і просто корекція, адже за останні три роки світовий фондовий ринок досяг свого історичного максимуму.З іншого боку, недоотримані замовлення промислових підприємств - це гроші, реально втрачені економікою.
А. К.: Питання, хто більше постраждає в Україні? Напевно, ті ж металурги - вони у нас постійно страждають. Я думаю, важке машинобудування також постраждає. Мені насправді набагато цікавіше подивитися, з урахуванням величезного спаду в Китаї, коли він тимчасово перестає бути "світовою фабрикою", - чи вистачить цього часу для підтримки національних виробників в тих країнах, які не конкуренти Китаю, але сильно залежать від нього? І станеться це, в тому числі, в Україні?
Д. Л.: тобто, підніметься українська легка промисловість?
А. К.: В тому числі. Але ще хімічна промисловість, виробництво пластику і т. д.
Д. Л.: Я можу нагадати, що українська легка промисловість оживала не в моменти, скажімо так, проблем у Китаю, а в моменти ослаблення гривні. Коли відбувалася девальвація гривні, народ кричав, страждав і бігав, а українська промисловість (насамперед легка) як раз-таки піднімала голову.
А. К.: Ну так це наша системна проблема. Люди радіють, коли гривня дорога, але тоді економіка кричить "Караул!"
Д. Л.: Можна сказати, що зараз уряду України варто було б послабити гривню, щоб допомогти в тому числі експортерам - як сільськогосподарських, так і промисловості?
А. К.: Це, безумовно, варто було б зробити, але я дуже сумніваюся, що наш Кабмін в принципі здатний це зробити. Але подивимося, що зробить новий склад уряду. Ми увійшли в дуже складну смугу, і тут все може піти шкереберть.
М. К.: В уряду є різні важелі впливу на ситуацію, різні антикризові заходи. Але чим бідніша країна, тим таких важелів менше. Ми дуже сильно залежимо від "великих" економік, і тепер питання, швидше, в тому, чи готові уряду багатих країн допомогти своїм власним економікам. У тому числі, що готовий зробити китайський уряд.
