Скарбничка не для всіх. Кому світять накопичувальні пенсії за шкідливість

Міністерство соціальної політики розробило законопроєкт, який передбачає запровадження другого, накопичувального рівня пенсійної системи для працівників шкідливих виробництв, які мають право на пільгову пенсію. Передбачається, що список таких професій буде затверджений урядом.

При цьому в міністерстві пропонують ввести накопичувальну пенсію не для всіх працівників таких виробництв, а тільки для молоді (для тих, хто ще не досяг 35-річного віку до 1 січня 2021 р.), таких налічується понад 135 тис. осіб. Передбачається, що за перші 5 років дії цієї програми в ній буде накопичено 15,6 млрд грн.

"Джерелом фінансування пенсійних виплат із солідарної системи (до повного переходу на виплати за НППС (накопичувальної професійної пенсійної системи. - "ДС") і формування пенсійних активів у НППС будуть страхові внески, які будуть платити роботодавці за рахунок підвищеної ставки ЄСВ (єдиного соціального внеску. - "ДС") на заміну механізму відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій", - йдеться в пояснювальній записці на сайті міністерства.

Три програми

Законопроєкт передбачає впровадження трьох професійних пенсійних програм.

Перша дає право отримувати пенсію після 50 років, якщо людина відпрацювала на шкідливому виробництві (список №1) не менше 10 років - для чоловіків і не менше 7,5 років - для жінок. При цьому вказується, що працювати на цьому виробництві вона повинна повний робочий день (не менше 80% робочого часу). Проте під дію цієї програми не підпадають працівники, зайняті на підземних і відкритих гірничих роботах.

Друга програма дає можливість отримувати пенсію після 55 років за умови, якщо чоловік відпрацював по професії зі списку №2 від 12,5 років, жінка - від 10 років. На цих учасників програми також поширюється правило відпрацювання повного робочого дня (не менше 80% робочого часу). В цій програмі також будуть брати участь трактористи-машиністи і працівники, безпосередньо зайняті на виробництві сільгосппродукції, робітниці текстильних виробництв, водії міського пасажирського транспорту та вантажних автомобілів на важкому і шкідливому виробництві, а також доярки і свинарки.

Третя програма накопичувальної системи дає можливість працівнику взяти участь у накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах, які визначатимуться в колективних договорах, і вони почнуть отримувати виплати при досягненні 55 років.

Джерелом накопичень грошей для наступних виплат буде підвищена ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ). Зокрема, щоб у майбутньому працівники отримували пенсію за програмою №1, ставка ЄСВ підвищується з нинішніх 22% ще на 15%, за програмою №2 - на 7%, а за програмою №3 - на 3.

Точкові зміни

Слід зазначити, що це не перша спроба ввести другий - накопичувальний рівень пенсійної системи. Ще наприкінці минулого року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №2683 від групи депутатів на чолі з головою профільного комітету Галиною Третьяковою, і альтернативний №2683-1 від депутатів на чолі з Наталією Королевською. Однак парламент ці законопроєкти ще не розглядав. На відміну від цих документів, що передбачають запровадження другого рівня пенсійної системи для всіх, законопроєкт, про який ми зараз говоримо, нагадаємо, призначений тільки для працівників окремих виробництв і не старше 35 років.

Чому ж Мінсоцполітики пропонує зміну пенсійного забезпечення не для всіх? Відповідь міститься в пояснювальній записці до законопроєкту. Там зазначено, що сьогодні підприємства з шкідливим виробництвом повинні відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій тим співробітникам, які колись на цих шкідливих виробництвах працювали. Однак підприємства роблять це неакуратно, їх борги перед Пенсійним фондом ростуть на 2 млрд грн на рік і станом на 1 квітня цього року вже досягли 14,5 млрд грн. У минулому році рівень заборгованості за такими виплатами компаній Пенсійному фонду перевищив 23% від нарахованих сум.

З урахуванням того, що дефіцит Пенсійного фонду зростає, пенсіонери-пільговики весь час знаходяться під загрозою зниження пенсій. Крім того, підприємства не завжди акуратні з бухгалтерією або вони банкрутують, тому багато працівників, відпрацювавши на шкідливих виробництвах не один десяток років, тепер не можуть документами підтвердити своє право на пільгову пенсію.

Крім того, існування такої системи, коли підприємства змушені оплачувати зі своєї кишені пільгову пенсію своїм колишнім працівникам, призводить до того, що у них немає мотивації поліпшувати умови праці - адже виплати все одно доведеться здійснювати. Однак це часто призводить до того, що чисельність пенсіонерів, яким підприємство змушене виплачувати пільгову пенсію, набагато перевищує поточну кількість співробітників. У такому випадку компанія не може підвищувати зарплату, розрахуватися з боргами по пільгових пенсіях перед Пенсійним фондом, знижується рівень сплати податків до бюджету та фондів соцстрахування.

Мінсоцполітики пропонує зняти з підприємств обов'язок компенсувати Пенсійному фонду витрати на виплату пільгових пенсій і замість цього підвищити їм ЄСВ. Кошти будуть надходити до Пенсійного фонду, де частина з них буде використана для виплати поточних пільгових пенсій, а частина - направлятися в недержавні пенсійні фонди (НПФ) та страхові компанії для виплат майбутнім пенсіонерам. Мінсоцполітики пропонує, щоб після прийняття цього законопроєкту вже з жовтня цього року учасники програм могли вибирати НПФ і страхові, які будуть зберігати і примножувати їх пенсійні заощадження до того моменту, коли вони зможуть отримати свої гроші назад.

Підводні камені

На думку Мінсоцполітики, така схема дозволить зняти зайве навантаження з Пенсійного фонду. Адже в найближчі 5 років підприємства повинні будуть сплатити йому компенсацій за пільговими пенсіями 31,9 млрд грн. Але якщо законопроєкт буде прийнятий, виплати скоротяться до 26 млрд грн, тоді як у накопичувальній системі буде акумульовано 15,6 млрд грн. Нескладно підрахувати, що впровадження нової системи буде коштувати підприємствам у найближчі 5 років додаткові 9,7 млрд грн.

Ще одна проблема, з якою може зіткнутися нова система у разі її впровадження, - недостатня ефективність управління накопиченими заощадженнями. Менше року тому проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору" оприлюднив звіт про діяльність недержавних пенсійних фондів. Короткі висновки цього документа такі: система добровільного накопичення пенсій не стала популярною (її учасниками на початок 2019 р. стало всього лише 860 тис. осіб, що становить лише 5% від офіційно зайнятого населення).

Таким чином, повноцінне введення другого, накопичувального рівня пенсійної системи в Україні поки відкладається на невизначений термін, тепер йдеться лише про відносно невелику кількість працівників, на пенсію яким буде відкладати роботодавець за допомогою підвищених ставок ЄСВ.