Грошей багато не буває. Як Коломойському будуть компенсувати за Приватбанк
24 березня Кабінет Міністрів нарешті вніс у Верховну Раду законопроект №3260, який покликаний врегулювати тертя між колишніми власниками банків, оголошених неплатоспроможними, і державою. Цей закон вже встигли прозвати "антиколомойским", оскільки головний банк, якого він стосується, - це Приватбанк, що належав раніше Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.
Перша версія законопроекту була подана до Ради ще 11 грудня минулого року, потім йшов довгий період його врівноваження між інтересами МВФ, який був категорично проти повернення Приватбанку екс-власникам або виплату їм компенсації за банк, і самими власниками. Фонд наполягав на прийнятті цього закону, - і до того, як це станеться, відмовлявся виділяти Україні $5,5 млрд за новою кредитною програмою. Однак поданий законопроект, як пишуть ЗМІ, вже узгоджений з МВФ, а тепер залишилася справа за малим - успішно провести його через Раду.
Що в проекті
Законопроект передбачає, що банки, які за рішенням НБУ визнані неплатоспроможними і відправлені на ліквідацію або націоналізовані, не будуть повертатися на ринок, навіть якщо їх власники змогли довести у судах, що рішення НБУ про визнання банків неплатоспроможними були незаконними.
Разом з тим пропонуються зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність", якими передбачена можливість компенсації збитків та упущеної вигоди для колишніх власників банків, ліквідація або націоналізація яких буде визнана незаконною.
Зокрема, компенсація втраченої вигоди здійснюється у розмірі прибутку, яку власник міг би отримати, але рішення Нацбанку про неплатоспроможність стало єдиною причиною, яка позбавила його цієї можливості.
Також екс-власники банку можуть отримати компенсацію збитків у розмірі вартості акцій банку на той день, коли Нацбанк прийняв рішення про неплатоспроможність банку/відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (ця дата в законі називається "днем врегулювання").
При цьому вартість акцій визначається в розмірі суми, яку банк сплатив би покупець в день врегулювання, враховуючи реальний фінансовий стан банку, його бізнес-модель і структуру, а також ринкові умови та макроекономічну ситуацію. Вартість акцій буде визначати міжнародно визнана аудиторська фірма, яка відповідає критеріям Нацбанку, а призначати її буде суд, що розглядає справу про стягнення збитків на користь власників банку. При цьому аудиторська фірма для оцінки вартості акцій буде застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності.
Якщо фінансова позиція банку свідчить, що розмір його зобов'язань перевищує розмір активів, то буде вважатися, що банк не міг би працювати далі і його акції не представляють цінності для покупця. Якщо активи банку перевищують зобов'язання, це ще не буде вважатися достатнім доказом того, що його акції мали вартість.
У законопроекті є норма, яка повинна протидіяти безпідставному збагаченню власників банку. Зокрема, при оцінці вартості його акцій слід допускати, що в день врегулювання банк повинен повернути будь-яку надану Нацбанком фінансову підтримку, включаючи стабілізаційні кредити, рефінансування або інші кредити і фінансова позиція банку повинна оцінюватися з урахуванням втрат, які він поніс з-за повернення цих коштів. Також потрібно допускати, що після дня врегулювання банк не отримував ніякої підтримки ліквідністю (крім доступу до стандартних інструментів ліквідності НБУ), поповненням капіталу, гарантіями, програмами викупу активів або іншою формою держпідтримки.
Законопроект передбачає, що колишні власники отримують компенсацію виключно грошима.
Не все так однозначно
Опитані "ДС" експерти розділилися в думках, кого більше захищає запропонований проект закону - колишніх власників Приватбанку або держава, якій загрожує виплата компенсації за рахунок коштів платників податків.
Експерт Growford Institute Олексій Кущ вважає, що, хоча цей закон називають "антиколомойским" і кажуть, що він буде позитивно впливати на співпрацю України з МВФ, в ньому є якийсь прихований поки компроміс між державою і колишніми акціонерами Приватбанку.
Експерт зазначив, що до написання цього законопроекту в українських реаліях не було алгоритму, що дозволяє суду визначати розмір збитків власників банків. А коли немає будь-якого алгоритму, суди схиляються до того, щоб занижувати розмір компенсації. Тепер же, якщо алгоритм з'явиться, це стане для суддів певної індульгенцією - вони будуть просто встановлювати факт законності або незаконності ліквідації або націоналізації банку, а розмір компенсації буде визначати вже аудиторська компанія. "Суддя буде просто під своє рішення підкладати аудиторський звіт і таким чином знімати з себе всяку відповідальність за виплату компенсації колишнім власникам. Те, що прописується реальний механізм відшкодування, це однозначно на користь колишніх власників, а не держави", - сказав Олексій Кущ.
На його думку, у аудиторів при визначенні вартості акцій, службовців основою для розміру компенсації, відкривається величезний простір для фантазій. "Тому що, наприклад, на момент націоналізації Приватбанку було аудиторський висновок, яке свідчило, що в банку все добре. А то аудиторський висновок, яке говорило, що у Приватбанку все погано, було написано після націоналізації. Таким чином, цей закон дає інструментарій для вирішення питань, але як цей інструментарій буде використовуватися, залежить від дуже багатьох системних речей", - сказав Кущ.
У свою чергу, засновник і президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак, навпаки, вважає написаний законопроект спрямованим на захист інтересів держави і платників податків, і відповідним вимогам МВФ. Він нагадав, що МВФ і НБУ наполягали, що оцінка збитків колишніх власників банків повинна проводитися незалежною експертизою, а колишні власники Приватбанку - що всі питання потрібно вирішувати в межах своєї судової системи. "Тому цей варіант законопроекту ближче до того, що говорив МВФ. Якщо він буде схвалений Радою, то перешкода для отримання грошей Україною від МВФ зникне", - вважає Тарас Козак.
На його думку, залучення для аудиту банку міжнародних компаній, акредитованих Нацбанком, означає, що без згоди регулятора екс-власникам Приватбанку не вдасться отримати компенсацію. "Ці міжнародні компанії не стануть ризикувати своєю репутацією", - сказав він.
Однак тепер залишається питання - чи погодяться орієнтовані на Коломойського депутати Верховної Ради проголосувати за цей закон. "Якщо погодяться, то можливі два варіанти: перший - або вони знайшли "дірки" в цьому законі і все одно зможуть тиснути на уряд через суди або НБУ, або другий варіант - вони все-таки зрозуміли, що йти проти немає сенсу, тому що Україні дуже потрібні кошти МВФ, і в разі зриву фінансування від Фонду їх зроблять крайніми", - зазначив Тарас Козак.
Проте вже 25 березня депутати Ради Ігор Палиця та Олександр Дубинський, яких пов'язують з Ігорем Коломойським, зареєстрували два альтернативних урядовому законопроекту - №3260-1 і №3260-2. Тексти законопроектів поки недоступні, проте сама їх поява може свідчити про те, що Коломойський не згоден з варіантом врегулювання спору, запропонованого Кабміном.